Ухвала суду № 82042491, 28.05.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

28 травня 2019 рокум. Ужгород№ 260/650/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області до Начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради Горохової Олени Карлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, голова комісії з припинення регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області ОСОБА_2 про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, -

В С Т А Н О В И В:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради Горохової Олени Карлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, голова комісії з припинення регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області ОСОБА_2, в якому просить скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про зміну голови комісії з припинення регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області (місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 60, ЄДРПОУ - 22111310) з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

27 травня 2019 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову від 21 травня 2019 року, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати повноваження голови комісії з реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, в тому числі, але не виключно: підписувати документи, складати акти, звільняти з роботи та приймати на роботу працівників, здійснювати заходи щодо розпорядження майном Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області.

Заявлене клопотання аргументує тим, що відповідно до наказу Фонду державного майна України №232 від 06.03.2019 р. ОСОБА_1 призначено головою комісії з реорганізації відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області. Наказом Фонду державного майна України №376 від 16.04.2019 р. внесено зміни до зазначеного наказу та головою комісії з реорганізації відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області призначено ОСОБА_2 Разом з тим, 23 квітня 2019 року наказом Фонду державного майна України №114-р ОСОБА_2 звільнено з посади заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області в порядку переведення для подальшої роботи в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за власним бажанням. Тому оскаржену реєстраційну дію державного реєстратора, проведену 24 квітня 2019 року щодо внесення відомостей про зміну голови комісії з реорганізації відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 вважає протиправною. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав, оскільки ОСОБА_2 активно вживає заходи щодо звільнення працівників, нарахування та виплату заробітної плати, розпоряджається майном позивача.

Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заявлене позивачем клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтовує заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Суд критично оцінює посилання позивача на здійснення ОСОБА_2 заходів щодо звільнення працівників, виплату заробітної плати та розпорядження майном, оскільки жодних доказів на підтвердження такого твердження суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стосовно посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що таке, в даному випадку, може бути виявлено судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Суд також зазначає, що забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати повноваження голови комісії з реорганізації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

Суд окремо наголошує, що позивач 16 травня 2019 року вже звертався до суду із заявою про забезпечення позову аналогічного змісту, де наводив ті ж самі обґрунтування такої. Жодних нових обставин чи доказів заявленого клопотання при повторному зверненні до суду надано не було.

У зв`язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області до Начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Ужгородської міської ради Горохової Олени Карлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, голова комісії з припинення регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області ОСОБА_2 про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін