Ухвала суду № 82061242, 28.05.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2578/19

1-кп/215/516/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Конопліної С.І.,

прокурора Соломки К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Матової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040760000348 (об`єднане),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 27.04.2019 р. обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою по 25.06.2019 р., включно.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений щодо продовження йому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні підтримала думку свого підзахисного. Просила застосувати щодо нього інший запобіжний захід, що не пов`язаний із триманням під вартою, а саме: домашній арешт.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховано, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, за яке передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, він не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, вчинено в період іспитового строку. Крім того, відносно нього у Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу розглядаються кримінальні провадженні за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186; ч. 1 ст.213 КК України. Кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується за ч.2 ст.185 КК України скоїв у період іспитового строку та під час дії запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання в іншому кримінальному провадженні. Наведене свідчить про те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Приймаючи до уваги наявність зазначеного ризику, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також те, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає неможливим забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Тому суд вважає за необхідне на час судового провадження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на максимальний строк – шістдесят днів, тобто по 26 липня 2019 року, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_1 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів – по 26 липня 2019 р., включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у вигляді 15 (п`ятнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 28 815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень у національній грошовій одиниці.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом терміну дії цієї ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов`язки з моменту звільнення з під варти:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою у визначений ними час;

- не відлучатися з міста Кривого Рогу, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Визначити термін дії зазначених обов`язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя