Ухвала суду № 82052671, 29.05.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3446/19

Провадження № 2-а/591/232/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Суми справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1

про примусове видворення за межі території України -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги мотивує тим, що 17.05.2019 року начальником Лебединського міського відділу Управління ДМС України в Сумській області було виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , який незаконно перебуває на території України. Відомо, що він документований паспортом громадянина Російської Федерації серія НОМЕР_1 , однак термін дії паспорта закінчився 07.06.2016 року. Після закінчення дозволеного строку перебування, відповідач територію України не покинув, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 17.05.2019 року відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та постановою застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Відповідач жодних дій щодо легалізації свого перебування на території України не здійснював. 21.05.2019 року Лебединським МВ було прийнято рішення №1 про примусове повернення відповідача до країни походження, з яким він ознайомився 21.05.2019 року та зобов`язувався виїхати за межі України до 27.05.2019 року. На сьогоднішній день підстав для подальшого перебування відповідача в Україні не має, він знаходиться на території України з порушенням вимог чинного міграційного законодавства, ухиляється від виїзду з України. А тому просять суд примусово видворити за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення просить допустити до негайного виконання.

В судовому засідання представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав.

Відповідач громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав і пояснив суду що мешкає в хаті своїх батьків АДРЕСА_1 область, Лебединський район, АДРЕСА_1 , має цивільну дружину, на даний час після смерті батьків не оформив ні хату ні паї. Іншого житла немає крім батьківської хати.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши подані суду докази, суд вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 17.05.2019 року начальником Лебединського міського відділу Управління ДМС України в Сумській області було виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , який незаконно перебуває на території України.

Відповідач документований паспортом громадянина Російської Федерації серія НОМЕР_1 , однак термін дії паспорта закінчився 07.06.2016 року.

Після закінчення дозволеного строку перебування, відповідач територію України не покинув, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

17.05.2019 року відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та постановою застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 2 статті 25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

Статтею 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 року №1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» роз`яснено, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

21.05.2019 року Лебединським МВ було прийнято рішення №1 про примусове повернення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження, з яким відповідач ознайомився 21.05.2019 року та зобов`язувався виїхати за межі України до 27.05.2019 року.

Відповідач ухиляється від виконання рішення про примусове повернення.

Суд вважає, що на даний час відсутні правові підстави для перебування відповідача на території України, а відтак наявні всі необхідні обставини для примусового видворення відповідача за межі України.

Крім цього, при розгляді справи не було встановлено фактів, які б свідчили про неможливість примусового видворення відповідача за межі України за обставин, передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Суду надано докази того, що у відповідача є документ, який його ідентифікує та надає можливість перетнути кордон, але його необхідно отримати в посольстві Російської Федераціїї у м. Харків.

З урахуванням вищенаведеного наявні підстави для задоволення вказаного адміністративного позову.

Суд не вбачає підстав для звернення рішення в частині примусового видворення до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 241-246, 272, 288, 289 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (місцезнаходження: м. Суми вул. Г.Кондратьєва, 27, код ЄДРПОУ 37846270) задоволити.

Примусово видворити за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суду м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО