Ухвала суду № 82057368, 29.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/9759/16-ц

Провадження № 2-р/520/25/19

УХВАЛА

про відмову у роз`ясненні рішення суду

29.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя – Куриленко О.М.,

за участю представників заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського районного м. Одеси від 16 квітня 2018 року у справі №520/9759/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2019 року представник заявника ОСОБА_2 звернулась до суду з даною заявою, вимоги якої було уточнено та згідно редакції від 28 травня 2019 року просить: надати роз`яснення судового рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2018 року у справі № 520/9759/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування – з урахуванням рішення Державної служби реєстрації прав на нерухоме майно про відмову у скасуванні № 46192126 від 28.03.2019 року. А саме вказати в роз`ясненні судового рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2018 року про те, що при визнанні частково недійсним договору дарування від 09.08.2016 року 2/3 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 серія та номер НОМЕР_1 , зареєстрований приватним нотаріусом ОМНО Черненко І.П. на ім`я ОСОБА_4 , скасовується запис прийняття рішення про державну реєстрацію: дата внесення запису 10.08.2010 року на ім`я ОСОБА_6 , форма власності: приватна спільна часткова, частка власності 2/3. Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, 1-1065, 13.05.2010 Сьома Одеська державна нотаріальна контора; свідоцтво про право на спадщину, р. № 4-2695, 29.04.1988, Третя одеська державна нотаріальна контора.

В своїй заяві посилається на те, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2018 року була розглянута справа за № 520/9759/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом , визнання права власності в порядку спадкування. Позов був задоволений, а саме : визнаний недійсним правочин - заяву ОСОБА_1 від 26.09.2008 року, зареєстровану за вхідним номером 2438 Сьомою державною нотаріальною конторою м. Одеси, якою останній відмовився від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 на користь брата померлої ОСОБА_6 . Визнаний недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2010 року, видане ОСОБА_6 щодо майна померлої ОСОБА_7 , спадкова справа №1102/2008, що зареєстроване в реєстрі за № 1-1065 Сьомою державною нотаріальною конторою м. Одеси.

Визнаний частково недійсним договір дарування від 09.08.2016 року 2/3 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 серія та номер НОМЕР_1 , зареєстрований приватним нотаріусом ОМНО Черненко І.П. на ім`я ОСОБА_4 в частині дарування 1/3 частини житлового будинку з будівлями та спорудами , що належали дарувальнику на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Рубінчик /1.0. 13 травня 2010 року за реєстровим номером 1- 1065. Визнано за ОСОБА_1 , право власності на 1/3 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Заявник стверджує, що він звернувся в Державну реєстраційну службу прав на нерухоме майно за оформленням реєстрації вищевказаного рішення суду.

Однак, рішенням №46192126 від 28.03.2019 року йому було відмовлено з наступних підстав. Державний реєстратор в своєму рішенні про відмову вказав, що відповідно до ч.І ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з вказаною заявою.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання з`явились представники заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які заяву підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача по справі Мухіна ОСОБА_8 – Морія Андрій Григорович заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/9759/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано недійсним правочин - заяву ОСОБА_1 від 26.09.2008 року, зареєстровану за вхідним номером 2438 Сьомою державною нотаріальною конторою м. Одеси, якою останній відмовився від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 на користь брата померлої ОСОБА_6 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2010 року, видане ОСОБА_6 щодо майна померлої ОСОБА_7 , спадкова справа №1102/2008, що зареєстроване в реєстрі за № 1-1065 Сьомою державною нотаріальною конторою м. Одеси. Визнано частково недійсним договір дарування від 09.08.2016 року 2/3 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 серія та номер НОМЕР_1 , зареєстрований приватним нотаріусом ОМНО Черненко І.П. на ім`я ОСОБА_4 в частині дарування 1/3 частини житлового будинку з будівлями та спорудами, що належали дарувальнику на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори Рубінчик Л.О. 13 травня 2010 року за реєстровим номером 1-1065. Визнано за ОСОБА_1 , право власності на 1/3 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду.

Однак, постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2018 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 квітня 2018 залишено без змін.

Після набрання рішення законної сили, ОСОБА_1 звернувся до Юридичного департаменту Одеської міської ради з заявою про скасування запису про право власності за номером 15916512 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1000612751101.

Однак, рішенням державного реєстратора № 46192126 від 28 березня 2019 року було відмовлено у скасуванні вказаного вище запису. Підставою для відмови стало те, що для скасування запису про державну реєстрацію права власності у рішенні суду має бути зазначено, що скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності або документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, або запис про проведену державну реєстрацію прав, або роз`яснення суду щодо наслідків недійсності правочину.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК України (у редакції 2004 року) роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз`ясненні рішення.

Системне тлумачення вказаних положень дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Як вбачається зі змісту вказаної заяви, то заявник просить суд роз`яснити порядок його виконання, між тим заявником не надано належних доказів того, що певні його частини чи воно в цілому є комусь не зрозумілим, а тому підстав для його роз`яснення судом, у відповідності до заяви в розумінні ст.271 ЦПК України не вбачається.

Керуючись ст. 271, ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського районного м. Одеси від 16 квітня 2018 року у справі № 520/9759/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.