Постанова № 8205736, 11.06.2009, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2009 р.                                                             Справа № 2а-1173/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколова В.М.,

за участю секретаря Михайленко О.В.,

представника позивача –Груздо Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до малого підприємства «Гранум ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту –позивач, СОВ Фонду соціального захисту інвалідів) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з малого підприємства «Гранум ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - відповідач, МП «Гранум ЛТД»у формі ТОВ) адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 3727грн. 56коп., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, всупереч вимог ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» маючи середньооблікову чисельність працюючих інвалідів менше ніж встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 даного Закону, не сплатив у передбаченому Законом розмірі до 16.04.2009 року 2100грн. адміністративно-господарських санкцій. За порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в розмірі 1627грн. 56коп. На момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідачем сплаченою не була.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримав у повному обсязі, додатково пояснив, що заборгованість на момент розгляду справи відповідачем не погашена, тому просив стягнути її в судовому порядку.

Представник відповідача повторно належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за останнім відомим місцем реєстрації (а.с.10,11,16,17,18), в судове засідання не з’явився, всупереч вимог ч. 1 ст. 40 КАС України про зміну місця реєстрація суд не повідомив.

Заслухавши повноважного представника позивача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що МП «Гранум ЛТД»у формі ТОВ, зареєстровано як юридична особа та відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі по тексту –Закон) перебуває на обліку за місцем реєстрації в СОВ Фонду соціального захисту інвалідів, що підтверджується поясненнями представника позивача та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.20,21).

Відповідно до ст. 4 Закону діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, соціально-побутових і соціальне-психологічних умов для задоволення їх здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.

Статтею 18 Закону передбачено обов’язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, (до них відноситься і відповідач) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (а.с.5) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 39 чоловіки, тому відповідно до ст. 19 Закону, норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становить 2 робочих місця, фактично ж у 2008 році на підприємстві не було створено жодного робочого місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж установлена нормативами зазначеними вище, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Таким чином, відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, чим порушив вище зазначені вимоги Закону та не перерахував у повному обсязі встановлені Законом адміністративно-господарські санкції за нестворені 2 робочих місця у розмірі 2100грн. ( 9300грн.(середньорічна заробітна плата штатного працівника)*2 (кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів –16500грн. (часткова сплата боргу).

Згідно ст. 20 Закону передбачає, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Як вбачається з розрахунку суми позову (а.с.3-4) та пояснень представника позивача за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в розмірі 1627грн. 56коп.

Враховуючи, що відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2100грн. за нестворені 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів в 2007 році та пеня -1627грн. 56коп., в порушення вимог Закону станом на момент розгляду не погашені, що підтверджується поясненнями представника позивача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення судових витрат, у зв’язку з ненаданням відповідних доказів таких витрат та згідно зі ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4,18, 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.9,11,60, 94, 159,161,162,163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до малого підприємства «Гранум ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з малого підприємства «Гранум ЛТД»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 21101656) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2100,00грн. адміністративно-господарських санкцій, 1627,56грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, разом стягнути 3727,56грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

З оригіналом згідно:

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 16.06.2009 року