Ухвала суду № 82040098, 29.05.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/9134/18

1-кп/243/209/2019

У Х В А Л А

29 травня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Сидоренко І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лісняк К.В.,

прокурора – Бобришева А.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – Самохіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

?20.10.2000 року Донецьким окружним судом за ст. 101 ч. 1 КК України (1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки та звільненого від відбування покарання з випробуванням 2 роки, штраф 170 грн.;

?24.04.2003 року Краматорським міським судом Донецької області за ст.ст. 86 ч. 2, 142 ч. 2, 42, 43 КК України (ст. 86 ч. 2 КК України перекваліфікована на ст. 187 ч. 2 КК України) до покарання у вигляді позбавлення волі строком 7 років;

?07.10.2011 року Краматорським міським судом Донецької області за ст.ст. 186 ч. 2, 396 ч. 1, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строк 4 роки 6 місяців;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд фактів порушення кримінального процесуального законодавства стороною обвинувачення, які полягають у пред`явленні йому необґрунтованого, надуманого обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, яке він не скоював.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд доходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку КПК України.

Згідно з вимогами ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений повідомляти особі про підозру, затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, звертатися до суду з обвинувальним актом, тощо.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тощо (ст. 91 КПК України).

Згідно з вимогами ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Статтею 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, в тому числі, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею кримінального закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.

Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку (ч. 1 ст. 369 КПК України).

Вирок може бути виправдувальний або обвинувальний ( ст. 373 КПК України).

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми кримінального процесуального законодавства України, слід дійти до висновку, що прокурор, переконавшись у винуватості особи, має повноваження пред`явити такій особі обвинувачення та доводити винуватість особи в судовому засіданні, а суд на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду, зобов`язаний ухвалити у справі судове рішення – вирок.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що зазначене клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 за своєю суттю є незгодою з висунутим йому обвинуваченням, суд доходить до висновку, що в його задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 92, 94, 368, 369, 373 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про надання оцінки діям сторони обвинувачення – відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко