Рішення № 82045457, 27.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2019 року № 640/6585/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києвіпровизнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії на підставі довідки № 15/12-252 (30358) від 13.02.2018 року із застосуванням максимального розміру пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів без врахування 35 % від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність та у розмірі 83 відсотків пенсії за віком за 2017 рік;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без встановлення обмежень максимального розміру пенсії на підставі довідки (листа) Верховної Ради України від 13.02.2018р. № 15/12-252 (30358) із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення у розмірі 83 відсотків заробітної плати та 35 відсотків від прожиткового мінімуму, із збереженням проценту нарахування індексації пенсії з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 28.02.2017 року.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 року по справі № 826/13557/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки (листа) Верховної Ради України від 13.02.2018 року № 15/12-252 (30358) з 28.02.2017 року.

За результатами звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявами від 04.02.2019р., від 06.02.2019р. та від 27.02.2019р. з приводу перерахунку його пенсії на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 року, останнім, як зазначає позивач протиправно здійснено умовний перерахунок без врахування 35 % від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність та у розмірі 83 відсотків пенсії за віком за 2017 рік, чим було звужено його конституційне право встановлене чинним законодавством на час призначення мені пенсії.

Ухвалою суду від 17 квітня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Дану ухвалу суду відповідачем отримано 10.05.2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Станом на час вирішення справи, відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 10.04.2002 року.

Відповідно до протоколу № 387 засідання комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінету Міністрів України від 08.12.2003 року ОСОБА_1 встановлено з 26.11.2003 року пенсію за особливі заслуги перед Україною по інвалідності та до призначеної йому пенсії відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України" встановлено надбавку згідно із Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" в розмірі 35% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_1 подано до Управління Пенсійного фонду України Шевченківського району у м. Києві заяву про перерахунок пенсії, відповідно до статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України».

Листом від 28.03.2018 року № 17232/09 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

ОСОБА_1, вважаючи таку відмову протиправною звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просив: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без встановлення обмежень на підставі довідки (листа) Верховної Ради України від 13.02.2018 року №15/12-252 (30358) із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення у розмірі 90% заробітної плати та 35% від прожиткового мінімуму, із збереженням проценту нарахування індексації пенсії з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 28.02.2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки (листа) Верховної Ради України від 13.02.2018 року № 15/12-252 (30358) з 28.02.2017 року. У задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати пенсії без встановлення обмежень та із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення у розмірі 90 відсотків заробітної плати та 35 відсотків від прожиткового мінімуму, із збереженням проценту нарахування індексації з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час відмовлено у зв`язку із їх передчасністю та відсутністю у справі доказів порушення прав позивача в цій частині.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року, залишено без змін.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 року, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з відповідними заявами від 04.02.2019 року, від 06.02.2019 року та від 27.02.2019 року про перерахунок йому пенсії.

22.03.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві за результатами розгляду звернення позивача повідомило останнього, що умовний розрахунок пенсії проведено згідно резолютивної частини рішення суду, у відповідності до Закону України «Про статус народного депутата України» в розмірі 60 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу.

Також позивачу повідомлено, що розмір його пенсії обмежується, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" встановлено, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Незгода позивача з вказаними діями відповідача, обумовили ОСОБА_1 на звернення до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України" (в реакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) при досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом I або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 80 відсотків місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу. Нарахування пенсій здійснюється із суми, що складається з посадового окладу з урахуванням всіх доплат та надбавок працюючого народного депутата на момент призначення пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком та по інвалідності збільшується на один відсоток наведеного вище заробітку, але не більше ніж до 90 (включно) відсотків зазначеного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії. Пенсія народному депутату виплачується в повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів працюючого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України. У разі зміни розміру заробітної плати працюючим народним депутатам України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із суми, що складається з посадового окладу з урахуванням всіх доплат та надбавок працюючого народного депутата на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали зазначені обставини.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною 1 статті 44 зазначеного Закону встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Отже, необхідною умовою для перерахунку пенсії є відповідна заява та документи, подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії в якій виклав прохання відповідно до статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України», здійснити перерахунок його пенсійного забезпечення відповідно до довідки від 13.02.2018 року № 15/12-252 (30358) виданої Апаратом Верховної Ради України.

До зазначеної заяви позивачем було додано оригінал довідки від 13.02.2018 року № 15/12-252 (30358) та копії наступних документів: паспорта громадянина України (ID- картки), пенсійного посвідчення, посвідчення інваліда II групи, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, посвідчення учасника бойових дій, витягу з протоколу засідання комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною.

Вказане вище свідчить, що позивач у встановленому статями 44, 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" порядку звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії до якої ним було додано документи необхідні для здійснення відповідного перерахунку.

Як було зазначено вище, ОСОБА_1 було відмовлено у здійсненні такого перерахунку, що обумовило на звернення до суду з відповідним позовом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки (листа) Верховної Ради України від 13.02.2018 року № 15/12-252 (30358) з 28.02.2017 року.

На виконання вказаного рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено умовний перерахунок пенсії, згідно якого з 28.02.2017 року обчислення пенсії здійснено у розмірі 60 відсотків від середньої заробітної плати, яка становить 44 465, 05 грн., визначеної станом на 1 лютого 2018 року відповідно до довідки (листа) Верховної Ради України від 13.02.2018 року № 15/12-252 (30358).

З наданого до матеріалів справи листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановлено, що підставою такого перерахунку є норми Закону України «Про статус народного депутата України» викладені у редакції чинній станом на 01.01.2017 № 2790-ХІІ, а саме пункту 12 статті 20, в якій зазначено, що після досягнення чоловіками 62 років і жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також \ разі визнання інвалідом 1 або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі 60 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Нарахування пенсії здійснюються із суми заробітної плати, що складається з посадового окладу з урахуванням усіх доплат та надбавок працюючого народного депутата на момент призначення пенсії.

Враховуючи викладене, суд при вирішенні даної справи виходить з наступного.

Відповідно до рішення Конституційний Суд України від 5 квітня 2001 року, останній зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї ж категорії міститься у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 564/2288/16-а та постанові від 26.06.2018 року по справі № 344/4113/15-а.

Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії та має здійснися на підставі судового рішення, при визначенні розміру пенсії у відсотковому співвідношенні від середньої заробітної плати, не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, застосувавши відсоток - 60 при визначенні розміру пенсії після проведення умовного перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 83 відсотків від заробітку, що не заперечувалося самим відповідачем.

За вказаних обставин також не підлягає зменшенню, встановлена позивачу протоколом № 387 засідання комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінету Міністрів України від 08.12.2003 року з 26.11.2003 року надбавка згідно із Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" в розмірі 35% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, щодо застосування до позивача обмеження максимального розміру пенсії, встановленого Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", суд зазначає таке.

Законом України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016 року, частину третю статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VІІІ передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року.

У той же час, Законом України від 06 грудня 2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII у частину третю статті 27 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Аналогічні зміни внесено і до ст. 20 Закону України "Про статус народного депутата України" «Гарантії трудових прав народного депутата України».

Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Так, в рішенні згідно рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. №5-рп/2005, від 29.06.2010 р. № 17-рп/2010, від 22.12.2010 р. №23-рп/2010, від 11.10.2011 р. №10-рп/2011, від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано право, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.

Водночас, відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що дія положень Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з дати набрання дії вказаними Законами, а саме з 01.01.2016 року та 01.01.2017 року.

Таким чином, враховуючи, що позивачу пенсію призначено з 10.04.2002 року, а не з 01.01.2016 року, тобто не з дати якою було вперше ведено обмеження максимального розміру пенсії, вищевказані положення Закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії також не може застосовуватися до позивача.

А тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії на підставі довідки № 15/12-252 (30358) від 13.02.2018 року із застосуванням максимального розміру пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів без врахування 35 % від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність та у розмірі 83 відсотків пенсії за віком за 2017 рік, є протиправними.

Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без встановлення обмежень максимального розміру пенсії на підставі довідки (листа) Верховної Ради України від 13.02.2018р. № 15/12-252 (30358) із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення у розмірі 83 відсотків заробітної плати та 35 відсотків від прожиткового мінімуму, із збереженням проценту нарахування індексації пенсії з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 28.02.2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що позивачем виконано всі умови для здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві перерахунку та виплати пенсії, втім відповідачем, як встановлено матеріалами відповідне рішення суду, згідно якого позивач має право на перерахунок пенсії, виконано не було.

А тому, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію без встановлення обмежень максимального розміру пенсії на підставі довідки (листа) Верховної Ради України від 13.02.2018р. № 15/12-252 (30358) із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення у розмірі 83 відсотків заробітної плати та 35 відсотків від прожиткового мінімуму, із збереженням проценту нарахування індексації пенсії з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час з 28.02.2017 року.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки № 15/12-252 (30358) від 13.02.2018 року із застосуванням максимального розміру пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів без врахування 35 % від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність та у розмірі 83 відсотків пенсії за віком за 2017 рік.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсію без встановлення обмежень максимального розміру пенсії на підставі довідки (листа) Верховної Ради України від 13.02.2018р. № 15/12-252 (30358) із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення у розмірі 83 відсотків заробітної плати та 35 відсотків від прожиткового мінімуму, із збереженням проценту нарахування індексації пенсії з виплатою різниці між розмірами перерахованої та виплачуваної пенсії за минулий час, з 28.02.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко