Ухвала суду № 82043613, 28.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3115/19

УХВАЛА

28 травня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (код ЄДРПОУ 41405070, адреса: 65026, м.Одеса, вул. Польський узвіз, 6) про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2019 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в якому позивач просить суд скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер б/н від 13.12.2013р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер ВП №45529218 від 20.11.2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Аналізуючи зазначені норми КАС України суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом десятиденного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається з матеріалів справи, при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Позивач у позовній заяві вказує, що у квітні місяці 2019 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з метою оформлення договору дарування належної їй ? частки квартири, яка залишилась у спадщину від матері. Проте їй було відмовлено у оформленні договору дарування, з огляду на те, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо суб`єкта ОСОБА_1 містить обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна: запис про обтяження №395759 (спеціальний розділ) внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індекний номер: 9298888 від 20.12.2013р. підстава винекнення: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: б/н, виданий 13.12.2013р., видавник ОСОБА_2, Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Одеської області; запис про обтяження №7812030 (спеціальний розділ), внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень інднксний номер: 17456489, дата реєстрації 25.11.2014р., підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер ВП №45529218, виданий 20.11.2014р., видавник ОСОБА_3, Перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Одеської області.

Однак, у позовній заяві не зазначено коли саме позивачу стало відомо про оскаржувані постанови. До позовної заяви не додано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом зазначення коли саме позивачу стало відомо про порушення його права, надання клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування постанов - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 7 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.М. Аракелян