Рішення № 82052889, 21.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45078/18

Провадження № 2/761/3109/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в заочному порядку в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29.03.2016 року на підставі Заяви ОСОБА_1 між позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого, позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Між тим, відповідач порушив умови договору кредиту, не повертав отриманий кредит своєчасно, не сплачував кошти (відсотки) за користування ним. В зв`язку із порушенням умов договору, відповідач повинен сплатити: заборгованість за кредитом - 15831,08 грн.; відсотки за користування кредитом - 3026,64 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 472,22 грн.; штраф (фіксована частина) - 5000,00 грн., штраф (процентна складова) - 966,50 грн., а всього у сумі 20796,44 грн. Зазначену суму боргу позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі, а також судовий збір.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 30 листопада 2018 року було відкрито провадження по даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

У судове засіданні представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, проси винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, про що свідчать матеріали справи, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду без вручення відповідачу з відміткою працівника поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання», що підтверджується довідками Укрпошти, форма 20.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Із Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанк вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», у якій погодився, що зазначена заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, що розміщені у рекламному буклеті, складають між позичальником та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 9). У даній заяві не зазначена дата її підписання, відсутня інформація про вид кредитної картки та розмір кредитного ліміту, а також не вбачається про взагалі прохання отримати кредит чи іншу банківську послугу.

Як зазначає у позовній заяві позивач, станом на 13.08.2018 року відповідач по кредитному договору б/н від 29.03.2016 року має заборгованість та повинен сплатити: заборгованість за кредитом - 15831,08 грн.; відсотки за користування кредитом - 3026,64 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 472,22 грн.; штраф (фіксована частина) - 5000,00 грн., штраф (процентна складова) - 966,50 грн., а всього у сумі 20796,44 грн.

Як визначено ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку (надалі також - Умови) розміщені на сайті Приват Банку www.privatbank.ua, а їх витяг містяться в матеріалах справи (а.с. 10-29). Як визначено у вказаних Умовах (в редакції на час укладення договору) Банк: Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.

Отже, подавши анкету-заяву, ОСОБА_1 прийняв пропозицію банку про укладення договору про надання банківських послуг. Однак, в позовній заяві позивач зазначає про укладення Договору про надання банківських послуг, на виконання якого ним надавалися відповідачу кредитні кошти та чи взагалі надавались.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ч., ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Однак, зі змісту анкети - заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку не вбачається жодної інформації, яка б свідчила про укладення саме кредитного договору, в ній не міститься інформації про його істотні умови. Вказана анкета-заява не містить відображення волевиявлення ОСОБА_1 щодо оформлення кредитної картки Банку на відповідних умовах, а також суми кредитного ліміту, строку дії картки, тощо.

В позовній заяві позивачем також не зазначається про те, яку саме кредитну картку бажав отримати та отримав ОСОБА_1 та не надано суду відповідних доказів цього. Також позивачем не вказано в позовній заяві та не надано доказів передання/надання ОСОБА_1 кредитних коштів, не обґрунтовано розмір процентів, які нараховуються за користування кредитними коштами.

Не містять матеріали справи і докази волевиявлення ОСОБА_1 про укладення кредитного договору з відповідними істотними умовами щодо виду кредитної картки, кредитного ліміту, розміру процентів.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили про укладення кредитного договору, умови кредитування ОСОБА_1 .

Зазначені позивачем у позовній заяві та надані до справи докази не можуть беззаперечно свідчити про укладення між сторонами кредитного договору, за відсутності інших допустимих доказів на підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на його укладення, та досягнення сторонами всіх істотних його умов. Зокрема, банк не надав доказів на підтвердження видачі ОСОБА_1 кредитної картки, строку її дії, розміру наданого банком кредитного ліміту, розміру процентів за користування кредитом та інших тарифів банку. Крім того, наявна у матеріалах справи анкета-заява не містить дати. Також, не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, дати вручення картки відповідачу, повідомлення йому пін-коду. Виписки з рахунку, у випадку, якщо він був відкритий на ім`я відповідача до позовної заяви не додано. Вказані обставини унеможливлюю суд прийти до висновку, що договір кредиту було укладено 29.03.2016 року, яка зазначає позивач у позові.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінивши всі зібрані у справі докази, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів досягнення між позивачем та ОСОБА_1 згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо суми кредиту, розміру та порядку сплати процентів за користування ним, строку дії договору. Підписання однієї анкети-заявки з відміткою про ознайомлення з Умовами та Правилами кредитування не може свідчити про зворотнє, оскільки вказані Умови та Правила не містять підпису ОСОБА_1 Докази, які б вказували на те, що саме ці Умови та Правила є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме вони були узгоджені між сторонами правочину, відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 року в справі №6-2320цс16 та від 23 травня 2018 року в справі № 756/15188/16-ц.

Таким чином, враховуючи відсутність належних доказів щодо досягнення сторонами кредитного договору згоди щодо всіх істотних умов на момент його укладання, суд вважає, що кредитний договір між сторонами є неукладеним, що унеможливлює вирішення питання про належність виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за таким договором, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості внаслідок порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору. З цих підстав суд приймає рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій справі.

Згідно ст. 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Керуючись ст. 16, 207, 626, 628, 634, 638, 640, 1054, 1055, 1216, 1281 ЦК України, ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289, п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Осаулов А.А.

Повний текст рішення складено 21.05.2019 року