Ухвала суду № 82064846, 23.05.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15721/18

Провадження №2/369/1577/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2019 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Бугайовій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Крюківщинська сільська рада, сільський голова ОСОБА_3 , Громадська організація «Садівницьке товариство «Арсеналець-5», ОСОБА_4 правління ОСОБА_5 , про припинення права власності на частку у спільному майні з виплатою грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 369/15721/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Крюківщинська сільська рада, сільський голова ОСОБА_3 , Громадська організація «Садівницьке товариство «Арсеналець-5», Голова правління ОСОБА_5 , про припинення права власності на частку у спільному майні з виплатою грошової компенсації.

Згідно інформаційної довідки від 07.03.2019 року за № 158889444 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що отримана в електронному вигляді зазначено, що спірний садовий будинок зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 в частині 1/6 та відповідачу ОСОБА_2 в частині 5/6.

Позивач зазначила у заяві, що заявлений нею захід забезпечення позову у виді накладення арешту на спірний будинок є взаємопов`язаним з предметом спору. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист її прав.

Реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову на думку позивача полягає в тому, що відповідач ОСОБА_2 як одноособовий власник земельної ділянки в частині 1 може продати/подарувати належу їй 5/6 частин спірного будинку, що в подальшому призведе до участі в справі іншого відповідача.

Накладення арешту на спірний будинок до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150, 151-153 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , садове товариство « АДРЕСА_3 », кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок НОМЕР_1 .

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до положень п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інший спосіб; заборона вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не зазначила жодного доказу на підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Підставою для звернення із вказаною заявою про забезпечення позову стало те, що у заявника існують обґрунтовані підстави вважати, що має місце реальна загроза ускладнення або невиконання рішення суду про стягнення з відповідача грошових коштів.

Також, в обґрунтування заяви про забезпечення позивачка ОСОБА_1 не надала суду належних доказів того, що вид забезпечення позову, який просить застосувати, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Посилання позивача ОСОБА_1 у заяві на те, що відповідачу ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка, на якій розташований спірний садовий будинок не спростовують доводів суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Слід зазначити, що звертаючись з позовом до суду позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/6 частини садового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , садове товариство «Арсеналець-5», у розмірі 250 000 грн., та припинити її ОСОБА_1 , право власності на 1/6 частину спірного садового будинку з дня отримання грошової компенсації.

Позивачка не надала суду належних та допустимих доказів в обґрунтування заяви та не довела, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд відмовляє в її задоволенні.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, перевіривши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149, 151 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук