Ухвала суду № 82066747, 30.05.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розгляд заяви про відвід судді

30.05.2019м. ДніпроСправа № 904/7552/16за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» від 27.05.2019 про відвід судді Владимиренко І.В. у справі №904/7552/16

кредитори: 1. Фізична особа - підприємець Мовчан Михайло Васильович , м

. Київ 2 . Публічне акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", м. Київ

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", м.Київ

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" (51400, Дніпропетровської області, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 414-А; ЄДРПОУ 30457744)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

ВСТАНОВИВ:

28.05.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про відвід судді Владимиренко І.В. у справі №904/7552/16.

Ухвалою суду від 27.05.2019 провадження у справі №904/7552/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" (51400, Дніпропетровської області, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 414-А; ЄДРПОУ 30457744) зупинено згідно приписів п. 5 ч.1 ст. 228, п. 9 ч. 1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України до вирішення питання про відвід, справу №904/7552/18 передано на автоматизований розподіл для розгляду заяви про відвід судді

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2019 №837 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи №904/7552/16 у зв`язку з надходженням заяви про відвід судді Владимиренко І.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28.05.2019 справу №904/7552/16 передано судді Суховарову А.В. для розгляду заяви про відвід судді Владимиренко І.В.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку щодо відмови у її задоволенні з наступних підстав.

За змістом приписів ч.ч.1-3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до положень ч.ч. 7, 8 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Владимиренко І.В., з огляду на те, що суддею не розглянуто заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №140/9/5/886 від 13.07.2018 про звільнення господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Положеннями частини 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на розпорядника майна покладено здійснення обов`язків в тому числі для вжиття заходів для захисту майна боржника.

Частиною 3 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено випадки, підстави та заявників для вирішення питання усунення від повноважень арбітражного керуючого. До даного переліку віднесено: комітет кредиторів, орган уповноважений управляти державним майном та самого арбітражного керуючого. У інших учасників провадження по справі про банкрутство (окремі кредитори або заставних кредиторів) такі повноваження передбачені даною статтею відсутні. Докази звернення до суду комітету кредиторів з вимогою щодо усунення арбітражного керуючого від виконання обов`язків розпорядника майна в матеріалах справи відсутні.

В інших випадках учасники провадження по справі про банкрутство мають право подати до господарського суду скаргу та оскаржити в господарському суді дії або бездіяльність розпорядника майном, керуючого санацією або ліквідатора.

Частиною 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до приписів п.п. 1-3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За викладених обставин, законодавцем наведено чіткий перелік підстав, наявність яких тягне за собою наслідки у вигляді відводу судді, в той час як заявником не наведено обставин, за результатом вивчення яких, суд може дійти однозначного висновку щодо наявності підстав для відводу судді, визначених приписами ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За викладених обставин, незгода заявника з процесуальними діями судді під час розгляду справи №904/7552/18 не тягне за собою наслідків у вигляді задоволення заяви про відвід судді Владимиренко І.В.

Разом з тим, відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» від 27.05.2019 про відвід судді Владимиренко І.В. у справі №904/7552/16.

Керуючись ст. ст. 35-36, 39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» від 27.05.2019 про відвід судді Владимиренко І.В. у справі №904/7552/16 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 30.05.2019.

Оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається

Суддя А.В. Суховаров