Вирок № 82060560, 24.05.2019, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/360/18

Провадження №1-кп/193/9/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В И Р О К

24 травня 2019 року сел. Софіївка Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Шумської О.В.

за участі секретаря Мельникової Т.О.

прокурора Бурчик Ю.В.

представника потерпілої Мудраченко В.М.

представника цивільного

відповідача Отрошко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12018040000000192 від 22.01.2018 року відносно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпропетровська, Дніпропетровської області,

громадянин України, офіційно працевлаштований на посаді водія ТОВ "Автотранссервіс", на утриманні має малолітніх

дітей- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , в порядку ст.89 КК раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правпорушення , передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 22.01.2018 приблизно о 15 годині 20 хвилин, в світлий час доби, він керуючи технічно справним автобусом "ЧАЗ А079.52 ЕТАЛОН", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ТОВ "Автотранссервіс", рухався із пасажирами у салоні на автошляху Н-11 за маршрутом сполученням "Дніпро-Миколаїв", по асфальтному покриттю, що було вкритим обледенілим сніжним шаром, з приблизною швидкістю 51.4 км/год., зі сторони м.Кривий Ріг Дніпропетровської області у напрямку м.Дніпро Дніпропетровської області. У процесі руху, не доїжджаючи 554 м до стели "с.Софіївка" при виїзді з с.Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров"я громадян, виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не вибрав безпечної швидкості та не впоравшись з керуванням автобусу "ЧАЗ А079.52 ЕТАЛОН", виїхав за межі проїзної частини праворуч, з"їхав у кювет, де допустив перекидання транспортного засобу на праву сторону.

Своїми діями водій автобусу "ЧАЗ А079.52 ЕТАЛОН", реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено:

п.12.1."Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним".

Порушення п.12.1 Правил Дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться у причинному зв"язку з характером настання дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пасажири:

ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішньої щиколотки правої гомілки. Ушкодження могло виникнути від ударної дії тупого предмету з обмеженої травмуючої поверхнею чи при ударі об такий предмет або при черезмірні ротації стопи в зовнішню сторону, при механізмі дорожньо-транспортної пригоди в середині салону автобуса. За своїм характером виявлене ушкодження відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров"я, бульше 21 доби.

ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому середньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням, гематоми в області перелому, посттравматичної невропатії променевого нерву ліворуч. Ушкодження виникли від ударної дії тупого предмета(предметів), який міг мати як обмежену, так і не обмежену травмуючу поверхню, або при ударі об такий же предмет(предмет), що могло бути при механізмі дорожньо-трансортної пригоди в середині салону автобуса. За своїм характером виявлене ушкодження відноситься до середнього ступеню тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров"я, більше 21 доби.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду пояснив, що в січні місяці 2018 року він працював водієм рейсового автобусу. 21 січня 2018 року, прямуючи з м.Кривий Ріг до м.Дніпро, не впоравшись з керуванням автобусу із-за ожеледеці вони перевернулися. Він допомагав пасажирам вийти з автобусу та викликав швидку допомогу. Матеріальну шкоду потерпілим відшкодував в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 21 січня 2018 року вони рухалися до м.Дніпро. Водій рухався повільно, але так як була непогода та ожеледеця атомобіль понесло і вони перевернулися за смт.Софіївка. Будь-яких претензій матеріального чи морального характеру він до водія не має.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилася. Матеріальних претензій вона не має, просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 100000грн.

Представник потерпілої ОСОБА_7 підтримує позиції своєї довірительки просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5

Представник цивільного відповідача ТОВ "Автотранссервіс" проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає, що відповідальність по відшкодуванню збитків має нести ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп".

Під час судового розгляду в якості третьої особи залучена ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп".

В судове засідання третя особа свого представника не направила, надали заперечення проти позовних вимог.

Крім показів самого обвинуваченого, потерпілих, винуватість ОСОБА_1 доводиться також зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами даного кримінального провадження, а саме: - -протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.01.2018 зі схемою ДТП та фототаблицями(а.к.п.7-19).

- висновком експерта №7/10.2/38 від 13.02.2018 року про проведення судової експертизи транспортного засобу(а.к.п.95-99), згідно якого на момент проведення огляду, система рульового керування автобуса "ЧАЗ А079.52 ЕТАЛОН" р/н НОМЕР_3 перебуває в працездатному стані.

- висновком експерта №7/10.2/39 від 13.02.2018 року про проведення судової експертизи транспортного засобу(а.к.п.104-109), згідно якого на момент проведення огляду, робоча гальмівна система автобуса "ЧАЗ А079.52 ЕТАЛОН" р/н НОМЕР_3 перебуває в працездатному стані.

- протоколом проведення слідчого експерименту зі схемою та фототаблицею(а.к.п.133-137).

- висновком експерта №276 про проведення судово-медичної експертизи(а.к.п.144-145).

- висновком експерта №213 про проведення судово-медичної експертизи(а.к.п.151-153).

- висновком експерта №7/10.1/72 від 05.03.2018 року про проведення судової автотехнічної експертизи (а.к.п.160-161), згідно якого при заданих вихідних даних, водій ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, а саме "Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним".

- висновком експерта №7/10.1/73 від 22.02.2018 року про проведення судової автотехнічної експертизи (а.к.п.166-167), згідно якої в діях водія ОСОБА_1 з керування автобусом "ЧАЗ А079.52 ЕТАЛОН" вбачається невідповідність вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває у привичному зв"язку з настанням події ДТП. Відповідно до ст. 62 Конституції України, п.п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного.

Докази вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України на думку суду є допустимими, достатніми, об`єктивними та такими, що не суперечать один одному. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані по ч.1 ст.286 КК України - порушеня правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, ніхто із учасників процесу не оспорює вказану кваліфікацію і суд вважає дану кваліфікацію вірною. Таким чином, з урахуванням показань обвинуваченого під час судового розгляду, та відсутності будь-яких суперечностей по кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_1 мало місце і це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що Конституція України, кримінальне законодавство та практика його застосування свідчить про те, що держава відводить покаранню значну роль у виконанні свого обов`язку забезпечувати охорону прав і свобод людини, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного ладу України від злочинних посягань, забезпечення миру та безпеки людства. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 09.10.2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів та положення ч.2 ст.65 КК України, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, відповідно до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, щиро каявся та дав критичну оцінку своїм діям, що характеризує його суб`єктивне ставлення, як винної особи до вчиненого злочину, та означає, що обвинувачений визнав свою вину за усіма пунктами висунутого проти нього обвинувачення, дав правдиві свідчення, висловив жаль з приводу вчиненого, негативно оцінював злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання, але не позбавляти його права керування, так як це є його єдиним джерелом доходу, раніше не судимий, керуючи транспортним засобам в стані сп`яніння не перебував, має на своєму утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшкодував матеріальну шкоду потерпілим. Згідно довідки головного лікаря КЗ "Дніпропетровський наркологічний диспансер"ДОР" №0977 від 12.02.2018 року(а.к.п177) ОСОБА_1 під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога перебував з метою профілактики з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Вживання з шкідливими наслідками. Знятий з обліку з 07.05.2008 по виздоровленню. Згідно характеристики директора ТОВ "Автотранссервіс" ОСОБА_1 за період роботи в ТОВ "Автотранссервіс" зарекомендував себе дисциплінованим водієм. Адміністративних порушень не має. На роботу приходить вчасно, до своїх обов"язків відноситься добросовісно, не допускає ні одного зриву рейса, заказа. Приймає активну участь в суспільних заходах, пов"язаних з життям підприємства(а.к.п.184), що судом визнається обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставини, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлені.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним кримінального правопорушення, обставини, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_1 , ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відношення до вчиненого, поведінку після вчиненого, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень є призначення покарання в межах санкції ст.286 ч.1 КК України у вигляді штрафу.

Потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були заявлені цивільні позови, але під час судового засідання потерпілий ОСОБА_4 від позовних вимог відмовився повністю. Потерпіла ОСОБА_5 від позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди відмовилася, але просить суд стягнути моральну шкоду в розмірі 100000 грн. з ТОВ "Автотранссервіс".

У відповідності до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішуючи заявлений потерпілою та її представником цивільного позову, суд керується наступним, що вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані та підлягають повному задоволенню, так-як відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, а саме, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а поскільки перевізник ТОВ "Автотранссервіс" володіє транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки то відповідно до п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду, розмір якої згідно зі ст. 23 ЦК України визначається судом залежно від характеру, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином суд, враховуючи фізичний біль та душевні страждання потерпілої, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з ТОВ "Автотранссервіс" у відношенні ОСОБА_5 в розмірі 100000 грн.

Питання щодо речових доказів по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз покласти на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.100, 349, 368 -371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 виннним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України

Призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 8500 (вісім тисяч п"ятсот) грн. без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" на користь держави судові витрати за проведення експертизи технічного стану ТЗ №7/10.2/38 від 13.02.2018 року (а.кр.пр.43-44) в сумі 858.00 грн.; експертизи технічного стану ТЗ №7/10.2/39 від 13.02.2018 року (а.кр.пр.102-103) в сумі 1144,00 грн.; автотехнічної експертизи №7/10.1/72 від 05.03.2018 р. (а.кр.пр.158-159) в сумі 572.00грн.; автотехнічної експертизи №7/10.1/73 від 22.02.2018 р. (а.кр.пр.164-165) в сумі 572.00грн а всього 3146 (три тисячі сто сорок шість) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" на користь ОСОБА_5 судові витрати за сплату судового збору 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн. (а.кр.пр.34).

Речовий доказ автомобіль "ЧАЗ А079.52 ЕТАЛОН" р/н НОМЕР_3 2014 року випуску, жовтого кольору свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого 26.11.2014 р. Центр ДАІ 1201 в Дніпропетровській області (а.кр.пр 33-34)) повернути власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс".

Матеріали кримінального провадження №12018040000000192 з подальшим зберіганням залишити у справі №193/360/18 (провадження №1-кп/193/9/19).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, обвинуваченим в той же строк з часу вручення копії вироку.

Суддя О. В. Шумська