
Справа № 185/9994/17
Провадження № 1-кп/185/100/19
У Х В А Л А
28 травня 2019 року м. Павлоград Дніпропетровська область
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:
головуючого – судді Мицака М.С.,
суддів – Врони А.О.,
– Перекопського М.М.,
за участю секретаря – Пожидаєвої Л.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040370000748 від 17 березня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю:
прокурора – Підшивайла М.В.,
представників потерпілих – Антонова Є.М., Свірідова Д.М.,
обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
їх захисників – адвокатів Жаркової Л.В., Михайлюка Б.Л.,
Шутліва С.С., Бреус О.В., Мелешка І.В.
В С Т А Н О В И В:
Прокурор та представники потерпілих просять призначити справу до судового розгляду, вважають, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає.
Дана позиція не підтримана стороною захисту. У судовому засіданні захисником ОСОБА_3 . – адвокатом Мелешком І.В. заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що на його думку обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у зв`язку з тим, що:
1) дії кожного з обвинувачених кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України, але у викладених фактичних даних відсутні судово-медичні дані, до кого з п`яти потерпілих, за яких обставин та хто саме з обвинувачених застосував насильство, небезпечне для життя чи здоров`я такої особи;
2) з обвинувального акту вбачається, що декілька обвинувачених взагалі ніяких дій з приводу застосування насильства; небезпечного для життя чи здоров`я особи, не вчиняли, а тому не зазначені фактичні обставини, які б підтверджували, що вони є співвиконавцями діяння, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, без посилання на відповідну частину ст. 27 КК України щодо співучасті;
3) в порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України не зрозуміло, звідки взялась сума майнової шкоди в розмірі 18 306,64 грн., заподіяної потерпілому ОСОБА_6 , яка зазначена в обвинувальному акті;
4) в обвинувальному акті не зазначено, чи завдано будь-якої шкоди потерпілим внаслідок вчинення злочину.
Захисники та інші обвинувачені підтримали дане клопотання в повному обсязі. Захисник Шутлів С.С. додав, що також реєстр матеріалів досудового розслідування містить неточності, що є додатковою підставою повернення акту прокурору.
Вирішуючи дане клопотання суд керується положеннями законодавства.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України. Із суті вказаної норми вбачається, що нею встановлені вимоги до змісту обвинувального акту та підстави для повернення його судом першої інстанції. Таке повернення передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. Право формулювати обвинувачення є диспозитивним правом прокурора, і суд не може на себе брати функції обвинувачення, зазначаючи про правильність чи неправильність кваліфікації дій обвинувачених. Щодо розміру матеріальних збитків та підстав визнання потерпілими певних осіб, то суд може погодитись чи не погодитись з сумою завданих збитків та колом осіб, яким така шкода завдана, тільки після дослідження доказів як сторони обвинувачення, так і доказів сторони захисту.
Також захисником Михайлюком Б.Л. подано клопотання про витребування доказів (бухгалтерських та податкових документів) у потерпілих та призначення судово-економічної експертизи документів бухгалтерського та податкового обліку.
Дане клопотання було підтримано стороною захисту та висловлено запереченння стороною обвинувачення та представниками потерпілих.
Вирішуючи дане клопотання, суд зважає на те, що на даній стадії судового провадження суд не вправі досліджувати докази, які обґрунтовують чи спростовують обставини пред`явленого обвинувачення. У підготовчому судовому засіданні, як у стадії судового провадження, суд позбавлений можливості надавати оцінку достатності доказів та їх належності на предмет доведеності обставин, що підлягають доказуванню (зокрема, розмір завданих збитків кримінальним злочином). Тому суд вважає, що дане клопотання на даній стадії є передчасним і може бути заявлено після дослідження доказів, які нададуть як сторона обвинувачення, так і сторона захисту. Після чого суд зможе прийняти об`єктивне рішення з приводу необхідності призначення експертизи та необхідності для цього отримання доступу до речей та документів.
Що стосується клопотання адвоката Бреус О.В. щодо залишення цивільних позовів без руху, то суд вважає, що, виходячи з вимог КПК України, а саме ст. 128 КПК України, дані позови відповідають вимогам закону, бо вимоги ЦПК застосовуються тільки щодо правовідносин, які не врегульовані нормами КПК України, але якщо вони не протирічать засадам кримінального судочинства. Враховуючи засади кримінального судочинства та особливості представництва і доведення обставин пред`явленого обвинувачення, підстав залишати позови без руху не вбачається.
Заслухавши прокурора, представників потерпілих, захисників та обвинувачених, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , термін дії якого спливає 01 червня 2019 року, о 13.10 год..
Також прокурор заявив про необхідність продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , щодо кожного окремо, термін дії запобіжного заходу спливає 01 червня 2019 року.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 прокурор зазначив про те, що, враховуючи, що вони, кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна, наявний ризик того, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , кожен окремо, перебуваючи на свободі, під тиском кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду, тобто вказав на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також зазначив, що кожен з обвинувачених може впливати на потерпілих і свідків в даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 прокурор зазначив, що він може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих.
Представники потерпілих просили задовольнити клопотання.
Захисник Шутлів С.С. заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, про ненаведення прокурором нових обставин, які б виправдовували тримання обвинуваченого під вартою. Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника.
Захисники Жаркова Л.В., Михайлюк Б.Л., Бреус О.В., Мелешко І.В. та їх обвинувачені погодились з позицією прокурора.
Розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України, яка містить загальні положення судового розгляду, за правилами якого здійснюється також і підготовче судове засідання, до спливу продовженого строку запобіжного заходу суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 , суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду продовжує існувати, бо ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Поряд з цим ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, законного джерела доходів, не одружений, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв`язків. Враховуючи вищевикладене, а також обставини кримінальних злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , існує реальний ризик залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування у відношенні до нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.
Що стосується такого ризику, як вплив обвинуваченого на потерпілих і свідків, то станом на 28 травня 2019 року дане кримінальне провадження не було призначено до судового розгляду, тому існуватиме необхідність в допиті потерпілих та свідків у даній справі. Враховуючи, що анкетні дані потерпілих та свідків наявні в матеріалах кримінального провадження, у ОСОБА_2 буде наявна об`єктивна можливість незаконно впливати на них.
При розгляді даного клопотання суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 р. в справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».
Також у рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Як встановлено, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та впливати на потерпілих, свідків. Також суд враховує репутацію обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів, що, з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.
Отже, з огляду на викладені обставини, враховуючи особу обвинуваченого та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ “Летельє проти Франції”, враховуючи наявні ризики, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, з урахуванням обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, не зможе запобігти вищевказаним ризикам переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, впливу на потерпілих і свідків та не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Більш м`який запобіжний захід на даний час, враховуючи обставини кримінального провадження, не попередить вказані ризики.
Що стосується клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду має місце, адже ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкції яких передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Також має місце ризик впливу обвинуваченого на потерпілих і свідків.
Нових фактів, які б заперечували обставини, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1 , стороною захисту не надано.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду має місце, адже він також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Також має місце ризик впливу обвинуваченого на потерпілих і свідків.
Розглядаючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, також враховує ризик переховування від суду, адже він також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Також має місце ризик впливу обвинуваченого на потерпілих і свідків.
Вирішучи питання про необхідність продовження строку дії домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , суд поряд з особою обвинуваченого враховує наявність ризику у вигляді можливого впливу на свідків та потерпілих, а також наявність ризику ухилення від суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. . 176, 177, 315, 372, 314 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. В клопотанні адвоката Мелешка І.В. про повернення обвинувального акту відмовити.
2. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на 11.00 год., 30 травня 2019 року.
Кримінальне провадження розглядати судом колегіально.
Викликати в судове засідання:
прокурора Підшивайла М.В.;
потерпілих, представників потерпілих – Антонова Є.М., Свірідова Д.М.,
обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
захисників – адвокатів Жаркової Л.В., Михайлюка Б.Л., Шутліва С.С., Бреус О.В., Мелешка І.В..
У клопотанні адвоката Михайлюка Б.Л. про призначеня судово-економічної експертизи та надання доступу захиснику до документів бухгалтерського та податкового обліку відмовити, як передчасно заявленому.
У клопотанні адвоката Бреус О.В. про залишення цивільних позовів без руху відмовити.
Продовжити відносно обвинуваченого у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 13.10 год. 08 липня 2019 року.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п. 6 ст. 115 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 08 липня 2019 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, раніше визначені ухвалою суду.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 08 липня 2019 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, раніше визначені ухвалою суду.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 08 липня 2019 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, раніше визначені ухвалою суду.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 08 липня 2019 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, раніше визначені ухвалою суду.
Строк дії даної ухвали до 08 липня 2019 року.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М. С. Мицак
Судді М. М. Перекопський
А.О. Врона
Судове рішення № 82059792, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 28.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/9994/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: