Ухвала суду № 82044692, 29.05.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 677/478/19

УХВАЛА

іменем України

29 травня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Шевчук О.П., розглянувши позовну заяву Споживчого товариства "Домашній Хліб" до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство "Домашній Хліб" звернулось до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.05.2019 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Вказану вище ухвалу суду від 07.05.2019 про залишення без руху, позивач отримав 15.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На адресу суду 17.05.2019 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до пунктів 2, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що на усунення недоліків позовної заяви, до суду подано примірники позовної заяви підписані від імені позивача юрисконсультом Максимовим Р. , як представником, і на підтвердження таких повноважень додано копію довіреності, без її засвідчення, що суперечить зазначеним нижче вимогам.

Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами 1, 2 статті 60 КАС України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Однак, статтями 44, 47 КАС України не надано право представникам підписувати від імені учасників справ позовної заяви, оскільки право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №810/739/15.

Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлена від імені довірителя довіреність із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника фізичної особи, можуть підтверджуватись довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 05.01.2018 у справі №804/2619/17, від 06.08.2018 у справі №822/3585/17, від 02.07.2018 у справі №811/952/15, від 17.05.2018 у справі №826/16685/16, від 06.06.2018 у справі №815/3228/17.

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 31.05.2018 у справі №813/4070/17.

З цього питання, також неодноразово висловлювалася Велика Палата Верховного Суду, яка зазначала, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16, від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, враховуючи те, що доручення долучене до матеріалів засвідчене не у встановленому законом порядку, воно не дає Максимову Р. права підпису даної позовної заяви.

Враховуючи те, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 07.05.2019 позивач отримав 15.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а наданий в ухвалі строк на усунення недоліків вказаної ухвали станом на 29.05.2019 закінчився, при цьому позивач належним чином не усунув недоліки позовної заяви, а тому позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Споживчого товариства "Домашній Хліб" до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя О.П. Шевчук