Рішення № 82038870, 16.05.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/784/19

Провадження № 2/161/1114/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Олексюка А.В.,

при секретарі – Шумиводі О.І.,

з участю представника позивача – Хомича Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Луцькводоканал» про визнання заборгованості безнадійною та зобов`язання вчинити її списання, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Луцькводоканал» про визнання заборгованості безнадійною та зобов`язання вчинити її списання.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , та єдиною особою, яка проживає та зареєстрована у вказаній квартирі.

Послуги з водопостачання та водовідведення даної квартири надаються відповідачем згідно тарифів встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У зв`язку з важким матеріальним становищем позивача у період 2008-2015 року за вищевказаною квартирою виникла заборгованість, яка станом на 10.04.2018 року становила 1795,28 грн., з яких: 1329,77 грн. - за холодну воду, 465,51 грн. – за стоки гарячої води. Дана заборгованість була наявною та зафіксованою станом 01.04.2015 року.

Неодноразово на його адресу відповідачем надсилались листи-претензії щодо сплати заборгованості, пропозиції про укладення договору реструктуризації боргу на вкрай несправедливих для нього умовах.

Однак, до теперішнього часу КП «Луцькводоканал» до суду із заявами про стягнення з нього заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення не зверталось. Відповідачу було відомо про наявність заборгованості, часу її виникнення, поважні причини пропуску процесуального строку звернення до суду відсутні.

Враховуючи пропуск відповідачем без поважних причин строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з позивача за отримані ним послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01.04.2015 року, нарахована сума боргу знаходиться поза межами строку позовної давності, а тому не може бути виставлена позивачу до сплати, оскільки є безнадійною та підлягає списанню з його особового рахунку.

Позивач просить суд визнати його заборгованість перед КП «Луцькводоканал» за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01.04.2015 року безнадійною та зобов`язати відповідача списати з його особового рахунку заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01.04.2015 року.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 206 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником у квартирі АДРЕСА_1 .

КП «Луцькводоканал» надає послуги з водопостачання та водовідведення квартири АДРЕСА_1 , в якій відповідач проживає та являється її власником.

В порушення вимог ст.ст. 64, 68 ЖК України, ст. ст. 526, 527 ЦК України, позивач не проводив своєчасну оплату за надані послуги у період з 2008 року по 2015 рік.

Письмовий договір між сторонами на надання послуг з теплопостачання не укладався.

За змістом ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі- Правила), плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до вимог ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, у строки визначені угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Як передбачено ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

З відомостей нарахувань і оплати по квартиронаймачу ОСОБА_1 , станом на 10.04.2018 року заборгованість по оплаті за послуги з водопостачання та водовідведення вищевказаної квартири складає 1795,28 грн., з яких: 1329,77 грн. - за холодну воду, 465,51 грн. – за стоки гарячої води (а.с. 5).

В судовому засіданні встановлено, що із заявами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення відповідач не звертався.

Позивач вважає, що строк позовної давностідля стягнення заборгованості, яка утворилась за період з 2008 року по 2015 рік минув, оскільки фактично ця заборгованість за період до 01.04.2015 року.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Враховуючи вимоги Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.

Особовий рахунок, відкритий на ім`я позивача в КП «Луцькводоканал», є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.

24.04.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою-вимогою про визнання безнадійною та списання з його особового рахунку заборгованості по 01.04.2015 року за надані відповідачем послуги, посилаючись на пп. а п. 14.1.11 Податкового кодексу України, ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України.

Однак листом-відповіддю КП «Луцькводоканал» за вих. № 85/1-04 від 10.05.2018 року позивачу відмовлено у задоволенні його вимог, посилаючись на відсутність відповідних підстав, оскільки ним неодноразово вчинялись дії, пов`язані з перериванням строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 п.п. 14.1.11 ст.14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість – заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минула позовна давність.

Згідно із вимогами п.п. 4.11 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08 жовтня 1999 року, безнадійна дебіторська заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минула позовна давність та вона підлягає списанню з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Враховуючи пропуск відповідачем без поважних причин строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з позивача за отримані ним послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01.04.2015 року, нарахована сума боргу знаходиться поза межами строку позовної давності, а тому не може бути виставлена позивачу до сплати, оскільки є безнадійною та підлягає списанню з його особового рахунку.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід позов слід задовольнити, визнати заборгованість ОСОБА_1 перед КП «Луцькводоканал» за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01 квітня 2015 року безнадійною та зобов`язати відповідача списати з особового рахунку позивача заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01 квітня 2015 року.

Крім того, судом враховується, що відповідач позовні вимоги визнав, що відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати заборгованість ОСОБА_1 перед Комунальним підприємством «Луцькводоканал» за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01 квітня 2015 року безнадійною.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Луцькводоканал» списати з особового рахунку ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення включно по 01 квітня 2015 року.

Стягнути з Комунального підприємства «Луцькводоканал» в користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.05.2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк