Рішення № 82043488, 29.05.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р. справа № 400/844/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаМиколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030

провизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови провести позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби на посаді заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення Первомайського об`єднаного міського військового комісаріату Миколаївської області оперативного командування "Південь" Сухопутних військ Збройних Сил України в період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 року;

- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби на посаді заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення Первомайського об`єднаного міського військового комісаріату Миколаївської області оперативного командування "Південь" Сухопутних військ Збройних Сил України в період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 року;

- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби на посаді заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення Первомайського об`єднаного міського військового комісаріату Миколаївської області оперативного командування "Південь" Сухопутних військ Збройних Сил України, врахувати базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 року.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду. В ухвалі від 29.03.2019 року про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначив, що позивачем строк звернення до суду не порушений, оскільки стягнення заробітної плати (індексація одна із складових грошового забезпечення) не обмежено строком відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 року протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що індексація нараховується та виплачується в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, з 01.01.2016 року збільшилось грошове забезпечення військовослужбовців за рахунок щомісячних премій і в першу чергу в межах бюджетних асигнувань сплачувались грошове забезпечення військовослужбовцям, винагороди за безпосередню участь в АТО чи інших заходах, розрахунки зі звільненими військовослужбовцями, грошова допомога для оздоровлення, відповідач керувався ст. 5 Закону України "Про індексацію доходів населення" та роз`ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Позивач подав відповідь на відзив відповідача, в якому не погоджується з доводами відповідача, просить задовольнити позов в повному обсязі та прийняти рішення за його відсутності.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Згідно із ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач у період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 року проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділення Первомайського об`єднаного міського військового комісаріату Миколаївської області оперативного командування "Південь" Сухопутних військ Збройних Сил України.

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 175 від 26.04.2018 року позивач був звільнений з військової служби відповідно до пункту "б" ч. 8 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за станом здоров`я.

Наказом військового комісара Первомайського об`єднаного міського військового комісаріату Миколаївської області № 65 від 30.04.2018 року виключений зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до Первомайського об`єднаного міського військового комісаріату.

При звільненні з військової служби, позивачу не виплачена індексація грошового забезпечення за період 10.03.2015 року по 30.04.2018 року, що підтверджується довідкою про нараховане грошове забезпечення, одноразові виплати та утримання за березень 2015 року - квітень 2018 року №4/1069 від 14.02.2019 року (а.с. 16) та грошовим атестатом ЗУ №151635 від 30.04.2018 року (а.с. 19), виданих відповідачем.

З відповіді Миколаївського обласного військового комісаріату № 4/1070 від 13.02.2019 року на звернення позивача щодо не нарахування індексації грошового забезпечення за період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 року, відповідач зазначає, що в нього не має підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження служби позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ " Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на статтю 5 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, оскільки будь-яких застережень щодо нездійснення в зв`язку з цим індексації з дати, з якої позивач просить нарахувати індексацію, вказана норма не містить.

Аналогічний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі № 825/874/17.

Крім того, така позиція узгоджується з практикою Європейського Суду.

Так, при розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Суду). У зв`язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати та пільги з бюджету і які є діючими, та ЗУ "Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Тобто, аргументи відповідача про відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань та відсутність коштів, як причина невиконання своїх зобов`язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, оскільки вони мають рекомендаційний характер, а тому не може бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації за період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 року.

Щодо позовної вимоги, в якій позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення враховуючи базовий місяць січень 2008 року, суд зазначає наступне.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів населення.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази, що в період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 рік відповідачем було встановлено базовий місяць та існують докази зміни у вказаний період посадового окладу позивача, у суду відсутня можливість самостійно визначити базовий місяць для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 рік.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення місяця підвищення (базового місяця) у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" належить до повноважень відповідача.

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність дій відповідача щодо не виплати індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 08299180) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 08299180) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення у період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 року.

3. Зобов`язати Миколаївський обласний військовий комісаріат (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 08299180) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 10.03.2015 року по 30.04.2018 рік.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз