Рішення № 82038211, 24.05.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/17116/18

Провадження № 2/263/689/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю: секретаря Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Управління «Служби у справах дітей» Маріупольської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області звернулася ОСОБА_1 із указаним позовом, в якому просила ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 позовні вимоги мотивує тим, що вона з 29 грудня 2007 року по 06 грудня 2013 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , під час якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час шлюбу та після його розірвання діти проживають разом із позивачем та знаходяться на її утриманні. Відповідач відмовився від своїх дітей, оскільки матеріально їх не підтримує та не спілкується з ними. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 жовтня 2012 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 24 вересня 2012 року. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, за фактом чого 04 січня 2018 року внесені відомості до ЄРДР за № 12018050770000039 за ч. 1 ст. 164 КК України. Відповідно до довідки-розрахунку Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 10 грудня 2018 року № В-4, заборгованість зі сплати аліментів за період з 25 жовтня 2012 року по 01 листопада 2018 року складає 98 118 грн. Такі дії відповідача ОСОБА_1 розцінює як ухилення відповідача від своїх обов`язків з виховання синів. Позивач разом з дітьми зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично там не проживає. Для проведення перереєстрації місця проживання дітей необхідна згода батька, але отримати таку позивач не може. При цьому власник указаної квартири погрожує позивачу зняти її та її дітей з реєстрації у такій квартирі через суд. У такому випадку позивач з дітьми не матимуть реєстрації місця проживання, оскільки для реєстрації за новою адресою також необхідний дозвіл відповідача. Посилаючись на наведені обставини та положення ст. ст. 155, 164, 165, 180, 182 СК України, ст. ст. 12, 14 Закону України «Про охорону дитинства», позивач просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач своїм правом не скористався та відзив на адресу суду не направив.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 січня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначені підготовчі судові засідання. Роз`яснено відповідачу право та строки подати відзив на позов та письмові заперечення, а позивачу відповідь на відзив. У відповідності до ст. ст. 19, 164 СК України витребувано в Управління «Служби у справах дітей» Маріупольської міської ради висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , витребувано у Жовтневого районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради вичерпні відомості щодо здійснення соціального супроводу дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено до розгляду по суті дану цивільну справу.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності (а. с. 35).

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги він визнав у повному обсязі (а. с. 35).

Уповноважений представник третьої особи до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Фіксування судового процесу у підготовчому судовому засіданні та розгляду справи по суті не здійснювалося у відповідності до ст. 247 ЦПК України.

Судом у відповідності до положень ЦПК України учасникам справи роз`яснено зміст ст. ст. 12, 13, 42, 49 цього Кодексу, наслідки вчинення та не вчинення процесуальних дій.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань, хоча судом роз`яснювалося сторонам положення ст. ст. 12, 81 ЦПК України щодо обов`язків доведення тих обставин, на які посилається кожна із сторін та про ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням кожною із сторін процесуальних дій.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлені наступні фактичні обставини та відповідно до них зміст спірних правовідносин.

Згідно із свідоцтвом про народження від 04 квітня 2008 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області вчинений актовий запис № 415. Батьком зазначено ОСОБА_2 , матір – ОСОБА_1 (а. с. 11).

Відповідно до свідоцтва про народження від 30 квітня 2009 року серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області вчинений актовий запис № 547. Батьком зазначено ОСОБА_2 , матір – ОСОБА_1 (а. с. 12).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 24 вересня 2012 року та до повноліття дитини, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а. с. 13).

На підставі указаного рішення ОСОБА_1 25 жовтня 2012 року виданий виконавчий лист № 2/0519/4022 (а. с. 14).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 грудня 2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 29 грудня 2007 року, розірваний (а. с. 15-16).

З довідки від 29 листопада 2018 року № 1137, виданої Виконавчим комітетом Новоселівської сільської ради Волноваского району Донецької області, вбачається, що ОСОБА_1 та її діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 17).

Відповідно до довідки-розрахунку Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 10 грудня 2018 року № В-4 заборгованість аліментів ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2/0519/4022/2012 за період з 01 листопада 2015 року по 01 листопада 2018 року складає 98 118 грн. (а. с. 18).

Листом від 03 листопада 2017 року за підписом начальника Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_1 повідомлено про те, що повідомлення останньої від 24 жовтня 2017 року зареєстроване до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 24 жовтня 2017 року за № 34067, розглянуто. Під час перевірки встановлено, що у зверненні ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення не виявлено, у разі встановлення місця знаходження ОСОБА_2 буде прийняте законне рішення (а. с. 19).

Листом від 05 січня 2018 року за підписом начальника Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_1 повідомлено про те, що під час проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів на утримання їх сумісних дітей, тому матеріали перевірки за зверненням ОСОБА_1 спрямовані до слідчого відділу Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, де 04 січня 2018 року відкрито кримінальне провадження № 12018050770000039 за ч. 1 ст. 164 КК України (а. с. 20).

Згідно з довідкою від 12 листопада 2018 року № 45, виданою Кам`янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Волноваської районної ради Донецької області, ОСОБА_4 навчається у 4 класі Кам`янської ЗОШ І-ІІІ ступенів Волноваської районної ради Донецької області (а. с. 21).

Відповідно до довідки від 12 листопада 2018 року № 45, виданою Кам`янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Волноваської районної ради Донецької області, ОСОБА_3 навчається у 5 класі Кам`янської ЗОШ І-ІІІ ступенів Волноваської районної ради Донецької області (а. с. 22).

Згідно з довідкою-характеристикою, виданої Кам`янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Волноваської районної ради Донецької області, ОСОБА_3 за період навчання у вказаній школі проявив себе як активна дитина, рівень програмного матеріалу засвоїв на достатньому рівні. Хлопчик виховується у неповній сім`ї (виховується матір`ю) (а. с. 23).

З довідки-характеристики, виданої Кам`янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Волноваської районної ради Донецької області, вбачається, що ОСОБА_4 за період навчання у вказаній школі проявив себе як активна дитина, рівень програмного матеріалу засвоїв на достатньому рівні. Мати дуже багато часу приділяє вихованню та навчанню сина (а. с. 24).

Згідно з висновком Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21 березня 2019 року № 13-31-34, Орган опіки та піклування вважає доцільним залишити на розсуд суду питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до відповіді Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 17 квітня 2019 року № 3119/101/08-2019 у провадженні Центрального ВП ГУНП в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12018050770000039 за ч. 1 ст. 164 КК України, на теперішній час рішення у вказаному кримінальному провадженні не прийняте (а. с. 43-44).

ОСОБА_2 засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 березня 2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнений з Мічурінської виправної колонії № 57 Донецької області 01 лютого 2005 року, що підтверджується довідкою про звільнення від 01 лютого 2005 року № 055377 (а. с. 46).

Оцінка доказів.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Представлені суду докази відповідають замісту статей 77 – 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

У суду відсутні мотив, які є підставою для відхилення цих доказів.

Враховуючи наведене, досліджуючи представлені суду докази, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, а саме, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не приймає участь у їх матеріальному забезпеченні та вихованні.

Щодо правових підстав для вирішення заявленого спору по суті.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини і допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.

Згідно з ч. 4 ст. 164 СК України під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач протягом тривалого часу не виконує батьківські обов`язки щодо своїх малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не цікавиться їх життям, не приймає участі в їх вихованні, не надає матеріальної допомоги на їх утримання, має заборгованість з аліментів, не відвідує та не спілкуються з дітьми без поважних причин, що є свідомим ухиленням відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, таке невиконання батьківських обов`язків не пов`язане із наявністю душевної хвороби чи іншого тяжкого захворювання або з інших незалежних причин, приймаючи до уваги висновок служби у справах дітей про вирішення питання про позбавлення батьківських прав на розсуд суду, а також визнання відповідачем позову, що самостійно свідчить про негативне ставлення відповідача до своїх обов`язків та небажання у майбутньому їх виконувати, необхідно дійти висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідає інтересам дітей, таке розлучення, з урахуванням відношення відповідача до своїх батьківських обов`язків, необхідне в якнайкращих інтересах дітей.

Крім того, суд розцінює визнання відповідачем позову як відмову від своїх дітей та не може примусити ОСОБА_2 виконувати його батьківські обов`язки відносно його малолітніх дітей, у зв`язку з чим не вважає за доцільне застосовувати до останнього превентивні заходи та попередження.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 704,8 грн., який пов`язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 19, 164, 165, 180, 182, 191, 199 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 47, 76–81, 84, 89, 133,139,141, 223, 263–265, 280 – 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, про позбавлення батьківських прав, – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , засоби зв`язку – НОМЕР_5 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , інші відомості відсутні;

Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, ЄДРПОУ 41696732, адреса: АДРЕСА_4 . Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область.

Суддя О.М. Музика