Ухвала суду № 82052045, 28.05.2019, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/869/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

28 травня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Терентьєва Г.В., розглянувши позовну заяву Ольшанської селищної ради Миколаївського району до ЮГцемент філії ПРАТ «Дікергофф Цемент Україна» про визнання права власності,

встановив:

Ольшанська селищна рада Миколаївського району Миколаївської області звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області із позовом до ЮГцемент філії ПРАТ «Дікергофф Цемент Україна» про визнання права власності на зупинку громадського транспорту.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ” № 3 від 01.03.2013 роз`яснено, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

У той час як відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 ГПК України).

За змістом ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

У пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» роз`яснено, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень наведених у ст. 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Господарського Кодексу України (далі — ГК України) господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Як вбачається з позовної заяви позивачем і відповідачем у вказаній позовній заяві є юридичні особи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна Ольшанської селищної ради Миколаївського району до ЮГцемент філії ПРАТ «Дікергофф Цемент Україна» про визнання права власності, не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 187 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд –

ухвалив:

У відкритті провадження у справі за позовом Ольшанської селищної ради Миколаївського району до ЮГцемент філії ПРАТ «Дікергофф Цемент Україна» про визнання права власності, - відмовити.

На підставі ч. 5 ст. 186 ЦПК України суд роз`яснює позивачу, що розгляд позову Ольшанської селищної ради Миколаївського району до ЮГцемент філії ПРАТ «Дікергофф Цемент Україна» про визнання права власності відноситься до юрисдикції господарського суду.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі невідкладно надіслати позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції — Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Г. В. Терентьєв

28.05.2019