Рішення № 82045038, 29.05.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/898/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України), в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України від 20.11.2018 № 994472/2470013986 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.10.2018 №3 та від 22.11.2018 № 996943/2470013986 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ФОП ОСОБА_1 ; зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.10.2018 №3 та від 31.10.2018 №4, складені ФОП ОСОБА_1 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Слобожанщина Агро».

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що з оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних випливає, що підставою для вказаної відмови стало ненадання платником податку копій документів. Разом з тим вважає таку відмову протиправною, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних було зазначено про необхідність подання або пояснень, або копій документів, а позивачем надано як належні та обґрунтовані пояснення, так і копії всіх наявних документів.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Кашпур О.В. від 22.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13.05.2019 зазначену справу, на підставі витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді Падій В.В.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 13.05.2019 прийнято дану справу до свого провадження.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити, зазначивши, що Комісією розглянуто отримані документи та визнано такими, що надані в обсязі, недостатньому для надання пропозиції щодо реєстрації податкової накладної, а саме: по податковій накладній від 30.10.2018 №3 оплата за надання послуг надійшла 22.10.2018 (110666,52 грн.) та 16.11.2018 (1250000,00 грн.), а податкова накладна в порушення норм Податкового кодексу України виписана 30.10.2018; по податковій накладній від 31.10.2018 №4 розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків по операції відсутні.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що первинними документами підтверджується той факт, що податкові накладні від 30.10.2018 та 31.10.2018 №№ 3, 4 відповідно, складені ФОП ОСОБА_1 при наданні автопослуг з перевезення товарно-матеріальних цінностей на користь контрагента – Приватного сільськогосподарського підприємства «Слобожанщина Агро», не виходять за рамки чинного законодавства, а обсяг постачання товару/послуги (код 49.41) відповідає обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Вважає, що всі господарські операції належним чином відображено в бухгалтерському та податковому обліку, а твердження відповідача, зазначені у відзиві на позов, не відповідають дійсності.

Також представником позивача 27.05.2019 подано до суду клопотання про проведення судового засідання з повідомленням сторін, розглянувши яке суд дійшов висновку про його необґрунтованість та відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зі змісту прохальної частини адміністративного позову випливає, що предметом даного спору є визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних і зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Відкриваючи провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, суд дійшов висновку, що дана справа відноситься до справ незначної складності.

У свою чергу, згідно з частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких обставин та враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, яка є справою незначної складності, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання з повідомленням сторін необхідно відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.09.2017 зареєстрована фізичною особою-підприємцем, основним видом економічної діяльності якої є вантажний автомобільний транспорт (код 49.41), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.09.2017 (а.с.25).

Як вбачається з Витягу від 19.06.2018 №1825154500013 з реєстру платників податку на додану вартість, з 01.07.2018 позивача зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с.27).

01.01.2018 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендодавець) і ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди транспортних засобів з водіями №1, відповідно до умов якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування вантажні автомобілі, а також зобов`язується забезпечити своїми силами їх керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобілі під керуванням екіпажу (водія) Орендодавця та сплачувати Орендодавцю орендну плату (пункт 1.1.). Передача автомобіля в оренду здійснюється за актом приймання-передачі (пункт 3.1.) (а.с.28).

Відповідно до Акту прийому-передачі до договору оренди від 01.01.2018 №1 автомобільний транспорт для перевезення складається з: автомобіль марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 (водійське посвідчення НОМЕР_2 ); автомобіль марки DAF, д.н.з. НОМЕР_3 , та причеп SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_4 , водій ОСОБА_4 (водійське посвідчення НОМЕР_5 ); автомобіль марки DAF, д.н.з. НОМЕР_6 , та причеп MTDK, д.н.з. НОМЕР_7 , водій ОСОБА_5 (водійське посвідчення НОМЕР_8 ); автомобіль марки МАН, д.н.з. НОМЕР_9 , та причеп JANMIL, д.н.з. НОМЕР_10 , водій ОСОБА_6 (водійське посвідчення НОМЕР_11 ); автомобіль марки МАН, д.н.з. НОМЕР_12 , водій ОСОБА_7 (водійське посвідчення НОМЕР_13 ); причеп марки KOGEL, д.н.з. НОМЕР_14 , водій ОСОБА_8 (водійське посвідчення НОМЕР_15 ); причеп марки KELBERG, д.н.з. НОМЕР_16 , водій ОСОБА_9 (водійське посвідчення НОМЕР_17 ); причеп марки STAS, д.н.з. НОМЕР_18 , водій ОСОБА_10 (водійське посвідчення НОМЕР_19 ); причеп марки FRUEHAUF, д.н.з. НОМЕР_20 , водій ОСОБА_11 (водійське посвідчення НОМЕР_21 ) (а.с.29).

04.09.2018 між ПСП «Слобожанщина Агро» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) укладено Договір перевезення вантажу №040918-03, відповідно до умов якого Перевізник зобов`язується по найкоротшому, вказаному Замовником раціональному(им) маршруту(ам) доставляти транспортним засобом довірений йому Замовником вантаж - зернові та технічні сільськогосподарські культури з місця відправлення до пункту призначення та передавати Замовнику або іншому Вантажоодержовачу, визначеному Замовником, а Замовник зобов`язується сплатити плату за здійснення перевезення Вантажу (пункт 1.1.). Оплата вартості послуг з перевезення здійснюється після підписання Замовником актів приймання-передачі наданих послуг в строк, що не перевищує 14 робочих днів з дати підписання Сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг та отримання Замовником від Перевізника відповідного рахунку-фактури та оригіналів належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт належного надання послуг за даним Договором (пункт 5.6.) (а.с.30-40).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2018 та 31.10.2018 позивачем виписані податкові накладні №№ 3 (на загальну суму 1537173,20 грн., у т.ч. ПДВ 256195,53 грн.) та 4 (на загальну суму 644218,36 грн., у т.ч. ПДВ 107369,73 грн.) відповідно (а.с.87,89).

Вищевказані податкові накладні ФОП ОСОБА_1 . 15.11.2018 подано до ДФС України через автоматизовану систему «Єдине вікно електронних документів» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим позивачем отримано квитанції, в яких зазначено, що документи прийнято, реєстрація зупинена: «Обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а.с.88,89).

19.11.2018 ФОП ОСОБА_1 подано до відповідача додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та повідомлення №1, а також 21.11.2018 – повідомлення №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.91,93,95).

Факт направлення позивачем до відповідача вищевказаних документів (додатку та повідомлень) підтверджується Квитанціями № 2, наявними у матеріалах справи (а.с.92,94,96).

До вищевказаних повідомлень позивачем були додані наступні документи: пояснення щодо надання автопослуг по перевезенню вантажів; договір перевезення вантажу від 04.09.2018 №040918-03; договір оренди транспортних засобів з водіями від 01.01.2018 №1; товарно-транспортні накладні; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.10.2018 №3; платіжні доручення від 22.10.2018 №17480 та від 16.11.2018 №2828 (а.с.28-86,97).

Разом з тим Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 20.11.2018 та 22.11.2018 прийнято рішення відповідно за №994472/2470013986 та №996943/2470013986 про відмову в реєстрації відповідно податкової накладної від 30.10.2018 №3 та податкової накладної від 31.10.2018 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із «ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)» (а.с.98-101).

Вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними та такими, які підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117; у редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних).

Відповідно до пунктів 5,6 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (пункт 10 Порядку №117).

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, відповідно до пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, зокрема, обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом було сформовано висновок, що «Обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а.с.88,89).

Разом з тим відповідачем не вказано у квитанціях конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2018 ФОП ОСОБА_1 подано до відповідача додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та повідомлення №1, а також 21.11.2018 – повідомлення №2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.91,93,95), про що свідчать Квитанції № 2 (а.с.92,94,96).

До вищевказаних повідомлень позивачем були додані документи щодо підтвердження реальності вчинення господарських операцій, по яким виписано податкові накладні від 30.10.2018 №3 та від 31.10.2018 №4, а саме: пояснення щодо надання автопослуг по перевезенню вантажів; договір перевезення вантажу від 04.09.2018 №040918-03; договір оренди транспортних засобів з водіями від 01.01.2018 №1; товарно-транспортні накладні; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.10.2018 №3; платіжні доручення від 22.10.2018 №17480 та від 16.11.2018 №2828 (а.с.28-86,97).

Разом з тим Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказані повідомлення ФОП ОСОБА_1 та додані до них документи, які підтверджують факти, викладені у повідомленнях, були прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з детального аналізу прийнятих Комісією рішень випливає, що останні не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є: «ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)» (а.с.98-101).

У свою чергу, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена цим Порядком №117 та є додатком 2 до нього. Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Суд зазначає, що контролюючим органом, в порушення Порядку №117, в оскаржуваних рішеннях не вказано чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про його необґрунтованість.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Таким чином невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідачем в оскаржуваних рішеннях не зазначено, яких саме документів не надано позивачем та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а отже не дотримано вимог пункту 21 Порядку №117 та не наведено конкретної підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, поданих позивачем до реєстрації.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 21.05.2019 у справі №620/3556/18 (адміністративне провадження №К/9901/9365/19), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відтак суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ні факту здійснення платником податків господарських операцій, ні факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Отже, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та на те, що такі документи були надані ФОП ОСОБА_1 контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 30.10.2018 №3 та від 31.10.2018 №4.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваних рішень.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.11.2018 № 994472/2470013986 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.10.2018 №3 та від 22.11.2018 № 996943/2470013986 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ФОП ОСОБА_1 , і задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у цій частині.

Також задоволенню підлягає і позовна вимога ФОП ОСОБА_1 про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.10.2018 №3 та від 31.10.2018 №4, складені ФОП ОСОБА_1 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Слобожанщина Агро», оскільки дана позовна вимога є похідною від основної вимоги, яку судом задоволено у повному обсязі.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь ФОП ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 3842,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.11.2018 №994472/2470013986 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.10.2018 №3 та від 22.11.2018 №996943/2470013986 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих фізичною особою - підприємцем Василенко Валентиною Іванівною;

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.10.2018 №3 та від 31.10.2018 №4, складені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Слобожанщина Агро».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_12 Валентина Іванівна, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_22 .

Відповідач: Державна фіскальна служба України, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ – 39292197.

Суддя В.В. Падій