Рішення № 82042329, 27.05.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2019 року Справа № 808/200/17 провадження № ПР/280/26/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сіпаки А.В. розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 14, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 39488184)

про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 27.12.2016 № 0001421304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем “Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування” у розмірі 18 517,80 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями – 14 814,24 грн. та за штрафними санкціями – 3703,56 грн.; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.12.2016 № Ф-038, якою позивачу нараховано суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 34 270,29 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.12.2016 № 069 в частині застосованого штрафу у розмірі 3 427,03 грн.

Згідно з ч.9 ст.31 КАС України справа, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановленi цим Кодексом.

Справа автоматизованою системою документообігу суду 16.01.2019 передана на розгляд судді Сіпаці А.В.

Ухвалою суду від 17.01.2019 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено підготовче засідання на 18.02.2019.

Ухвалою суду від 18.02.2019 підготовче засідання було відкладено на 20.03.2019.

Ухвалою суду від 20.03.2019 підготовче засідання було відкладено на 18.04.2019.

Ухвалою суду від 18.04.2019 провадження у справі зупинено для надання сторонам часу на примирення до 27.05.2019.

Ухвалою суду від 27.05.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 27.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день 27.05.2019.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що під час проведення перевірки ДПІ неправильно встановило обставини здійснення господарської діяльності позивача, надало невідповідну оцінку наданим бухгалтерським документам. На думку позивача, ДПІ порушило основні правила методики проведення податкової перевірки, не застосувало належним чином норми та правила бухгалтерського обліку нафтопродуктів та ведення книги обліку доходів та витрат ФОП. Свою позицію позивач обгрунтовує нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що брали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність (затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів 16.09.2013 р., №481), Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики від 20.05.2008 р. №281). Позивач стверджує, що всі операції на закупку пального були реальними, мають документальне підтвердження, у подальшій діяльності пальне використовувалось і факти використання пального ДФС не оспорюються, витрати на пальне належним чином відображались в бухгалтерському та податковому обліку ФОП.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, зокрема зазначає, що наявність документального підтвердження господарських операцій з придбання товарів, призначених для використання в господарських операціях за наявності договору, накладних, актів є визначальною, але не безумовною підставою для виникнення у платника податків права на формування витрат. Адже наслідки у податковому обліку платника податків створюють лише реально здійснені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом ТМЦ, зміною зобов`язань чи власного капіталу, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податків договорах. В даному випадку за даними господарськими операціями лише оформлювались документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалися видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення господарських операцій та правомірності формування витрат, внаслідок чого є отримання ФОП ОСОБА_1 необгрунтованої вигоди за даними господарськими операціями. Складені за такими операціями первинні документи не створюють правових наслідків для цілей формування сум податкових вигод.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 194 та ч. 4 ст. 229 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена податкова перевірка позивача – фізичної особи-підприємця Поліщук Лариси Геннадіївни та складено відповідний акт №63/08-29-13-04/2864919920 «Про результати виїзної планової документальної перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з 01.01.2013 по 31.12.2015 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.»

У висновках акту перевірки від 05.12.2016 р. №63/08-29-13-04/2864919920 встановлені наступні порушення:

- п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями, у результаті чого занижено суму оподаткованого доходу у 2015 р. на суму 98761,63 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 14814,24 грн.

Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №8073-Х із змінами та доповненнями.

- п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464- VI від 08.07.2010 р. із змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми єдиного внеску на 2015 р. на суму 34270,29 грн.

27.12.2016 року Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту перевірки були прийняті рішення, що оскаржуються позивачем:

- податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 р. №0001421304 про донарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 18517,80 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням +14814,24 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 3703,56 грн.;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.12.2016 р. №Ф-038 заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 34270,29 грн.;

- рішення №069 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.12.2016 р. в сумі 3427,03 грн.

В обгрунтування результатів перевірки та донарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій відповідач посилається на наступні обставини: в ході перевірки проведено аналіз наданих чеків на придбання палива, маршрутних листів та частково товарно-транспортних накладних та встановлено, що ФОП ОСОБА_1 одночасно (за часом, який зазначено в чеках) в період здійснення придбання палива у ТОВ «УКРНАФТА» за адресами в м. Запоріжжя (в Запорізькій області), здійснював рейси по наданню автотранспортних послуг в інших напрямках, та в зазначений час на чеках, виданих ТОВ «УКРНАФТА» по заправці паливом не міг перебувати на даній заправці.

Однак зазначені відповідачем обставини повністю спростовуються доказами матеріалів справи та дослідженими судом.

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за КВЕД 49.41 – вантажний автомобільний транспорт.

За фізичною особою ОСОБА_1 зареєстровані наступні транспортні засоби:

автомобіль MAN TGA державний номер НОМЕР_2 ; автомобіль DAF 95 XF 430 державний номер НОМЕР_3 ; напівпричіп рефрижератор PACTON НОМЕР_4 ; напівпричіп рефрижератор PACTON НОМЕР_5 ; напівпричіп самоскид CARNENH НОМЕР_6 . До матеріалів справи додані технічні паспорти, що підтверджують факт реєстрації транспортних засобів та права власності позивача.

В акті перевірки від 05.12.2016 р. №63/08-29-13-04/2864919920 відсутня інформація про всі наявні транспортні засоби, які належать ОСОБА_1 та використовуються нею під час здійснення підприємницькою діяльністю.

До матеріалів справи позивачем була надана довідка від 22.06.2017 р. №22/06-1, в якій зазначений загальний обсяг об`єму баків вантажних транспортних засобів позивача та одна їх повна заправка може становити 4 720 л. Таким чином, оспорюваний податковим органом об`єм пального не суперечить фізичним показникам та реальній можливості заправки пальних баків транспортних засобів ФОП ОСОБА_1

Доходи та витрати ФОП ОСОБА_1 здійснювались в межах господарської діяльності; витрати документально підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами; веденням книги (№47) обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, відповідає встановленим вимогам.

Облік операцій з паливом мають здійснюватись у відповідності до вимог Порядку ведення книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність (затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів 16.09.2013, №481) та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики від 20.05.2008 р. №281).

За нормами п.п. 14.1.141-1 ст. 14 Податкового кодексу України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Покупці можуть придбавати пальне: 1) оптом за безготівковим розрахунком; 2) у роздріб через АЗС: за готівковий і безготівковий розрахунок, у тому числі з використанням електронних платіжних засобів; за талонами, форму, зміст та ступінь захисту яких установлює АЗС – їх емітент; паливними картками (так званими скретч-картками). Жодних обмежень щодо ФОП чинними нормами не встановлено.

Позивач є платником ПДВ, тому за загальним правилом ст. 198 Податкового кодексу України у платника податку виникає право на податковий кредит:

198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Порушень з приводу податкового обліку ПДВ під час перевірки виявлено не було.

За особливостями ведення обліку ФОП, факт та дата закупівлі палива не можуть безпосередньо відображатися в Книзі обліку доходів та витрат ФОП, а лише зазначаються у вигляді понесених витрат у відповідності до ст. 6 Порядку ведення книги обліку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв`язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Пунктами 2 та 6 ст. 6 Порядку ведення книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність передбачено, що ФОП має право відобразити не всі свої фактичні витрати за підсумками місяця, а лише в межах суми отриманого доходу в цьому місяці. Як наслідок, платник податку зобов`язаний корегувати свої витрати відповідно до отриманого доходу , а не навпаки.

Позивач під час здійснення закупівлі палива створила запаси, які в подальшому відносила до складу витрат у відповідності до вимог податкового законодавства.

За матеріалами справи вбачається, що на протязі 4 кварталу 2015 р., за яким у сторін виник спір щодо закупівлі пального, позивач за готівкові кошти закупила дизельне пальне в обсязі 7 044,17 грн., в т.ч. в жовтні 2015 р. – 2538,33 л; в листопаді 2015 р. - 2686,64 л; в грудні 2015 р. – 1819,20 л. З довідки ФОП ОСОБА_1 від 22.06.2017 р. №22/06-1 зазначений загальний обсяг об`єму баків вантажних транспортних засобів позивача та одна їх повна заправка може становити 4 720 л. Дані довідки відповідачем не оспорювались та не спростовані відповідними доказами, робить позицію податкового органу недоведеною.

Відповідачем також не оспорювались дані відомості закупки пального за готівковий та безготівковий розрахунок з повним переліком даних по заправках, авансових звітах, списанню з обліку вимог-накладних, постачання товарів та послуг, наданих з уточненими даними по автомобілях (що заправлялися), початкового залишку, приходу, заправки та використання, списання та кінцевого залишку.

Частиною 1 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Судом також береться до уваги відсутність спору у сторін стосовно витрат пального під час здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності з перевезення, які відображені в графі 6 Книги обліку доходів і витрат, та відповідають Нормам витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. №43 (із змінами та доповненнями).

Загальними положеннями Наказу Міністерства транспорту України від 10.02.1998 р. №43 встановлено, норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ (далі - підприємств) в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива.

Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації.

До наказу додаються докладні формули та таблиці базових лінійних витрат палива і мастильних матеріалів, які позивач застосовує у своєму обліку.

Матеріалами справи та письмовими поясненнями вбачається, що між сторонами відсутній спір щодо розрахунку та фактичного відображення витрат палива, а також відсутні заперечення відповідача щодо фактичного здійснення перевезень позивачем за весь період, за яким була проведена податкова перевірка.

Судом беруться до уваги пояснення позивача, які знайшли своє підтвердження доказами у справі, про те що ФОП Поліщук є власником вантажного автотранспорту, здійснює господарську діяльність в галузі вантажних перевезень, реальність укладених угод та виконаних робіт ДПІ не оспорюється, витрати пального стосуються виключно зазначеної господарської діяльності, норми спасання пального ДПІ не оспорюються, тому припущення відповідача про відсутність факту закупівлі пального є необґрунтованими.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частини третьої статті 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 263 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 14, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 39488184) про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 27.12.2016 №0001421304, прийняте Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.12.2016 №Ф-038, прийняту Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати рішення №069 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.12.2016 р., прийняте Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1920,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 14, м. Запоріжжя, 69001, код ЄДРПОУ 39488184).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2019.

Суддя А.В. Сіпака