Рішення № 82066805, 23.05.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.2019 Справа № 905/211/19

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Баган А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м.Покровськ Донецької області,

про стягнення заборгованості у розмірі 2'793'457,14грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м.Покровськ Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 2793457,14грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором №ДФ/10151 від 30.12.2015р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2793457,14грн.

12.02.2019р. від позивача на адресу суду надійшов лист №2022/165 від 08.02.2019р. разом з переліком №20161220 Філії «Єдиний розрахунковий центр» ПАТ «Українська залізниця» за період з 30.12.2015р. по 20.12.2016р. та доказами його відправлення відповідачу.

20.02.2019р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив №10 від 15.02.2019р. на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог. Відповідач посилається на факт настання з 29.08.2014р. обставин непереборної сили, у підтвердження чого надав суду Сертифікат (висновок) Торгово-Промислової палати України №3058/05-4 від 12.09.2014р.; захоплення з 17.03.2017р. усіх промислових та адміністративних будівель ПАТ «Макіївкокс», у зв`язку з чим вся первинна документація підприємства перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб.

12.03.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь №2022/30б від 06.03.2019р. на відзив, у якій вважає доводи відповідача у відзиві необґрунтованими.

13.03.2019р. до канцелярії суду від позивача разом із супровідним листом №2022/316 від 11.03.2019р. надійшли у оригіналах відображені у переліку №20180131 документи на підтвердження обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог. Позивачем у супровідному листі також повідомлено, що надані позивачем докази є у відповідача.

29.03.2019р. на адресу суду від позивача надійшов лист №2022/377 від 26.03.2019р. з доданими документами на підтвердження обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог.

02.04.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення №2022/380 від 26.03.2019р. по справі, відповідно до яких позивач виклав розрахунок заявленої суми заборгованості та визначився, що спірним періодом взаєморозрахунків між сторонами по договору №ДФ/10151 від 30.12.2015р. є період з 21.12.2016р. до 31.01.2018р. Докази направлення пояснень 26.03.2019р. на адресу відповідача надані суду.

24.04.2019р. на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення №2022/466 від 23.04.2019р. разом з доказами у підтвердження позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.05.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2019р.

Під час судового засідання 02.05.2019р. представник позивача пояснив, що перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми. У зв`язку з викладеним, 24.04.2019р. до суду від позивача надійшли відомості плати за користування вагонами з накладеними ЕЦП працівників вантажовласника (відповідача) та накопичувальні картки разом зі складеними до них актами загальної форми в обґрунтування підстав відсутності підписів на картках з боку представника відповідача.

Представники сторін у судове засідання 23.05.2019р. не з`явились, про дату та час розгляду справи по суті були повідомлені належним чином: представник позивача повідомлений під розписку, про отамання відповідачем ухвалу суду від 02.05.2109р. свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання 23.05.2019р. не була визнана судом обов`язковою, неявка представників обох сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами у визначеному господарським процесуальним кодексом України порядку.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ВСТАНОВИВ:

30.12.2015р. між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (виконавець) в особі виконуючого обов`язки начальника регіональної філії “Донецька залізниця” Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” Зародова О.О. та в особі виконуючого обов`язки заступника начальника регіональної філії “Донецька залізниця” Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” Носулька О.О. та Приватним акціонерним товариством “Макіївкокс” (вантажовласник) в особі голови правління Коломійченка О.І. був укладений Договір №ДФ/10151 від 30.12.2015р. (далі - договір) про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги (далі – договір), предметом якого є надання Виконавцем Вантажовласнику послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п.1.1. Договору).

Згідно з п.2.1. договору вантажовласник зобов`язався пред`являти виконавцю у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним, або прибувають на його адресу. Передача замовлень на перевезення вантажовідправниками та їх узгодження залізницею здійснюється через автоматизовану систему “Месплан” з накладанням ЕЦП, у цьому випадку місячне замовлення у паперовому вигляді не надається.

Виконавець зобов`язався приймати до перевезення та видавати вантажі Вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до Договору (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.2.3. договору виконавець зобов`язався здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з Вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Удачна.

Вантажовласник зобов`язався здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під`їзній колії на рахунок зі спеціальним режимом використання філії “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень” ПАТ “Українська залізниця” (п.2.4. договору).

Розрахунки за договором від імені виконавця здійснюються філією “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень” ПАТ “Українська залізниця” (п.3.1. договору).

Згідно з п.3.2 договору розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначаються вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Плата за перевезення списується виконавцем на підставі перевізних документів та визначається у відповідності до розділу II-IV Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею.

Відповідно до п.3.3. договору у міру виконання перевезень та надання послуг виконавець відображає в особовому рахунку використання вантажовласником коштів для оплати перевезень вантажів, за користування (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг, а також штрафів на підставі відповідних документів і т. ін.

По закінченню кожного місяця виконавець надає вантажовласнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну. Виконавець після списання надає вантажовласнику через станцію перелік списаних сум (п.3.4. договору).

На вимогу вантажовласника проводиться звірка розрахунків між ним і виконавцем, результати якої оформляються актом (п.3.5. договору).

Згідно з п.4.1 договору виконавець і вантажовласник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.

У разі виникнення заборгованості за перевезення вантажів та додаткові послуги вантажовласник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України (п.4.4. договору).

Відповідно до п.4.7.1. договору електронний документообіг між виконавцем і вантажовласником включає наступні електронні документи:

- Замовлення на перевезення вантажів форми ГУ-12;

- накладна;

- відомість вагонів;

- відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою);

- перелік;

- особовий рахунок;

- податкова накладна (згідно розділу XX Податкового кодексу України);

- накладна СМГС при перевезенні порожніх власних вагонів між Україною та Російською Федерацією;

- відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46;

- відомість плати за подавання/збирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а;

- накопичувальна картка зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92.

Відповідно до п.7.1. договору виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях регіональної філії “Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” за умови наявності коштів на його особовому рахунку.

Усі зміни й доповнення до договору оформлюються у письмовій формі, підписуються сторонами і стають невід`ємною частиною Договору після підписання (п.7.3. договору).

Згідно з п.7.4. договір укладено строком до 31.12.2016р. Кожна сторона вправі розірвати договір до закінчення терміну його дії з попереднім повідомленням іншої сторони не менше ніж за десять днів. По угоді сторін договір може бути пролонгований.

Додатковими угодами №3 від 07.02.2016р. та №5 від 06.03.2017р. до договору строк дії договору продовжено до 31.03.2017р. та до 31.12.2017р. відповідно.

Зазначені договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п.2.2. Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 9 грудня 2002 року №873, згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів за формою ГУ-12 або формою ГУ-12К через АС МЕСПЛАН або на електронному носії у формі, сумісній з АС МЕСПЛАН, із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тоннах.

Сторони у п.2.1. договору теж передбачили, що передача замовлень на перевезення вантажовідправниками та їх узгодження залізницею здійснюється через автоматизовану систему “Месплан” з накладанням ЕЦП, у цьому випадку місячне замовлення у паперовому вигляді не надається.

На виконання умов договору, позивачем надані відповідачу послуги пов`язані з перевезенням вантажів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: залізничною накладною №53243655 від 21.12.2016р.; відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46; відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу; накопичувальними картками.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунки за договором від імені виконавця здійснюються філією “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень” ПАТ “Українська залізниця”.

Заборгованість по оплаті наданих послуг за договором підтверджується сформованими філією «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень «ПАТ «Укрзалізниця» переліками №20190110 та № 20180131.

Відповідно до інформації з особового рахунку відповідача (перелік НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ), з урахуванням відображеної в переліку №20180131 суми мінусового сальдо на початок 21.12.2016р. у розмірі 29543,21грн., заборгованість вантажовласника (код платника 1001936) по оплаті наданих послуг по договору №ДФ/10151 від 30.12.2015р. за спірний період з 21.12.2016р. по 31.01.2018р. складала 4023457,14грн., з яких:

- 494,88грн. – додаткові збори та послуги на підставі залізничної накладної №53243655 від 21.12.2016р., яка наявна в матеріалах справи;

- 3888815,52грн. – відомості плати за послуги з користування вагонами, їх подачі та забирання;

- 1221539,28грн. за накопичувальними картками №09020077 від 09.02.2017р., №28020001 від 28.02.2017р., №02030005 від 03.03.2017р.;

- 404605,38грн. штрафи (сплата пені) згідно наявних у матеріалах справи накопичувальних карток;

- 211225,29грн. – коригування сум нарахованих платежів за минулі періоди;

- 1673680,00грн. - загальна сума оплати.

Відповідно до письмових пояснень позивача №2022/380 від 26.03.2019р., відображене в переліку №20180131 мінусове сальдо на початок 21.12.2016р. у розмірі 29543,21грн. є залишком попередньої оплати внесеної вантажовласником на виконання умов договору протягом попередніх періодів.

12 лютого 2018 року між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018р. по 31.01.2018р., згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача по договору №ДФ/10151 від 30.12.2015р. складає 4023457,14грн. Акт скріплений печаткою ПАТ «Макіївкокс».

У подальшому відповідачем здійснено перерахування коштів позивачу на загальну суму 1230000,00грн., що підтверджується переліком №20190110 філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень «ПАТ «Укрзалізниця» та наявними в матеріалах справи банківськими виписками, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 2793457,14грн., яка і заявлена до стягнення.

Листом №8 від 22.02.2018р. голова правління ПАТ «Макіївкокс» повідомив позивача про готовність поетапного погашення заборгованості за послуги, надані за договором №ДФ/10150 від 130.12.2015р. в період 2016-2017рр. за виплатами у розмірі 250 тис.грн. щомісячно. За змістом листа, до нього був доданий підписаний обома сторонами акт звірки від 12.02.2018р., який наявний в матеріалах справи.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №ДФ/10151 від 30.12.2015р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 2793457,14грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст.914 Цивільного кодексу України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента, тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно з ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі – Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до ст.7 Статуту залізниць України залізниці здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти між станціями, відкритими для виконання відповідних операцій. Станції здійснюють операції, пов`язані з перевезенням пасажирів, багажу і вантажобагажу з прийняттям видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками та одержувачами - їх навантаження і вивантаження. Станції можуть відкриватися для проведення усіх або окремих операцій.

Відповідно до ст.17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень - спеціальними інструкціями.

Відповідно до п.18 Статуту залізниць України місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень відправників. Замовлення на перевезення за встановленою номенклатурою вантажовласники або за їх дорученням експедиторські організації, а також морські та річкові порти подають відповідним залізницям. Замовлення складаються за встановленою формою у вагонах, а у випадках, передбачених Правилами, - і в тонах.

Таким чином, укладений між сторонами договір №ДФ/10151 від 30.12.2015р. є підставою для виникнення у останніх прав та обов`язків, визначених його умовами.

Згідно розділу 2 “Правил розрахунків за перевезення вантажів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (далі - Правила), розрахункові підрозділи залізниць здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг. Для зарахування платежів та обліку виручки залізниць від перевезень вантажів в установах банку, які обслуговують розрахункові підрозділи, відкриваються поточні рахунки зі спеціальним режимом використання (далі - розподільчі рахунки). Розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника. Платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.

Враховуючи викладене, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу був відкритий поточний розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 2.6 вказаних Правил розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Як вже зазначалося, у п. п.3.1. договору сторони дійшли згоди, що розрахунки за договором від імені виконавця здійснюються філією “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень” ПАТ “Українська залізниця». Результати здійсненого філією обліку за договором відображені у наявних в матеріалах справи переліках №20180131 за період з 21.12.2016р. по 31.01.2018р. та №20190110 за період з 01.02.2018р. по 10.01.2019р.

Відповідно до п. 2.8 Правил розрахунків за перевезення вантажів після закінчення звітного місяця розрахунковий підрозділ видає платнику виписку з особового рахунку та податкову накладну.

Усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку (п. 2.10 Правил).

Будь-які докази виникнення між сторонами спірних питань з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. 2.6 Правил усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Відповідно до п.5.1. роз`яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів станція складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку. У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування він має право звернутися з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою повернути у встановленому ОСОБА_1 порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму;

В матеріалах справи наявні скріплені електроним цифровим підписом працівника вантажовласника (відповідача) відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, накопичувальні картки . Таким чином, факт отримання послуг відповідачем підтверджується матеріалами справи. Разом з цим, до відомостей, не підписаних з боку відповідача, позивачем складені акти загальної форми.

Разом з цим, належних у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України доказів незгоди відповідача з підставами або розміром нарахування або доказів звернення відповідача з претензією та/або позовом до залізниці з вимогою повернути у встановленому ОСОБА_1 порядку на особовий рахунок зайво нараховану суми матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 62 Статуту у разі несвоєчасного внесення вантажовідправником, вантажоодержувачем, експедитором належної плати, зборів та штрафів справляється пеня за кожний день затримки у розмірі, встановленому законодавством.

Згідно з п. 5.1 роз`яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” чинне законодавство не встановлює розмір такої пені. Проте залізниця при укладанні з вантажовідправником та вантажоодержувачем Договору про порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги може передбачити у ньому конкретні умови оплати послуг та розмір пені за порушення умов такої оплати згідно з Правилами розрахунків за перевезення вантажів

Так, сторони у п.4.4. договору передбачили, що у разі виникнення заборгованості за перевезення вантажів та додаткові послуги вантажовласник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевказані обставини та виходячи з того, що факт надання позивачем послуг за договором та їх отримання відповідачем підтверджується матеріалами справи, докази погашення заявленої суми боргу суду не представлені, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2793457,14грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на наявність обставин непереборної сили, у підтвердження чого суду наданий сертифікат Торгово-промислової палати України №3058/05-4 від 12.09.2014р., судом до уваги не приймаються, оскільки зазначений сертифікат був виданий значно раніше дати укладення договору №ДФ/10151 від 30.12.2015р., тобто до моменту виникнення у відповідача зобов`язань за цим договором. Крім того, вказаний сертифікат не засвідчує неможливість виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за спірним договором в частині оплати послуг, а за його змістом засвідчує настання обставин непереборної сили по відношенню до слати податків та обов`язкових платежів.

Сутність заявленого позову полягає в спонуканні до виконання грошового зобов`язання за договором, а не притягнення до відповідальності за невиконання зобов`язання зі сплати податків та обов`язкових платежів. З огляду на це, сертифікат не може вважатися належною підставою для ухилення відповідача від виконання обов`язку з повної оплати заборгованості за договором №ДФ/10151 від 30.12.2015р.

Посилання відповідача у відзиві на відсутність первинної документації з виконання спірного договору не спростовують неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором та заявлені до стягнення вимоги з огляду на те, що відповідно до листа №8 від 22.02.2018р. за підписом голови правління ПАТ «Макіївкокс» та двостороннього акту звірки розрахунків станом на 12.02.2018р. за даними бухгалтерського обліку відповідача заборгованість перед позивачем підтверджується.

Засвідчення факту наявності боргу є також дією, що підтверджує існування правовідносин та виконання зобов`язань на підставі умов укладеного між сторонами договору. Перерахування відповідачем оплати послуг протягом 2017-2018 року свідчить про дійсне волевиявлення відповідача щодо виконання умов договору №ДФ/10151 від 30.12.2015р.

Відповідач самостійно визнав наявність заборгованості перед позивачем, чим вкотре підтвердив, що отримував послуги з організації перевезень вантажів та інші послуги залізничного транспорту.

Позивач у листах №2022/316 від 11.03.2019р. та №2022/466 від 23.04.2019р. стверджував, що надані на підтвердження своїх вимог докази у справі є у відповідача.

Згідно з п.1 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Враховуючи факт підписання первинних документів уповноваженими представниками відповідача шляхом накладення ЕЦП, надмірний обсяг доказів в оригіналах, суд вважає, що у разі необхідності відповідач мав можливість брати участь в судових засіданнях, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, тощо. А тому надані позивачем документи по справі є допустимими доказами та прийняті до уваги судом при розгляді даної справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 12, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, до Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс”, м.Покровськ Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 2793457,14грн. – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Макіївкокс” (85307, Донецька область, місто Покровськ, мікрорайон Шахтарський, будинок 7А; код ЄДРПОУ 32598706) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м.Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) заборгованість у розмірі 2793457грн.14коп., суму судового збору у розмірі 41902грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України).

В судовому засіданні 23.05.2019р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2019р.

Суддя Ю.В. Макарова