Постанова № 8206570, 02.03.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2010 р.

14 год.31 хв.Справа № 2-а-11561/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю прокурора: Палагнюка О.В., представника позивача: Осипової Л.І., представника відповідача: Козакова С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокурора Новотроїцького району Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Відкритого акціонерного товариства "Новотроїцьке АТП - 16541"

про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

встановив:

Прокурор Новотроїцького району Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Новотроїцьке АТП - 16541" (відповідач) 10 696,55 грн. адміністративно-господарських санкцій та 243,96 грн. пені за несвоєчасну сплату санкцій за 2008 рік. У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали та просили суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі та порядку, передбаченому статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за невиконання у 2008 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього Закону. Виходячи з чисельності штатних працівників 29 осіб, відповідач мав створити 1 робоче місце для інваліда, але свого обов'язку не виконав, не створивши відповідне робоче місце. Відповідно до частини другої статті 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про автомобільний транспорт" до персоналу автомобільного транспорту належать працівники, які безпосередньо надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів, виконують роботи з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, надають допоміжні послуги, пов'язані з перевезенням. Ст. 17 вказаного Закону визначає вимоги до персоналу автомобільного транспорту, які повинні мати необхідний рівень професійної кваліфікації, забезпечувати якісне та безпечне надання послуг автомобільного транспорту з перевезення пасажирів чи вантажів. Таким чином, більшість посад на підприємстві пов'язані з підвищеною небезпекою, особливими та важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів. В АТП-16541 згідно штатного розпису працює 29 осіб, з яких 16 водіїв, 4 механіка, 1 інженер по експлуатації, 1 голова правління, тобто 22 працівника, які відповідно до ст. 17 вище вказаного Закону повинні мати необхідний рівень кваліфікації. Тому з загальної кількості робочих місць при визначенні нормативу слід не враховувати 22 робочих місця, на яких робота інвалідів протипоказана, норматив слід визначати виходячи з кількості 7 робочих місць. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в наданих суду запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767, передбачено, що у разі несплати підприємствами, установами організаціями, які не забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду соціального захисту інвалідів вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності. Згідно частини 6 статті 20 Закону фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів, надання позик на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, забезпечення інвалідів технічними реабілітаційними засобами, оплата навчання та перекваліфікація здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів. Згідно з частиною першою статті 19 Закону для роботодавців установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання), де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 вказаного Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Підприємства, установи і організації, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством. Відповідно до ст. 18, 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації зобов'язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Отже, законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і господарювання та відомчої підпорядкованості, щомісячно в повному обсязі подають державній службі зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках".

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом 2008 року не звітував до Новотроїцького районного центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів. Отже, відповідачем не були здійсненні заходи щодо повідомлення відповідних органів про наявність вільних робочих місць, не виконано умови щодо працевлаштування, на підприємстві не працювало жодного інваліда. Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Статтею 71 КАС визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд вважає, що відповідачем не доведено виконання нормативу робочих місць у кількості, визначеного згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XІІ.

Посилання відповідача на специфіку роботи підприємства (автотранспортне підприємство) в якості обставини звільнення його від обов'язку виконання нормативу працевлаштування інвалідів суд не приймає до уваги, оскільки ч. 11 статті 19 зазначеного Закону визначено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону. Таким чином, законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, тому будь-яких виключень для автотранспортних підприємств немає.

Позов задовольняється в повному обсязі.

Судові витрати не стягуються. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення повного тексту постанови.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Новотроїцьке АТП-16541" (75300, вул. Толбухіна, 7, смт. Новотроїцьке, Новотроїцький район, Херсонська область, р/р 260016276, 260011314, ВАТ "Райффайзен банк Аваль, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03119167) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, пр. 40-річчя Жовтня, 5а, м. Херсон, р/р 31219230700002, банк отримувача ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, одержувач УДК у м. Херсоні, код 24104230, код ЄДРПОУ підприємства 14125171) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів в 2008 році в сумі 10696 грн. (десять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень) 55 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 243 грн. (двісті сорок три гривні) 96 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 березня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.