Ухвала суду № 82043113, 22.05.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/267/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про застосування заходів процесуального примусу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває зазначена адміністративна справа, яка ухвалою суду 23.04.2019 про закриття підготовчого провадження призначена до розгляду по суті в судовому засіданні на 06.05.2019.

22 травня 2019 року до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду за вх. № 27993/2019 від представника відповідача надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу щодо позивача, оскільки, позивач, або інша особа, яка діє від імені позивача без відповідних повноважень, здійснює постійне зловживання процесуальними правами, на які суд має реагувати відповідним чином.

В обґрунтування клопотання зазначено, що після ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи стало відомо, що позивачем не повідомлено адресу електронної пошти, на яку було б можливо направляти процесуальні документи чи виклики, на підставі цього можна дійти висновку, що позивач її не має і замість нього до суду шле документи інша особа, яка не є учасником справи. Крім того, позивачем постійно заявляються безпідставні заяви та клопотання, що свідчить про затягування позивачем судового розгляду у часі, шляхом зловживання власними процесуальними правами. Також, позивач свідомо зазначив невірний поштовий індекс с. Вишневе, через що судові повістки позивач отримує несвоєчасно, що зумовило більшість перенесень судових засідань. В ході розгляду справи позивач жодного разу не з`явився до суду, а твердження про несвоєчасність отримання повісток спростовується самим позивачем, оскільки перед кожним судовим засіданням позивач направляє до суду чергові заяви чи клопотання, що свідчить про її обізнаність про день та час проведення судових засідань.

На підставі зазначеного відповідач вважає, що в комплексі всі вказані дії позивача свідчать про свідоме, навмисне та системне зловживання процесуальними правами, що є підставою для застосування до позивача одного з передбачених законом заходів процесуального примусу.

Враховуючи положення частини 9 статті 205 КАС України, суд розглядає заявлене клопотання в порядку письмового провадження за відсутності сторін.

Згідно з частиною 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з вимогами частини 1 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки заявник посилається на обставини, які мали місце як під час розгляду справи в підготовчому провадженні, так і після призначення справи до розгляду, суд вважає за можливе розглянути це клопотання під час розгляду справи по суті, що необхідно для надання належної оцінки всіх аргументів сторони відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Отже, заходи процесуального примусу застосовуються у разі не виконання особою процесуальних обов`язків або зловживання правами.

Згідно зі статтею 145 КАС України, заходами процесуального примусу є попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису (ч. 1 ст.149 КАС України).

Згідно з частиною 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Отже, під час розгляду справи позивач має право подавати клопотання та заяви для доведення перед судом обставин, на яких ґрунтуються її вимоги.

Не повідомлення суду позивачем своєї електронної адреси для листування та невірне повідомлення поштового індексу, на думку суду не є прикладом зловживання процесуальними правами позивачем в розумінні статті 144 КАС України, оскільки відсутність власної електронної адресу в позивача, так само як і помилка в зазначенні поштового індексу самі по собі не можуть свідчити про наявність умислу позивача на створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Так само, позивач має право, а не обов`язок приймати участь в судовому засіданні або заявляти про розгляд справи за його відсутністю.

Оцінивши доводи клопотання представника відповідача про застосування заходів процесуального примусу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів процесуального примусу до позивача.

Суд наголошує, що постановлення ухвали про застосування заходів процесуального примусу є виключно правом, а не обов`язком суду.

Тому з зазначених вище підстав суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

Керуючись ст. ст. 144-149, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про застосування заходів процесуального примусу в адміністративній справі № 360/267/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Чмирівської сільської ради Старобільського району Луганської області про скасування рішення -відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала з питань застосування заходів процесуального примусу окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути викладені в апеляційній чи касаційній скарзі на рішення суду прийняте за результатами розгляду адміністративної справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 27 травня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян