Ухвала суду № 82048911, 28.05.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.05.2019 Справа № 337/5333/18

Провадження № 4-c/337/4/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Побережної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі справу за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,

в с т а н о в и в :

16.11.2018 року до суду надійшла вказана скарга ОСОБА_1 , яка обґрунтована тим, що 06.11.2018 року вона отримала копію постанови державного виконавцяХортицького ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Каменських І.Є. від 13.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження №57209626 щодо примусового виконання виконавчого листа №2/0825/126/2012, який виданий 12.10.2012 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості в сумі 1129638 грн. 44 коп.

Заявник вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №57209626 від 13.09.2018 року є незаконною, а дії державного виконавця неправомірними, оскільки виконавче провадження відкрито на підставі заяви керівника Запорізької місцевої прокуратури №3, а не заяви на підставі заявистягувача – ПАТ «Родовід Банк». При цьому при поданні заяви про примусове виконання рішення не дотримані вимоги до виконавчого документа, зокрема, не додана квитанція про сплату авансового внеску, тому виконавчий лист мав бути повернутий.Просить суд скасувати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження №57209626 від 13.09.2018 року.

В судовому засіданні представник заявника – адвокат Патяк А.С. доводи скарги підтримав з підстав, викладених в скарзі, просив її задовольнити. Додатково пояснив, що у прокурора відсутні повноваження ініціювати відкриття виконавчого провадження, стягувачем в яких є юридична особа, в даному випадку ПАТ «Родовід Банк». ПАТ «Родовід Банк» перебуває у стані ліквідації, керівником та повноважною особою Банку є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Родовід Банк», яка має право вживати у встановленому законом порядку заходів до повернення заборгованості позичальників перед Банком. Здійснення прокурором представництва інтересів Банку не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак, постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви прокурора є незаконною та підлягає скасуванню.

У наступне судове засідання представник скаржника не з`явився, надавши суду письмову заяву про розгляд скарги без його участі.

Державний виконавець Хортицького ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Каменських І.Є. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, підтримала доводи, які були викладені у відзиві на скаргу, зокрема пояснила, що під часвідкриття 13.09.2018 року виконавчого провадження №57209626, державний виконавець повністю дотримався вимог ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавче провадження відкрито на підставі заяви прокурора, який здійснював представництво інтересів держави та звільняється від сплати авансового внеску. Вважає скаргу необґрунтованою, а підставою для звернення до суду з вказаною скаргою вказує на намагання боржника ОСОБА_1 уникнути примусового виконання судового рішення. Просить в задоволенні скарги відмовити.У наступне судове засідання державний виконавець не з`явився, надавши суду письмову заяву про розгляд скарги без його участі.

Представник заінтересованої особиПАТ «Родовід Банк» в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутностіпредставника заінтересованої особи.

Від заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Маркова І.О. до суду надійшов відзив на дану скаргу в якому зазначено, що заочним рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 05.06.2012 року у справі №2/0825/126/2012 було задоволено позов прокурора Хортицького району м.Запоріжжя та вирішено стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 141631,47 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 1129638 грн. 44 коп.Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16.11.2012 року заочне рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 05.06.2012 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в судового збору, та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.06.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було відхиленою 12.10.2012 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя був виданий виконавчий лист у справі №2/0825/126/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» вищевказаної заборгованості, який з 09.08.2016 року неодноразово перебував на примусовому виконанні у Хортицькому ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ.Останній раз, 13.09.2018 року державний виконавець Хортицького ВДВС м.Запоріжжя дотримався вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та відкрив виконавче провадження № 57209626 на підставі заяви прокурора, який здійснював представництво інтересів держави в суді, тому має право звертати виконавчий документ за таким судовим рішенням до примусового виконання, при цьому прокурор від сплати авансового внеску звільнений. Також зазначено, що ПАТ «Родовід Банк» є державною установою, оскільки Держава Україна в особі Міністерства фінансів України володіє 99,9937% статутного капіталу Банку.

В судовому засіданні прокурор Запорізької місцевої прокуратури №3 Гоцуляк О.І. доводи, викладені у вказаному відзиві підтримав в повному обсязі, просив в задоволені скарги відмовити.У наступне судове засідання прокурор не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників щодо поданої скарги, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

В 2011 році прокурор Хортицького району м.Запоріжжя звернувся до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою в інтересах ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

12.10.2012 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, на підставі рішення №2/0825/126/2012, яке набрало законної сили 20.06.2012 року, було видано виконавчий лист №2/0825/126/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості в сумі 1129638 грн. 44 коп.

13.09.2018 року на підставі вказаного виконавчого листа та заяви керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Прихожанова В.О. від 11.09.2018 року вих.№5876,державним виконавцем Хортицького ВДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій областіКаменських І.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57209626.

06.11.2018 року ОСОБА_1 отримала постанову державного виконавця від 13.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП №57209626 від 13.09.2018 року.

16.11.2018 року ОСОБА_1 подала скаргу про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №57209626 від 13.09.2018 року.

Відповідно до вимогст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 2 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно до вимог ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 121 Конституції України однією з функцій органів прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Статтею 14 Закону визначено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 16 Закону, представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

З`ясувавши обставини даної справи, оцінивши наявні у справі докази, проаналізувавши вимоги діючого законодавства, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволеннючерез наступне.

Так, виконавче провадження відкривається, зокремаза заявою стягувача абоза заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Як встановлено судом, з заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся прокурор, який ще в 2011 році звертався до суду з позовом в інтересах ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, за яким судом було ухвалено рішення та в подальшому видано виконавчий лист.

Вказані обставини учасниками не заперечуються.

При цьому, у згаданому вище виконавчому листі стягувачем зазначено не державу, не державний орган, не громадянина, а юридичну особу ПАТ «Родовід Банк».

Законом України «Про виконавче провадження» можливості прокурором виступати від імені чи представляти інтереси юридичної особи приватного чи публічного права взагалі не передбачено, а статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Разом з тим, суд враховує, що статтею 32 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, у якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави у суді.

Право прокурора брати участь у виконавчому провадженні передбачено і ст. 14,19, 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено судом, виконавчий лист виданий на підставі судового рішення за позовом прокурора в інтересах ПАТ «Родовід Банк», а відтак його представництво на стадії виконавчого провадження не може бути виключено.

В той же час, відповідно до виданого виконавчого листа стягувачем є ПАТ «Родовід Банк», яке не має визначених абзацом 2 ч. 2ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діяла на час винесення постанови державним виконавцем) пільг по сплаті авансового внеску, а тому його сплата у разі звернення до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення у даній справі відбувається на загальних підставах.

Таке застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах викладено в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 903/111/17 та від 06 серпня 2018 року у справі № 905/258/15, які за приписамист. 263 ЦПК України належить враховувати судам.

При цьому Верховний Суд звертав увагу, що за приписами ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» платниками авансового внеску є саме стягувачі, а сама по собі обставина подання виконавчого документу для виконання до державної виконавчої служби не наділяє прокурора статусом стягувача в розумінні ст. 15 вказаного Закону та, відповідно, не дає підстав для звільнення від сплати авансового внеску у даному випадку.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, щодії державного виконавцяне відповідають положенням Закону України «Про виконавчепровадження», державним виконавцем неправомірно відкрито виконавче провадження без надання стягувачемпідтвердження сплати авансового внеску, а тому оскаржувана постанова постанова є неправомірною та підлягаєскасуванню.

Доводи Запорізької місцевої прокуратури №3 та державного виконавця Хортицького ВДВС м.Запоріжжя Каменських І.Є. про те, що прокурор, який є належним суб`єктом звернення до державної виконавчої служби поряд зі стягувачемзвільнений від сплати авансового внеску, суд вважає безпідставними, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи,оскільки, як вже зазначалось,стягувачем у виконавчому листі зазначено саме ПАТ «Родовід Банк», який не є державним органом, підстав для звільнення його від сплати авансового платежу у порядку Закону України «Про виконавче провадження» немає, тому в разі не надання підтвердження сплати авансового внеску, виконавчий лист підлягав поверненню державним виконавцемстягувачу без прийняття до виконання.

Аргументи прокурора про те, що Банк є державним органом, а тому прокурор, який може здійснювати його представництво звільнений від сплати авансового внеску, суд відхиляє, оскільки за організаційно-правовою формою ПАТ «Родовід Банк» є акціонерним товариством, тип - публічне акціонерне товариство.

Відповідно до частини першоїстатті 152 ЦК України акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Частиною 1 статті 153 ЦК України передбачено, що акціонерне товариство може бути створене, зокрема, державою в особі уповноваженого органу.

Частиною другоюстатті 167 ЦК України визначено, що держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства) у випадках та в порядку, встановленихКонституцією України та законом.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги; банківська діяльність - це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

На підставі викладених вище норм законодавства, враховуючи те, що орган державної влади - це елемент механізму держави, який виконує її певні функції, суд не вважає, що підприємницьке товариство (у даному випадку - банк), яким володіє або який створила держава, є її органом, що втілює в життя ту чи іншу функцію держави.

Згідно з частиною третьою статті 326 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду 359/7826/15-ц від 11.02.2019 року.

Вищенаведене спростовує доводи про те, що наявність в статутному фонді банку майна, яке належить на праві власності державі, автоматично надає цьому господарському товариству статусу державного органу з відповідними правовими преференціями перед іншими господарськими товариствами, що мають майно на праві приватної чи колективної форми власності.

Саме за таких обставин суд дійшов висновку про те, що підстав для звільнення ПАТ «Родовід Банк» від сплати авансового платежу у порядку Закону України «Про виконавче провадження» немає.

Вимогами ч. 2 ст. 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що вона не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із чим суд вважає необхідним скаргу задовольнити, а оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.2,4,5,76-82,89,122-124,126,127,259-261,447-449 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця ХортицькоговВідділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного теритлорального управління юстиції у Запорізькій області Каменських І.Є. про відкриття виконавчого провадження №57209626 від 13.09.2018 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г.Є. Гнатик