Ухвала суду № 82043553, 29.05.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/1494/19

Провадження №2-а/537/65/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2019 року суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Зоріна Д.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 2-ї роти батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчук капітана поліції Бережного В`ячеслава Миколайовича про скасування протоколу у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким скасувати протокол по справі про адміністративне правопорушення згідно статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 27 березня 2019 року серії БД № 296736.

Після перевірки матеріалів позову, суддею було встановлено наступне.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) встановлена ставка судового збору при подачі до суду адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 768 грн. 40 коп., оскільки статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» № 2629-VIII від 23 листопада 2018 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розмірі 1 921 грн. 00 коп. (1 921 грн. 00 коп. * 0,4 = 768 грн. 40 коп.).

Оскільки предметом позову ОСОБА_1 є скасування не акту індивідуальної дії щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, а скасування протоколу про адміністративне правопорушення, то позивач повинен був сплатити судовий збір при подачі позову до суду, однак в матеріалах останнього відсутнє підтвердження сплати ОСОБА_1 судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, передбачені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) та відповідні докази, позивачем не зазначені та не надані.

Згідно із частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із викладеними обставинами, ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 11 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подачі суду доказів на підтвердження сплати судового збору до суду в розмірі 768 грн. 40 коп., у строк десять днів з дня вручення ухвали.

Окрім того, суддею було роз`яснено, що відповідно до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, серед іншого, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, та визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пункт 19 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України дає визначення терміну «індивідуальний акт» - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно із пунктом 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначено, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви в установлений строк, суд приходить до висновку про необхідність повернення позову.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2-ї роти батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчук капітана поліції Бережного В`ячеслава Миколайовича про скасування протоколу у справі про адміністративне правопорушення – повернути позивачу.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя : Д.О. Зоріна