Ухвала суду № 82059488, 20.05.2019, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1811/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді – Тананайської Ю.А., при секретарі судового засідання Новоселецької К.В.,

за участю: представника заявника - Команак Л.Ю.

розглянувши в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження заяву головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 180/1811/17 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії -,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року якою позовні вимоги ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено.

В обґрунтування заяви за нововиявленими обставинами зазначають, що спір про той самий предмет і з тих самих підстав вже був предметом судового розгляду. З ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №2а-604/12/1213 від 10.01.2013 року вбачається, що предметом апеляційного перегляду стала постанова Ленінського районного суду м. Луганська від 31.10.2012 року за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Предметом позову по справі № 2а-604/12/1213 було зобов`язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки № 82/16421 від 27.08.2012 року, встановити пенсію у розмірі 73% від грошового забезпечення за відповідною посадою у сумі 5062 грн. 85 коп. на підставі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На час розгляду Марганецьким міським судом Дніпропетровської області справи № 180/1811/17 в головного управління не було можливості надати суду рішення по справі № 2а-604/12/1213, оскільки в головному управлінні була відсутня будь-яка інформація стосовно наявності судових спорів за участю ОСОБА_1 до листопада 2014 року. Саме з цього часу у зв`язку з проведенням на території частини Луганської та Донецької областей антитерористичної операції, головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області було передислоковано за адресою: вул. Шевченка, 9 м. Сєвєродонецьк, Луганська область. Про наявність рішень по справі № 2а-604/12/1213 головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області стало відомо під час аналітичної роботи з Єдиним державним реєстром судових рішень. Просить скасувати постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області у справі № 180/1811/17 року.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2018 року у справі № 180/1811/17 заява ГУ ПФУ у Луганській області про перегляд рішення за новоявленими обставинами була залишена без руху, та заявнику надано строк для усунення зазначених судом недоліків заяви.

У встановлений судом строк заявником недоліки заяви про перегляд рішення за новиявленими обставинами було усунуто та ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2019 року відкрито провадження за заявою ГУ ПФУ в Луганській області про перегляд рішення по справі № 180/1811/17 і справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

26.02.2019 року до Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ГУ ПФУ у Луганській області, у якому останній повідомляє про те, що відбулась заміна сторони у пенсійних відносинах між ОСОБА_1 та органами Пенсійного фонду України через передачу прав та обов`язків органу, що здійснює безпосередньо виплату пенсії Лізогубу ОСОБА_2 від ГУ ПФУ в Луганській області до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, який 13.02.2019 року взяв на облік ОСОБА_1 та продовжує виплату пенсії згідно із Законом. В зв`язку з чим просять замінити сторону у судовому провадженні за заявою головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 21.09.2018 року про перегляд рішення по справі № 180/1811/17 за нововиявленими обставинами з головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

В режимі відеоконференції представник заявника ОСОБА_3 підтримала заяву та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 надав суду заяву про слухання справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року у справі №180/1811/17 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2012 року за довідкою ГУМВС України у Луганській області від 27.08.2012 року №82/16421 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у відповідності до вимог ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зобов`язано ГУ ПФУ у Луганскій області здійснити з 01.04.2012р. перерахунок пенсії та виплатити з урахуванням проведених платежів ОСОБА_1 за довідкою ГУМВС України у Луганській області від 27.08.2012 року №82/16421 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у відповідності до вимог ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року у справі № 180/1811/17 залишено без змін.

Постанова Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року у справі № 180/1811/17 набрала законної сили 23 лютого 2018 року.

Заявник заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мотивує тим, що після набрання чинності судового рішення відповідачеві стали відомі обставини, які є істотними для справи, зокрема: що спір про той самий предмет і з тих самих підстав вже був предметом судового розгляду. В якості доказу відповідач посилається на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 31 жовтня 2012 року по справі 2а-604/12 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі №2а-604/12/1213.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 1, ч. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює перелік вичерпних підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Згідно ч. 4 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Тобто, не вважаються нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, зокрема обставини, на які посилається заявник в своїй заяві, не можуть визнаватися нововиявленими.

Згідно ч.6 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до ст. 362 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:

1) об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи;

2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

Частиною 2 ст. 361 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Зокрема, п. п. 5 і 6 ч. 2 ст. 364 КАС України встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Так, при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами важливим є не порушення балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року за № 7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими й ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об`єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.

Частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу Верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, істотними обставинами справи можуть бути такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі суду, особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який розглядав її та вирішував спір по суті.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, заявник зазначає, що нововиявленою обставиною є те, що спір про той самий предмет і з тих самих підстав вже був предметом судового розгляду. В якості доказу відповідач посилається на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 31 жовтня 2012 року по справі 2а-604/12 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі №2а-604/12/1213.

Суд приходить до висновку, що обставина, на яку посилається заявник, як на нововиявлену, не відповідає правовим положенням адміністративного судочинства. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спір про той самий предмет і з тих самих підстав вже був предметом судового розгляду заявником не надано. З наданої заявником копії ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі №2а-604/12/1213, а саме: її резолютивної частини, предметом апеляційного розгляду була апеляційна скарга дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/5569/2012. Доказів набрання законної сили постанови Ленінського районного суду міста Луганська від 31 жовтня 2012 року по справі 2а-604/12 заявником не надано. Згідно листа Сватівського районного суду Луганської області, який наданий заявником до матеріалів заяви, Сватівський районний суд Луганської області зазначає, що архівні справи з Ленінського районного суду м. Луганська до Сватівського районного суду Луганської області не передавалися. Копія постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 31.10.2012 року у справі № 2а-604/12 направлена Сватівським районним судом Луганської області заявнику з єдиної системи документообігу Ленінського районного суду м. Луганська.

Витребування копій судових рішень на які посилається заявник, як доказ, судом не здійснювалося в силу Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України м. Луганськ, м. Донецьк, (місце знаходження судів в яких заявник просив витребувати копії судових рішень) є територією проведення антитерористичної операції.

Будь-яких інших обґрунтованих доказів на підтвердження того, що існують істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, заявником у заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами та в судовому засіданні зазначено не було.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що викладені в заяві обставини не можуть бути визнані нововиявленими обставинами в розумінні ст. 361 КАС України, у зв`язку з чим суд вважає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами такою, що задоволенню не підлягає.

Щодо заявленого заявником клопотання про заміну процесуальної сторони, суд зазначає наступне, суд виходить з того, що відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Як вбачається із наведеної норми, заміна неналежної сторони можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Однак, станом на час звернення головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про заміну сторони, в адміністративній справі № 180/1811/17 уже прийнято рішення від 21 листопада 2017 року про задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про заміну процесуальної сторони, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено порядку заміни сторони у справі її правонаступником після завершення розгляду справи та набрання рішенням законної сили, адже вирішення питання заміни сторони у справі після її завершення це процесуальні питання, які пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Так, статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порядок заміни стягувача у виконавчому листі або сторони у виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №2а-6927/10/1870.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити в силі постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року в адміністративній справі № 180/1811/17 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс ухвали складено 24 травня 2019 року.

Суддя: Ю. А. Тананайська