Ухвала суду № 82050024, 15.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1870/19

1-кп/755/594/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "15" квітня 2019 р.

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Федосєєва С.В.

секретаря судового засідання Неділько Л.Л.,

за участю прокурора Руснака Д.О.

захисника Трепака В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100040000319 від 14.01.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Удіжар, Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (хостел), раніше судимого 22.03.2017 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік; 08.05.2018 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 11.01.2019 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підсудний Дніпровському районному суду м. Києва, підстави для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту відсутні.

Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення обвинувального акту до розгляду.

Разом з тим, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого мотивуючи тим, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зникли, а строк дії запобіжних заходів закінчується.

Захисник Трепак В.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений має тяжкі захворювання, окрім цього свою вину у вчиненому злочині визнає, щиро розкаюється, тому не має мотиву впливати на потерпілого та свідків, тому просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали судового провадження, суд приходить до наступного:

згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається розписка обвинуваченого про отримання копії обвинувального акту, копія цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Таким чином законодавець визначив виключний перелік документів, які мають бути додані до обвинувального акту.

Відповідно до вимог ст. 293 КПК України одночас з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та захиснику.

Так до обвинувального акту додані розписка підозрюваного ОСОБА_1 про отримання останнім копії обвинувального акту на 3 арк. в одному примірнику та копії реєстру матеріалів досудового розслідування на 6 арк. в одному примірнику, однак не зрозуміло, на якій мові були вручені останнім вказані процесуальні документи, виходячи з того, що до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування додано їх переклад.

Окрім того, реєстр матеріалів досудового розслідування складений на 6 аркушах, а його переклад складений на 5 аркушах.

Крім того, відповідно до ст. 291 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування є невід`ємною частиною обвинувального акту та повинен відповідати положенням ст. 109 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та наіменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквизити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального повадження, дату і строк його застосування.

Разом з тим вкзані вимоги закону при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування також не виконані, реєстр матеріалів досудового розслідування складений не повно та не конкретно.

Так у вказаному реєстрі відсутні конкретні данні щодо залучення захисника, а саме його призвище, ім`я та по батькові.

Окрім того з отриманих судом матеріалів вбачається, що обвинувальний акт було перекладено. Разом з тим незрозуміло на яку мову було зроблено переклад, у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні будь-які данні про залучення в даному кримінальному провадженні перекладача та кого саме, а тому у суду відсутні підстави для визнання вказаного перекладу належним.

Тому, оскільки стороною обвинувачення не дотримано визначної законом процедури здійснення обвинуваченому ОСОБА_1 перекладу всіх процесуальних документів мовою, якою він володіє, що має наслідком порушення його права на захист, суд приходить до висновку про неможливість призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , то суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку:

відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

На даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 , опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких органами досудового розслідування висунута підозра (обвинувачення); тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

За сукупністю вище наведених обставин, суд вважає за необхідне продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають з ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою суду та його належну поведінку, попередити вчинення нових злочинів.

Керуючись ст. 177, 183, 194, 291, 331, 376 КПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100040000319 від 14.01.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України разом із додатками - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури №4, у зв`язку із невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України - до 14 червня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя