Постанова № 8203714, 03.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47963/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Алєксєєвої Н.Ю.,

при секретарі –Кусайло Я.Г.,

за участю представника позивача - Волторніст С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекціїдо Малого виробничо-торгівельного підприємства "Інта"про стягнення штрахних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2009 року позивач Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекціязвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого виробничо-торгівельного підприємства "Інта"про стягнення штрахних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за МВТП "Інта" рахується заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6557,92 грн., яка виникла у зв’язку із порушенням відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за даною явкою сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши інші докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Як свідчать матеріали справи, Мале виробничо-торгівельне підприємство "Інта" зареєстрована 20.06.1997 р. Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області та перебуває на обліку в Лохвицькій міжрайонній державній податковій інспекції.

Відповідно до положень пунктів 2, 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до статті 15 зазначеного закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

30 квітня 2009 року працівниками Державної податкової адміністрації в Полтавській області було проведено перевірку діяльності господарської одиниці –магазину «Продтовари», що розташований за адресою: с. Харківці, Лохвицького району, Полтавської області та належить Малому виробничо-торгівельному підприємству "Інта", щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірка проводилася на підставі направлень на перевірку від 29 квітня 2009 р. №2931, №2932, в присутності директора Ярмишко О.В. та продавця Оришич Т.В. Про порушення порядку проведення і здійснення перевірки в ході проведення перевірки дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відповідачем не зазначалося.

Проведеною перевіркою встановлено факт порушення відповідачем пунктів 1, 6, 10, 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що складено акт перевірки №00008087 від 30.04.2009 року.

Директор та продавець магазину, в присутності яких проводилася перевірка, від підписання матеріалів перевірки відмовилися, про що було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 30 квітня 2009 року.

Проведеною перевіркою було виявлено наступні порушення, допущені відповідачем в процесі здійснення господарської діяльності, зокрема:

- не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму покупки, яка складає 2,90 грн.;

- відсутність на господарській одиниці поточної та останньої використаної книги обліку розрахункових операцій;

- не збереження контрольних стрічок на протязі встановленого терміну на місці проведення розрахунків;

- відсутність обліку товарів на місці проведення розрахунків;

- не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій –сума невідповідності склала 23,95 грн.;

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами,

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режим) ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) па здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ним Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 241 цього Кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджет) в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

За результатами перевірки, на підставі акту №00008087 від 30.04.2009 року позивачем було винесено рішення від 28.05.09 року №0000572303/0 про застосування до Малого виробничо-торгівельного підприємства "Інта" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7560,75 грн.

Рішення було вручено відповідачу 28 травня 2009 року, що підтверджується копією корінця рішення із підписом директора підприємства про отримання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржував зазначене рішення до Державної податкової адміністрації у Полтавській області та Державної податкової адміністрації України, однак його скарги були залишені без задоволення. Отже, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.05.09 року №0000572303/0 не скасовувалося і на даний час є чинними.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратор розрахункових операцій –це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) тощо.

Згідно пунктів 1, 6, 10, 12, 13 статті 3 зазначеного Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає відповідальність за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, а саме –застосування до порушника фінансових санкцій у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, що складає: 2,90 грн. х 5 = 14,50 грн.

Згідно пункту 3 статті 17 Закону у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до порушника застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає в даному випадку: 17,00 х 20 = 340,00 грн.

Згідно із пунктом 5 статті 17 Закону у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну до порушника застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає в даному випадку: 17 х 10 = 170,00 грн.

Стаття 20 Закону передбачає, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тому, за вказане порушення відповідач повинен сплатити фінансову санкцію в розмірі: 3458,25 грн. х 2 = 6916,50 грн.

Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, що складає в даному випадку: 23,95 грн. х 5 = 119,75 грн.

Таким чином, загальна сума штрафних (фінансових) санкцій, що були нараховані відповідачу за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»складає 7560,75 грн.

Судом встановлено, що відповідачем було частково погашено заборгованість перед бюджетом, що підтверджується обліковою карткою платника Малого виробничо-торгівельного підприємства "Інта".

Згідно довідки позивача про суми податкового боргу платника податків (з урахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум) по МВТП «Інта»22536267, сума заборгованості підприємства по сплаті штрафних (фінансових) санкцій складає 6557,92 грн.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб’єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких санкцій.

Згідно частини 3 статті 8 Закону штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п’ятиденний термін відповідно до законодавства.

На день розгляду справи в суді відомості щодо повної сплати відповідачем зазначеного боргу перед бюджетом відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів у спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції до Малого виробничо-торгівельного підприємства "Інта" про стягнення штрахних (фінансових) санкцій задовольнити.

Стягнути з Малого виробничо-торгівельного підприємства "Інта" (ідентифікаційний номер 22536267) на користь держави (р/р 31117104700239, одержувач УДК в Полтавській області, код платежу 21080900, банк одержувача УДК у Полтавській області, код одержувача 34698605, МФО 831019) штрафні (фінансові) санкції в сумі 6557,92 грн.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 9 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.Ю. Алєксєєва