Рішення № 82059914, 22.05.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8079/18

2/214/507/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 травня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю секретаря – Фастовець Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу № 214/8079/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог: Саксаганський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради Служба у справах дітей про визначення місця проживання дитини з батьком, стягнення аліментів на утримання дитини та зменшення розміру аліментів на утримання дитини , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який згодом було уточнено. Згідно уточненої позовної заяви позивач просить суд визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним за адресую:АДРЕСА_1 . Зменшити йому розмір аліментів стягнутих на підставі судового наказу від 20.08.2018 року виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №214/4251/ на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на утримання дітей – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини мого заробітку(доходу), але не менше ніж 50 відсотків але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з 06.07.2018 року, до досягнення дітьми повноліття, шляхом стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на утримання лише однієї дитини – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини йогозаробітку(доходу), але не менше ніж 50 відсотків але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що те що, на згідно заяви відповідача, яка надійшла 10.10.2018 року до Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області державним виконавцем Міщук Анастасією Романівною того ж дня, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №57405099, відкритого на підставі судового наказу №2-н/214/536/18 виданого 18.09.2018 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №214/4251/18 про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей -– ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини заробітку(доходу), але не менше ніж 50 відсотків але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 06.07.2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

Позивач стверджує, що він не був присутнім в суді під час винесення судового наказу, і лише зараз йому про це стало відомо, до того ж при винесені цього судового наказу суд не встановлював фактичні обставини, які пов`язані із визначенням розміру аліментів на утримання дітей, та інші обставини які мають значення для розгляду справи по суті.

Вважає, що цей наказ, виданий судом помилково та безпідставно, оскільки ОСОБА_2 – 06.07.2016 року зареєструвала в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заяву від 21.06.2018 року заяву про видачу судового наказу яка не ґрунтується, на законі, повідомивши суду неправдиві, та не підтвердженні належним чином докази того, наші діти мешкають разом з нею та знаходяться на її утриманні, а я не надаю фінансову допомогу на утримання дітей, це не відповідає дійсності.

Так, до матеріалів справи про видачу судового була надана довідка НОВАКОМ від 18.06.2018р. на підтвердження реєстрації ОСОБА_2 , їх двох дітей за адресую: АДРЕСА_2 .

Однак, на момент 20.08.2018 року винесення Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області судового наказу, його діти, за його згодою та за згодою ОСОБА_2 24.07.2018 року, були перереєстровані за адресую: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що відповідач навмисно приховала від суду ці обставини. Це відбулося, оскільки сторони перебували на стадії розлучення, та намагалися врегулювати інтереси дітей, оскільки донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 виявила бажання залишитися зі мною, а син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишився проживати з матір`ю. Тому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшов відзив, з якого вбачається, що з обставинами викладеними в уточненій позовній заяві вона не згодна, та вважає, що вимоги позивача не можуть бути задоволені в повному обсязі за таких підстав. На час вирішення спору судом про визначення місця проживання з батьком, ОСОБА_5 досягла чотирнадцяти років та відповідно до норм чинного законодавства самостійно визначає місце свого проживання з одним із батьків. Таким чином, вищезазначені вимоги не можуть бути задоволені, оскільки відсутній предмет спору.

Щодо заявлених вимог, про зменшення розміру аліментів, відповідач зазначає наступне. У зв`язку з тим, що зменшення розміру аліментів відповідно до даної позовної заяви випливає з питання, щодо визначення місця проживання дитини з батьком слід відмовити у задоволенні , так як питання визначення місця проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років є недоречним та вирішується дитиною самостійно.

Крім того, від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору, щодо визначення місця проживання дитини.

Представник позивача ОСОБА_6 до зали судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги в частині зменшення розміру аліментів підтримав в повному обсязі.

Клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог, щодо визначення місця проживання ОСОБА_7 підтримав в повному обсязі. На допиті в якості свідка неповнолітньої ОСОБА_7 не наполягав.

Відповідач ОСОБА_2 до зали судового засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради служби у справах дітей Шульц С.Й. до зали судового засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Рішення просила прийняти на розсуд суду.

Представник третьої особи Саксаганського відділу ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ в Дніпропетровської області будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до зали судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до такого висновку.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , 17 липня 2004 року ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_8 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Саксаганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу зроблено актовий запис № 303. Після одруження прізвище дружини змінено на ОСОБА_2 (а.с.4).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , атів запис № 179 ( а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с.13).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 07.09.2018 року ( а.с.14-15).

Згідно судового наказу від 20 серпня 22018 року у справі №214/4251/18 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей -– ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини заробітку(доходу), але не менше ніж 50 відсотків але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 06.07.2018 року і до досягнення дітьми повноліття ( а.с.18).

Постановою державного виконавця від 10.10.2018 року відкрито виконавче провадження по судовому наказу № 2-н/214/536/18 від 18.09.2018 року ( а.с.19).

Відповідно до довідки виданої Криворізькою об`єднаною міською довідко-інформаційною службою № 219 гр. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , його сім`я складається з трьох чоловік ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( а.с.26).

Відповідно до акту складено мешканцями будинку АДРЕСА_3 Генерала АДРЕСА_4 від 18.12.2018 року ОСОБА_9 проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.60).

Із характеристики учениці 8-А класу Криворізького природничо-наукового ліцею ОСОБА_3 , її батько користується авторитетом дитини, цікавиться її навчанням, в курсі справ дитини. Володіє інформацією стосовно кола спілкування, позашкільної діяльності доньки ( а.с.62).

Відповідно до характеристики учениці 1 класу народно-оркестрового відділу комунального позашкільного мистецького навчального закладу «Криворізька міська музична школа № 13» КМР Сусідки ОСОБА_10 . батько учениці приділяє належну увагу виховання доньки. Зацікавлено та відповідально ставиться до навчання, інтересів та успіхів доньки. Був присутній на перших загальношкільних батьківських зборах поточного навчального року ( а.с.63).

Згідно службової характеристики ОСОБА_1 характеризується позитивно ( а.с.65).

Відповідно до довідки про доходи від 06.02.2019 року ОСОБА_1 сплачує аліменти ОСОБА_2 на утримання дітей в розмірі 33,33% ( а.с.66)

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 24 січня 2019 року вбачається, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина забезпечена всіма необхідними умовами для проживання та виховання ( а.с.68-69).

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Статтею 51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року за № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що судовим наказом з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частки (доходу), але не менше ніж 50 відсотків але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 06.07.2018 року і до досягнення дітьми повноліття ( а.с.18).

Однак, судовим розглядом встановлено та відповідачем не спростовано, що старша дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні. Батько займається її виховання, фізичним та духовним розвитком.

Суд приймає до уваги твердження позивача, що на даний час ОСОБА_11 мешкає разом з ним та фактично знаходиться на його утриманні. Відповідач по справі використовує аліменти на утримання двох дітей на свій розсуд, не надаючи допомоги дочці ОСОБА_12 .

Крім того, з відзиву на уточнену позовну заяву вбачається, що відповідач не спростувала факт проживання ОСОБА_13 разом з батьком, та зазначає, що позивач може звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Вирішуючи питання про розмір зменшення аліментів судом враховано, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а також вимог закону про те, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов`язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька. При чому обов`язком індивідуальним, а не солідарним. Тобто, обов`язок утримувати дітей належить не тільки позивачеві, але й відповідачу, як матері.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Керуючись принципом верховенства права та внутрішнім переконання, суд вважає, що позовні вимоги про зменшення розміру аліментів підлягають задоволення, так як донька ОСОБА_11 проживає разом з позивачем та перебуває на його утриманні. Також судом враховано, що аліменти в розмірі ј частини заробітку(доходу) позивача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку буде достатньо для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо позовних вимог про визначення місце проживання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 за адресую:АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Статтею 161 СК України визначено порядок вирішення спору між матір`ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.

При цьому, в ч.3 ст.160 СК України закріплено, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно із свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , та на день розгляду справи досягла чотирнадцятирічного віку, а відтак з цього часу втратила статус малолітньої дитини.

Провівши системний аналіз вищезазначених норм матеріального права, суд звертає увагу на те, що в судовому порядку можливе вирішення спору щодо місця проживання лише малолітньої дитини, а місце проживання неповнолітньої дитини визначається нею самостійно.

Таким чином, пред`явлення до суду вимоги одним із батьків щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини не передбачено нормами чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання неповнолітньої дитини необхідно відмовити за безпідставністю, оскільки донька ОСОБА_11 , досяг чотирнадцятирічного віку, а відтак їй належить право самостійно обирати місце свого проживання.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 704,80 грн. по сплаті судового збору.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81,141, 170 , 206,259,263-265, 430 ЦПК України, ст.627 ЦК України, ст. 6,160,181 182, 185,199 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог: Саксаганський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради Служба у справах дітей про визначення місця проживання дитини з батьком, стягнення аліментів на утримання дитини та зменшення розміру аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів стягнутих на підставі судового наказу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.08.2018 року по цивільній справі № 214/4251/18, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання дітей – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини мого заробітку(доходу), але не менше ніж 50 відсотків але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з 06.07.2018 року, до досягнення дітьми повноліття, шляхом стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання лише однієї дитини – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини заробітку(доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи від дня набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін :

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстрований та мешкає за адресую: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги, щодо предмету спору:

Саксаганський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області 50006, вул. Віталія Матусевича,41 м. Кривий Ріг Дніпропетровська область;

Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради Служба у справах дітей, 50071, вул. Володимира Великого, 32м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

Суддя А.В. Ткаченко