Рішення № 82041171, 28.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 р. Справа№200/3927/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 року №0015074410 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6758,25 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 року №0015074410 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6758,25 грн. (далі за текстом - Спірне ППР).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що грошове зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб сплатив у повному обсязі та своєчасно. Здійснення помилки в реквізитах рахунку має кваліфікуватись як дія, хоча й помилкова, що не може бути підставою для покладення на платника податку відповідальності. У зв`язку з наведеним позивач вважає Спірне ППР незаконним та необґрунтованим, а тому просить у судовому порядку його скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

10 квітня 2019 року до суду надійшов відзив на позов, у якому зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що у порушення вимог Податкового кодексу України позивачем несвоєчасно сплачений до бюджету єдиний податок за 2016 рік у сумі 67582,47 грн. терміном сплати 19.02.2017 року, фактично сплачений 13.03.2017 року. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.

18 квітня 2019 року позивач надав відповідь на відзив, де вказав, що сплатив грошові кошти своєчасно на розрахунковий рахунок Головного Управління державної казначейської служби України у Донецькій області, що підтверджується платіжними дорученнями. Отже, позивачем фактично було здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового зобов`язання, а помилкове зазначення рахунку не є правовою підставою для висновку про несвоєчасну сплату грошового зобов`язання.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за реєстраційним номером: НОМЕР_1, місце проживання: вулиця АДРЕСА_1 . Перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-11).

Згідно Витягу №1605153402298 з реєстру платників єдиного податку, Міхаілян Армен Гаррійович здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2016 року (а.с. 11).

12.02.2019 року відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питань повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з єдиного податку, за результатами якої, того ж дня, був складений акт № 82/05-99-44-10-НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки, а.с. 12).

За результатами перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, відповідно до якого встановлено факт порушення термінів сплати до бюджету єдиного податку за 2016 рік у сумі 67582,47 грн. терміном сплати 19.02.2017 року фактично сплачений 13.03.2017 року, за яке передбачена відповідальність ст. 126 Податкового кодексу України.

Заперечення позивача на акт перевірки залишені відповідачем без розгляду (а.с. 13, 14).

05 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0015074410, яким на позивача накладено штраф у розмірі 10% у сумі 6758,25 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання (а. с. 15).

На доказ того, що податок сплачено вчасно, позивач надав копії платіжних доручень на загальну суму 68863,00 грн., якими підтверджено перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31412699700059: від 06.12.2016 року на суму 20 000,00 грн., від 19.12.2016 року на суму 20 000,00 грн. та від 06.01.2017 року на суму 28 863,00 грн.(а. с. 17-19).

Разом з тим, позивач 20.02.2017 року звернувся з листом до керівника ДПІ у м. Краматорську, в якому просив переплату за кодом 18050400 єдиного податку в сумі 68863 грн. по місту зарахувати на рахунок по Біленьковській селищній раді (а.с. 16).

Наведені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з п. 295.3 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

За правилом п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо латник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, ч. 1 ст. 43 та ч. 5 ст. 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України.

У свою чергу, відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове зазначення розрахункового рахунку УК м. Краматорськ, у платіжних дорученнях під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14.03.2019 року по справі № 825/2388/18.

З наданих сторонами доказів вбачається, що позивач у визначених законодавством термін та розмірі здійснив перерахування єдиного податку з фізичних осіб. Проте, через допущену помилку в розрахунковому рахунку, вказані кошти були зараховані до УК м. Краматорськ, а після того, як помилку було виявлено, на підставі звернення позивача, кошти було перераховані в повному обсязі на відповідний розрахунковий рахунок.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов`язань, не можуть бути підставою для застосування штрафу, передбаченого ст. 126 ПК України. З урахуванням висновків Верховного Суду, позивач не вважається таким, що пропустив строк сплати податку, у зв`язку з чим нарахування штрафу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, а також необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 року №0015074410 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6758,25 грн. - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.03.2019 року №0015074410 про нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6758,25 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; місцезнаходження: 87526, Донецька область, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 768,40 грн.

Судове рішення складено та підписано 28 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.