Рішення № 82045059, 14.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2019 року № 826/15294/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до (01001, м . Київ, вул. Заньковецької, буд. 4, кв. 6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідача - Лазоренко А.О.

На підставі ч.1 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 березня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч.3 ст.243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Киві (лист від 17.08.2018 року) протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з збільшенням розміру посадового окладу (на підставі постанов Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016 року "Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" та №15 від 18.01.2017 року "Питання праці працівників державних органів"), збільшенням розміру окладу за військовим званням, враховуючи всі додаткові види грошового забезпечення, а саме (надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №173 від 23.02.2002 року; надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України в розмірі 90% від грошового забезпечення і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року; премії в розмірі 33,3% від загальної суми грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення і 90% надбавки за безперервну військову службу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.200 року; надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та в подальшому (довічно) здійснювати виплати з урахуванням проведеного перерахунку без обмеження пенсії максимальним розміром; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести виплату неодержаних видів грошового забезпечення (грошових коштів) з 17.08.2017 року).

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він є пенсіонером, якому пенсія призначена за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а отже законодавством йому гарантовано право на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом.

Також позивач посилається на Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №292 "Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році", від 18.01.2017 року №15 "Питання праці працівників державних службових органів", якими змінений розмір грошового забезпечення, зокрема змінено розмір посадових окладів керівним працівникам та спеціалістам Адміністрації Президента України, до яких прирівняно посадові оклади колишніх військовослужбовців Генеральної військової інспекції при Президентові України, що надає йому право на перерахунок пенсії. Оскільки підвищено посадові оклади, а відтак збільшився розмір грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду 11.10.2018 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2018 року ухвалено призначити судове засідання на 23.01.2019 року.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звільнений у відставку за станом здоров`я з посади завідувача відділу забезпечення діяльності Генеральної військової інспекції при Президентові України наказом Міністерства оборони України №86 від 24.12.2001 року та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 19.01.2002 року.

Позивач зазначає, що в порушення законодавства органи пенсійного фонду України діють протиправно та незаконно, зокрема, виключили або знижуючи частку надбавки з пенсії позивача, тим самим зменшивши розмір пенсії позивачу, а також не враховують встановлений процент при призначенні основного розміру пенсії, який складає 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, посадовий оклад та оклад за військове звання не перераховують, у зв`язку з їх збільшенням (на підставі яких обраховуються і додаткові види грошового забезпечення), що також призводить до значного зменшення розміру пенсії позивача, звужуючи обсяг його прав та соціальних гарантій.

Також позивач посилається, що у зв`язку з підвищенням оплати праці державних службовців, зокрема, з огляду на збільшення посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" №292 від 06.04.2016 року, постановою Кабінету Міністрів України "Питання оплати праці працівників державних органів" №15 від 18.01.2017 року, звернувся до відповідача із заявою про перерахунок з врахуванням збільшеного розміру посадового окладу, окладу за військове звання та з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення встановлених в тому числі Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року.

Однак, листом Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.08.2018 №63468102 відмовлено у приведенні розміру пенсії до вимог законодавства шляхом проведення перерахунку.

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, протиправними, які виражаються у невиконанні судового рішення в адміністративній справі №761/28489/14-а у повному обсязі та обмеження суми пенсії позивачу, чим порушено права ОСОБА_1 на належне соціальне (пенсійне) забезпечення, у зв`язку з чим звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до абзацу першого преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII (зі змінами та доповненнями) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Також у преамбулі вказаного Закону закріплено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII (зі змінами та доповненнями), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Перерахунок раніше призначених пенсій врегульовано статтею 63 вказаного Закону.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Слід додати, що відповідно до ч.4 ст.63 зазначеного Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 06.07.2016 року по справі №2-а/638/70/15.

Одночасно суд ураховує, що частину четверту статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, у редакції наведеного вище змісту, викладено Законом України від 06.12.2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017 року.

Пунктом 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року, встановлено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Судом встановлено, що грошове забезпечення для обчислення пенсії позивачу складалося з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, 100% грошового забезпечення відповідно до указу Президента України від 23.02.2002 №173.

Згідно ч.18 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.08 року затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 №393.

Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до ч. 2 цього Порядку, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Судом встановлено, що Кабінетом Міністрів України 06.04.2016 прийнято постанову №292 "Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" (вступила в дію з 01.05.2016), якою затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів згідно з додатком 1; розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців згідно з додатком 2; перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці, згідно з додатком 3.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року №15 "Питання оплати праці працівників державних органів" (вступила в дію з 20.01.2016 року) затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році.

Таким чином, (починаючи з 01.01.2018 року) згідно вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016 року (в редакції від 25.01.2018 року) посадовий оклад завідувача самостійного відділу становить 11 400 грн., а з урахуванням примітки №2 збільшується на 25%, тобто 14 250 грн.

Так, за приписами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного суду України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19.04.2004 року вирішено зобов`язати Київський міський військовий комісаріат провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з врахуванням надбавки у розмірі 100% ї грошового забезпечення, відповідно до Указу Президента України від 23.02.2002 року №173/2002, з 01.01.2003 року та надбавки за безперервну службу, відповідно до Указу Президента України від 05.05.2003 року №389, 3 01.05.2003 року та здійснити доплату пенсії, відповідно до перерахунку. Даним рішенням зобов`язано Київський міський військовий комісаріат провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням премії в розмірі 33% у відповідності з п.1.1. Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України затвердженого наказом Міністерства України №75 від 05.03.2001 року.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 01.03.2007 року зобов`язано Київський міський військовий комісаріат провести перерахунок пенсії позивачу, виходячи з посадового окладу встановленого для завідувача самостійного відділу відповідно до Додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Вище вказані рішення, Пенсійним фондом України виконувались належним чином до лютого 2014 року.

У зв`язку із неналежним виконанням судових рішень, позивач звернувся за захистом своїх прав на пенсійне забезпечення та соціальний захист до суду.

За результатами судового розгляду, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2014 року у справі №761/28489/14-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2015 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити ді, а саме:

- визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2014 року - протиправними.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2014 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №173 від 23.02.2002 року; надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України в розмірі 90 % від грошового забезпечення і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року; надбавки за кандидата наук в розмірі 15 %; премії в розмірі 33,3% від загальної суми грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення, і 90% надбавки за безперервну військову службу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000 року; надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

В даному судовому рішенні, судами досліджувалась довідка про грошове забезпечення за останні 24 місяці (з 01.01.200 року по 31.12.2001 року) від 11.08.2004 року та копії розрахунку пенсії за вислугу років з 01.02.2014 року, позивачу виплачувались такі види грошового забезпечення як: премія в розмірі 33,3%, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 100 %, надбавка за науковий ступінь кандидата наук - 15 %.

Таким чином, рішення судів, які встановили право ОСОБА_1 на відповідні розміри премії та грошового забезпечення є обов`язковими для виконання органам, які проводять нарахування пенсії.

Вказані судові рішення набрали законної сили та стали невід`ємною частиною пенсійної справи ОСОБА_1 .

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч.1 ст.58 Конституції України).

В подальшому у зв`язку з вище зазначеним, позивач 06.08.2018 звернувся з заявою до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві з проханням провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до законодавства, а саме: "…, перерахувати пенсію у зв`язку із збільшенням розміру посадового окладу (на підставі постанов Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016 року "Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" та №15 від 18.01.2017 року )"Питання оплати праці працівників державних органів"), збільшенням розміру окладу за військове звання, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №173 від 23.02.2002 року; надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України в розмірі 90% від грошового забезпечення і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року; надбавки за кандидата наук в розмірі 15%; премії в розмірі 33,3% від загальної суми грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення, і 90% надбавки за безперервну військову службу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000 року; надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років" та в подальшому здійснювати виплати з урахуванням проведеного перерахунку без обмеження пенсії до виплати максимальним розміром".

Листом від 17.08.2018 року №63468101 Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві надало відповідь позивачу про те, що при проведенні з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" розмір пенсії за вислугу років обчислено виходячи з 70% сум грошового забезпечення за посадою відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводиться перерахунок пенсії.

Відповідно до Розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 132701 від 01.01.2018 року для ОСОБА_1 , основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 28) становить - 5 239,50 грн. та надбавки до пенсії: доплата до попереднього розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів №103 від 21.02.2018 року становить 12 028,07 грн., що з урахуванням максимального розміру пенсії з надбавками становить - 17 267, 57 грн.

Таким чином, (починаючи з 01.01.2018 року) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016 року (в редакції від 25.01.2018 року) посадовий оклад завідувача самостійного відділу становить 11 400 грн., а з урахуванням примітки №2 збільшується на 25%, тобто 14 250 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Оскільки, ОСОБА_1 є генерал-майор, відповідно коефіцієнт становить 0,88. У тому у відповідності до вище зазначеної постанови для розрахунку окладу за військовим званням необхідно коефіцієнт умножити на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а тому у 2018 році оклад за військовим званням становить 1550,56 грн. (0,88х1762).

А тому, всі інші додаткові види грошового забезпечення обраховуються. Виходячи з розмірів основних видів грошового забезпечення, в результаті чого також зростають.

Відтак, у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають шляхом визнання протиправними дій відповідача відносно відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .

Рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII зі змінами, а саме:

- частина 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до положень статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Як передбачено статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

Крім того, згідно частини 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії" від 16.12.1974, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 (справа №21-1465а15), згідно якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, враховуючи протиправність дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне, з метою відновлення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду та уникнення незрозумілості виконання судового рішення, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з збільшенням розміру посадового окладу (на підставі постанов Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016 року "Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" та №15 від 18.01.2017 року "Питання праці працівників державних органів"), збільшенням розміру окладу за військовим званням, враховуючи всі додаткові види грошового забезпечення, а саме:

- надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №173 від 23.02.2002 року;

- надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України в розмірі 90% від грошового забезпечення і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року;

- премії в розмірі 33,3% від загальної суми грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення і 90% надбавки за безперервну військову службу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.200 року;

- надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та в подальшому (довічно) здійснювати виплати з урахуванням проведеного перерахунку без обмеження пенсії максимальним розміром та в подальшому (довічно) здійснювати виплати з урахуванням проведеного перерахунку без обмеження пенсії максимальним розміром.

Суд звертає увагу, що ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити її виконання. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а не суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Відповідно до абз. 1 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), підпункуту 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням проведеного перерахунку без обмеження пенсії максимальним розміром та провести виплату неодержаних видів грошового забезпечення (грошових коштів) з 17.08.2017 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони обґрунтовані, відзив відповідача суперечить вимогам чинного законодавства, а дії відповідача вчинені не відповідно до наданих йому повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Киві протиправними.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з збільшенням розміру посадового окладу (на підставі постанов Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016 року "Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році" та №15 від 18.01.2017 року "Питання праці працівників державних органів"), збільшенням розміру окладу за військовим званням, враховуючи всі додаткові види грошового забезпечення, а саме:

- надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №173 від 23.02.2002 року;

- надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України в розмірі 90% від грошового забезпечення і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року;

- премії в розмірі 33,3% від загальної суми грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення і 90% надбавки за безперервну військову службу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.200 року;

- надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та в подальшому (довічно) здійснювати виплати з урахуванням проведеного перерахунку без обмеження пенсії максимальним розміром.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести виплату неодержаних видів грошового забезпечення (грошових коштів) з 17.08.2017 року.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 708,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук