Постанова № 8205350, 12.02.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2010 р.                                                             Справа № 2а-11/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

суддів – Кунець О.М.

Гелета С.М.

          за участю секретаря судового засідання-Нероди Г.М.,

представника позивача -Мельник Н.М.

представників відповідача -Циганенко С.В.

Петрищева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» (далі по тексту – Позивач, ТОВ «Ряснянське») звернулось з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту – Відповідач, Сумська МДПІ), Головного управління Державного казначейства України в Сумській (далі по тексту – другий відповідач, Головне управління ДКУ в Сумській області) та просить суд:

- визнати протиправними податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2008 р. № 0000011510/0 Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 44669,00 грн. та від 14 серпня 2008 р. № 0000092310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98621,00 грн..

- стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 143290,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Ряснянське» є спеціалізованим підприємством по вирощуванню свиней, яке здійснює реалізацію м’яса живою вагою на переробні підприємства. Позивач вважає, що ним виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування. При цьому зазначає, що він не зобов’язаний подавати спеціальні декларації з податку на додану вартість як підприємство, що має пільгу та сплачує ПДВ за нульовою ставкою, оскільки в періоді, за який заявлене бюджетне відшкодування з ПДВ нормативними актами такий обов’язок не був визначений.

Представники Сумської МДПІ з позовом не погодились, наполягали на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті правомірно, оскільки позивачем мали подаватися спеціальні декларації з ПДВ у відповідності до вимог п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 12 Порядку нарахування, сплати і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805.

Представник другого відповідача, зазначила, що станом на момент розгляду справи у Державного казначейства України в Сумській області відсутні правові підстави для виплати з державного бюджету відшкодування з ПДВ, оскільки податковим органом не надано відповідний висновок.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився з підстав, викладених в запереченнях.

Заслухавши повноважного представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Ряснянське» зареєстроване юридичною особою згідно свідоцтва про реєстрацію № 194666 серії АА 00 (а.с. 26), зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 25540583 від 29.03.2000 року (а.с. 29).

ТОВ «Ряснянське» є спеціалізованим підприємством з розведення свиней. Основні покупці вирощених свиней - переробні підприємства, продаж м'яса здійснюється живою вагою. Дані обставини встановлені з пояснень позивача та відповідача, а також викладені в актах перевірки.

Відповідно до пп. 6.2.6. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» оподаткування операцій з поставки переробним підприємствам м'яса живою вагою здійснюється за нульовою ставкою.

ТОВ «Ряснянське» надіслало до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість:

за 2 місяць 2008р., реєстраційний номер у податковому органі - 2879 від 20.03.2008р.; за 4 місяць 2008р., реєстраційний номер у податковому органі - 5474 від 20.05.2008р.(а.с. 60-85).

По даних податкових деклараціях були заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

          Сумською МДПІ були проведені перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами яких складені акти:

- акт №52\23\30841386/42 від 22.05.08р. «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2008 року» (а.с.86-117) ;

- акт №32/23/30841386/11 від 06.08.2008р. «Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року» (а.с118-146).

          На підставі актів перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 29 травня 2008 р. № 0000011510/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 44669,00 грн. та від 14 серпня 2008 р. № 0000092310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98621,00 грн.

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень послугувало недотримання позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 12 Порядку нарахування, сплати і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 зі змінами та доповненнями, а саме не подання позивачем до податкового органу спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Так п. п. 11.21 Закону України «Про ПДВ» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Також зазначено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вище вимог Закону була прийнята Постанова Кабінету міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі».

Згідно абзацу четвертого пункту 12 зазначеної постанови (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.

При цьому, слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 5 Порядку № 805 перерахування сум дотацій здійснюється з не бюджетного рахунку переробного підприємства на окремий рахунок сільськогосподарського товаровиробника, який відкритий ним в обслуговуючому банку протягом звітного періоду. Також, на окремому рахунку сільськогосподарського товаровиробника п. 12 Порядку № 805 передбачено акумулювання сум податку на додану вартість за поставлену ним сільськогосподарську продукцію власного виробництва. Як суми дотацій, так і суми акумульованого податку на додану вартість використовуються сільськогосподарськими товаровиробниками виключно за цільовим призначенням - для розвитку тваринництва, для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва.

Подання окремої (скороченої) податкової декларації з податку на додану вартість передбачено п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. з подальшими змінами. Зокрема, в зазначеній нормі податкового права прямо передбачено обов'язковість включення до такої скороченої податкової декларації з податку на додану вартість тих операцій, що стосуються спеціальних режимів, установлених пунктами 11.21,11.29 Закону «Про ПДВ».

В той же час, варто зазначити, що Постанова КМУ № 805 в період виникнення спірних правовідносин зазнавала змін. Виходячи з системного аналізу приписів постанов КМУ від 28.03.2007 року № 596, від 27.02.2008 року № 122, від 02.04.2008 року № 300, можна зробити висновок, що вимога про подання позивачем спеціальної декларації з ПДВ зберігала свою чинність з 01.01.2008 року по 02.04.2008 року .

          При цьому варто зазначити, що в судовому засіданні було встановлено, що на суму відшкодування ПДВ з бюджету мали вплив суми податку сплаченому позивачем в січні, квітні та травні 2005 року, тобто в період, коли була відсутня вимога, щодо подання спеціальної декларації.

          Так, на суму відшкодування ПДВ заявлену в декларації за лютий 2008 року мали вплив суми податку сплачені позивачем в січні 2008 року в сумі 35488,11 грн. та в січні 2005 року в сумі 9180,89 грн.

          На суму відшкодування ПДВ заявлену в декларації за квітень 2008 року мали вплив суми податку сплачені позивачем в березні 2008 року в сумі 28121,00 грн. в квітні 2005 року в сумі 48533,29 грн. та в травні 2005 року в сумі 21966,71 грн.

Дані обставини підтверджуються поясненнями позивача, які не були спростовані відповідачем, а також податковими деклараціями з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень 2008 року з відповідними додатками (а.с.60-79), податковою декларацією за квітень 2007 року, з якою були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень, квітень та травень 2005 року (а.с. 80-85).

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням системного аналізу нормативних актів, які врегульовують порядок сплати та відшкодування ПДВ платниками, які користуються пільгами, встановленими п.п. 11.21 Закону України «Про ПДВ», суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

В частині скасування податкових повідомлень рішень та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який був сплачений позивачем в січні, квітні, травні 2005 року позов підлягає задоволенню, оскільки в той період у позивача був відсутній обов’язок подавати до податкового органу спеціальні декларації з ПДВ.

В іншій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки, як уже зазначалось вище, в січні та березні 2008 року позивач був зобов’язаний складати та подавати до ДПІ окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, що ним не було виконано, чим порушено вимоги п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 12 Порядку нарахування, сплати і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805

          Також, відповідно до ст. 94 КАС України, підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача судовий збір в частині, пропорційній задоволеним вимогам, а саме в сумі 818,75 грн.

          Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» до Сумської МДПІ про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість –задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2008 року № 0000011510\0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» податку на додану вартість в розмірі 9180,89 грн.

Визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2008 року № 0000092310\0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» податку на додану вартість в розмірі 70500 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 79680,89 грн.

В іншій частині позову відмовити.

За рахунок державного бюджету України повернути ТОВ «Ряснянське»сплачений при поданні позову до суду судовий збір в розмірі 818,75 грн., пропорційно до задоволених вимог.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 19.02.2010 року

Головуючий суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

Судді                                                            (підпис)                              О.М. Кунець

                                                                      (підпис)                              С.М. Гелета                    

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                                 В.М. Соколов