Постанова № 82048950, 28.05.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/721/19Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 302090000 Чепурний О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Пономаренка В.В., Фетісової Т.Л.

секретар: Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 »;

відповідачі - селянське (фермерське) господарство «Ольга», державний реєстратор виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області Дятченко Юлії Григорівна та Виконавчий комітет Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області;

особа, що подала апеляційну скаргу - селянське (фермерське) господарство « Ольга »;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника селянського (фермерського) господарства «Ольга» - Фай Валерія Григоровича на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2019 року ухваленого у складі судді Чепурного О.П. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства «Ольга», державного реєстратора виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області та виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до СФГ «Ольга», державного реєстратора виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області Дятченко Ю.Г. та виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 07 липня 2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області Дятченко Ю.Г. без відома позивачів було проведено державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, які належать їм на праві власності. Договори укладені з СФГ «Ольга».

14 грудня 2016 року позивачам стало відомо, що право оренди на їхні земельні ділянки було зареєстровано на СФГ «Ольга» строком на 30 років.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 стверджують, що договори оренди земельних ділянок не підписували, орендної плати за використання землі не отримували.

У грудні 2018 року позивачі змінили предмет позову та просили суд визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 05 липня 2016 року, укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та СФГ «Ольга», які розташовані на території Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області, зареєстровані державним реєстратором Дятченко Ю.Г. виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області. Скасувати державні реєстрації речових прав СФГ «Ольга» на оренду земельних ділянок та скасувати запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що перебуває у власності позивачів.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 05.07.2016 року № 7, укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Ольга», земельної ділянки площею 2,6272 га, зареєстрований державним реєстратором Дятченко Ю .Г . виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області згідно з рішенням про державну реєстрацію № 30432025 від 13.07.2016 року.

Скасовано державну реєстрацію речового права СФГ «Ольга» на оренду земельної ділянки, розміром 2,6272 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка перебуває у власності орендодавця ОСОБА_1 , шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30432025 від 13.07.2016 року.

Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 15366290 від 07.07.2016 року про право оренди орендарем СФГ «Ольга» земельної ділянки розміром 2,6272 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що перебуває у власності орендодавця ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір оренди землі від 05.07.2016 року № 4, укладений між ОСОБА_2 та СФГ «Ольга», земельної ділянки площею 2,6272 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , зареєстрований державним реєстратором Дятченко Ю.Г. виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області згідно з рішенням про державну реєстрацію № 30430219 від 13.07.2016 року.

Скасовано державну реєстрацію речового права СФГ «Ольга» на оренду земельної ділянки, розміром 2,6272 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , яка перебуває у власності орендодавця ОСОБА_2 , шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30430219 від 13.07.2016 року.

Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 15364237 від 07.07.2016 року про право оренди орендарем СФГ «Ольга» земельної ділянки розміром 2,6272 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , що перебуває у власності орендодавця ОСОБА_2

Визнано недійсним договір оренди землі від 05.07.2016 року № 5, укладений між ОСОБА_3 та СФГ «Ольга», земельної ділянки площею 2,6272 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , яка розташована на території Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області, зареєстрований державним реєстратором Дятченко Ю .Г . виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області згідно з рішенням про державну реєстрацію № 30431575 від 13.07.2016 року.

Скасовано державну реєстрацію речового права СФГ «Ольга» на оренду земельної ділянки, розміром 2,6272 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , яка розташована на території Яворівської сільської ради Драбівського району Черкаської області, та перебуває у власності орендодавця ОСОБА_3 , шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30431575 від 13.07.2016 року.

Скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право: 15365814 від 07.07.2016 року про право оренди орендарем СФГ «Ольга» земельної ділянки розміром 2,6272 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , що перебуває у власності орендодавця ОСОБА_3

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Оскільки позивачі не підписували договори оренди землі відповідно від 05 липня 2016 року, а тому їх волевиявленням на укладення спірних договорів оренди не було.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник СФГ «Ольга» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що позивачами надано до суду висновки експертів які були проведені в ході досудового слідства та безпідставно враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення, оскільки висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Клопотань від учасників справи про призначення експертизи не надходило. Проведення експертиз в кримінальному провадженню суттєво відрізняються від порядку призначення та проведення експертиз в цивільному судочинстві.

Скаржник вважає, що оскільки питання про призначення і проведення експертизи судом у даній справі не вирішувалося то суд помилково прийшов до висновку про допустимість вказаних доказів, а саме висновків експертів добутих в ході досудового слідства.

02 травня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надіслали відзив на апеляційну скаргу в якому зазначають, що ЦПК України жодним чином не забороняє використання висновків експертів зроблених у межах кримінального чи будь-якого іншого провадження в якості доказів. Відповідач жодними доказами не підтвердив, що позивачами був підписаний договір оренди. А тому вважають, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копій договорів оренди землі від 05 липня 2016 року №№ 7, 4, 5 відповідно позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали в оренду належні їм земельні ділянки СФГ «Ольга» на строк до 31 грудня 2046 року. По вказаним договорам оренди землі проведена державна реєстрація речових прав на користування землею в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про що свідчить інформаційна довідка з даного реєстру. Право власності на земельні ділянки, які вказані в договорах оренди землі підтверджено наданими суду копіями державних актів про право власності на земельні ділянки. Кадастрові номери земельних ділянок зазначених в даних актах також співпадають з даними Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно висновку експерта Литвиненко О.В. від 14 серпня 2017 року № 1/1843 підписи в графі орендодавець в договорах оренди землі від 05 липня 2016 №№ 7, 5, 4 виконані не ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 Згідно висновку експерта Чумак Т.М. від 03.05.2018 року № 19/17-3/1/49-СЕ/18 підписи в графі орендодавець в договорах оренди землі від 05 липня 2016 №№ 7, 4 виконані не ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Щодо підпису ОСОБА_3 експерт відповідь на поставлене питання щодо справжності його підпису в договорі оренди землі від 05 липня 2016 року № 4 надати не зміг через відсутність у експерта його вільних зразків підпису.

Згідно з ч.1ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Пунктом 8 Постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз`яснено, що відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

А тому, виявлення факту відсутності у договорі хоча б однієї істотної умови після проведення його державної реєстрації, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Суд першої інстанції встановивши, що позивачі спірні правочини не підписували, а отже з їх сторони не було вільного волевиявлення на розпорядження власністю, дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання спірних договорів недійсними, оскільки відсутність волевиявлення сторін на укладення договору оренди землі, також свідчить про відсутність згоди, щодо усіх істотних умов договору, та про наявність підстав застосування наслідків визнання правочину недійсним.

Посилання скаржника в своїй апеляційній скарзі про те, що висновки експертів, які були проведені в ході досудового слідства не можуть бути враховані при прийнятті рішення в цивільному судочинстві, оскільки проведення експертиз в кримінальному провадженню суттєво відрізняються від порядку призначення та проведення експертиз в цивільному судочинстві, є безпідставним та не спростовує висновків суду першої інстанції так як ґрунтується лише на припущеннях.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» судам роз`яснено, що висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.

Результати експертиз від 14 серпня 2017 року № 1/1843 та від 03 травня 2018 року № 19/17-3/1/49-СЕ/18 судом було враховано не як висновки судових експертиз, а як докази, подані сторонами у справі. Відповідач був обізнаний про своє право на звернення з клопотанням про проведення почеркознавчої експертизи проте таким правом не скористався, а тому суд висновки експертів оцінив у загальному порядку дослідження доказів на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку з іншими доказами у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке б призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника селянського (фермерського) господарства «Ольга» - Фай Валерія Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства «Ольга», державного реєстратора виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області та виконавчого комітету Драбівської селищної ради Драбівського району Черкаської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Судді Н.І. Гончар

В.В. Пономаренко

Т.Л. Фетісова

Повний текст постанови складений 28 травня 2019 року.