Рішення № 82045452, 27.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2019 року № 640/134/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Черкаській областідо ОСОБА_1 простягнення заборгованості у розмірі 12 686, 28 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі -ГУ ДФС у Черкаській області, позивач) з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) податкового боргу в сумі 12 686, 28 грн.

Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 12 686, 28 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Ухвалою суду від 15 січня 2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію вказаної ухвали суду надіслано 15.01.2019 року та 20.03.2019 року на адресу ОСОБА_1 , зазначену в позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) та яка відповідає даним Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області.

На звернення з судовим запитом від 02.04.2019 року до ПАТ «Укрпошта», останнім було повідомлено, що поштова кореспонденція, адресована ОСОБА_1 надійшла до ВПЗ № 218 м. Київ, та повідомлення про її надходження вкладено до абонентської скриньки адресата, та, станом на час надання відповіді (10.04.2019 року) рахується такою, що не вручена. В разі неотримання адресатом поштової кореспонденції до 21.04.2019 року, за закінченням терміну буде повернуто до суду.

Як вбачається з витягу з сайту УКРПОШТА (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) станом на 27.05.2019 року відповідачем ухвалу суду від 15.01.2019 року не отримано.

Таким чином, беручи до уваги норми ст.ст. 126, 127 та 251, та з урахуванням строків, суд приходить до висновку, що ухвала суду є такою, що вручена відповідачу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України, адміністративні справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно частини третьої статті 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ДФС у Черкаській області як платник податку.

Згідно облікової картки відповідача за останнім обліковується сума податкового боргу в розмірі 12 686, 28 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Вказаний борг не був погашений відповідачем у добровільному порядку, що обумовило ГУ ДФС у Черкаській області на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов`язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається податковим боргом.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

Так, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

Згідно пункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належить податок на майно.

Приписами пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється статтею 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Згідно приписів підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, податковий борг, який контролюючим органом заявлено до стягнення, виник у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

Судом встановлено, що 20.06.2017 року ГУ ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 2530-13 на суму 5 870, 28 грн., яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2016 рік.

Також, 13.04.218 року ГУ ДФС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0118592-1310-2313 на суму 6 816, 00 грн., яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2017 рік.

Зазначені податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, однак до податкового органу повернувся конверт «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 01.03.2018 року було прийнято податкову вимогу № 16000-17 на суму 5 870, 28 грн., з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до припису норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до норм статті 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платника податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Таким чином, враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву або доказів погашення боргу у сумі 12 686, 28 грн. суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, суд приходить до висновку, що заявлена сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачений та підлягає стягненню в дохід держави.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу в розмірі 12 686, 28 грн (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 28 копійок в дохід бюджету.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко