Ухвала суду № 82036766, 29.05.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" травня 2019 р. Справа № 911/1341/19

Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна" про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна" (адреса: 07354, Київська обл., Вишгородський район, сільрада Новопетрівська, «Лісове» Товариство власників будиночків для відпочинку, вул.. Пуща-Лісна буд. 1, код 33789895)

до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код 23243188)

про визнання припиненим зобов`язання та визнання недійсними вимоги

встановив:

27.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Пуща-Лісна» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання припиненим зобов`язання Товариства з обмежено відповідальністю «Пуща-Лісна» за договором №0308 від 07.08.2007р. про постачання електричної енергії шляхом його виконання та визнати недійсними вимоги Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» щодо нарахування та сплати заборгованості за договором №0308 від 07.08.2007 року про постачання електричної енергії .

27.05.2019 позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просить суд заборонити Приватному акціонерному товариству «Київобленерго» та/або його структурним підрозділам обмежувати або припиняти електропостачання Товариству з обмеженою відповідальністю «Пуща-Лісна» за адресою: 07354, Київська обл., Вишгородський район, сільрада Новопетрівська, «Лісове» Товариство власників будиночків для відпочинку, вул. Пуща-Лісна буд. 1, до набрання законної сили рішення по даній справі.

В обґрунтування вищезазначеної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна" вказує, що ПрАТ «Київобленерго» виставлено в адресу ТОВ «Пуща-Лісна» вимогу (лист № 384 від 24.04.2019р.), згідно якої просить виконати оплати згідно рахунку-фактури за спожиту електричну енергію № 8444957701 за квітень 2019р. (нарахування за квітень 2018р.) від 23.04.2019р. на загальну суму 2 634 622,10грн., а також рахунку-фактури по оплаті за перетікання реактивної електроенергії № 8444957701 за квітень 2019р. (нарахування за квітень 2018р.) від 23.04.2019р. на загальну суму 7493,60 грн. За умови відсутності оплати по даному рахунку до 03.06.2019р., ПрАТ «Київобленерго» попереджає про проведення заходів з почергового обмеження електропостачання об`єктів ТОВ «Пуща-Лісна» починаючи з 10:30 год 10.06.2019р. та зауважує, що «даний лист вважати попередженням про припинення електропостачання».

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Частиною 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Натомість, заявником не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість невиконання рішення суду та імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд також відзначає, що метою застосування заходів до забезпечення позову є створення умов для подальшого виконання рішення суду, тому при обранні заходів до забезпечення позову слід враховувати зміст позовних вимог.

Положеннями ч. 11 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання припиненим зобов`язання позивача за договором про постачання електричної енергії та визнання недійсним вимоги відповідача щодо нарахування та сплати заборгованості за договором про постачання електричної енергії.

В заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити відповідачу обмежувати або припиняти електропостачання.

Дослідивши позовні вимоги та вимоги, викладеної заявником у заяві про забезпечення позову, суд відзначає, що вжиття заявленого заходу до забезпечення позову буде фактично тотожним можливому задоволенню позовних вимог до вирішення спору по суті.

Посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без надання обґрунтованих доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову, а тому суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна" такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.136-141, 234 Господарського процесуального кодексу України.

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуща-Лісна" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала складена та підписана 29.05.2019, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак