Рішення № 82036089, 21.05.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/17/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019 Справа № 908/29/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/29/19

За позовом: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72а)

до відповідача: Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 101)” (70500, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам`яне, вул. Зелена)

про відшкодування шкоди

За участю представників сторін:

від позивача: Войтанович О.Й. - довіреність № 31-1195/12 від 05.04.2019 р.;

від відповідача: Курдась С.О. - довіреність № 11/12-14 від 19.02.2019 р.

СУТЬ СПОРУ:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 4485/12 від 28.12.2018 р.) до Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 101)” про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 287797,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/29/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.01.2019 р. вказану позовну заяву залишено без руху; надано позивачу строк: протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 р. суддею Мірошниченко М.В. відкрито провадження у справі № 908/29/19 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/17/19, підготовче засідання призначено на 19.02.2019 р.

Ухвалою суду від 19.02.2019 р. на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 19.03.2019 р.

Ухвалою суду від 19.03.2019 р. на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України з власної ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження до 22.04.2019 р. включно, підготовче засідання відкладено на 22.04.2019 р.

Ухвалою суду від 22.04.2019 р. підготовче провадження закрите. Справа призначена до розгляду по суті у судовому засіданні 21.05.2019 р.

У судовому засіданні 21.05.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані таким. За наслідками проведеної Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області у період із 23.11.2017 р. по 24.11.2017 р. перевірки встановлені порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: здійснення у період 2014-2017 р.р. відповідачем господарської діяльності по скиданню забруднюючих речовин зі зворотними водами у річку ОСОБА_1 без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. За результатами перевірки була складена відповідна постанова про адміністративне правопорушення, яка не оскаржувалася у судовому порядку та за якою була сплачена сума штрафу. Відповідно до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.2009 р. за № 389, позивачем розрахована загальна сума збитків, заподіяних державі відповідачем, яка становить 287797,00 грн. Для вирішення питання у добровільному порядку позивачем 20.02.2018 р. відповідачу направлена претензія із розрахунком розміру шкоди. Відповідач збитки не сплатив, що і стало підставою для звернення до господарського суду.

18.03.2019 р. до суду надійшов письмовий відзив на позов, згідно з яким відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що в рамках кримінального провадження № 42017080000000506 від 11.09.2017 р. була призначена комісійна судова інженерно-екологічна експертиза, за результатами якої складений 26.09.2018 р. висновок. За результатами даної експертизи не встановлено порушень у діях відповідача, у тому числі і не встановлено шкоду, завдану природному середовищу. Судовими експертами не підтверджено й оцінку розрахунку розміру відшкодування збитків, нібито завданих відповідачем, який розрахований та наданий позивачем, у зв`язку з невірно зазначеними вихідними даними. Позовна заява не містить доказів дотримання відповідачем п.п. 1.3, 2.2, 2.3 Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів. А саме: відповідач не проводив збір і аналіз необхідних матеріалів з метою розрахунку відшкодування збитків, як і не застосував інструментально-лабораторні методи контролю та вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Здійснюючи розрахунок позивач протиправно включив інформацію щодо використання води за 2017 рік. У порушення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивачем до позову не додано погодження центрального органу виконавчої вади на проведення позапланової перевірки, не подавалось такого погодження і відповідачу. Отже, заходи державного нагляду (контролю) проведені незаконно. Вважає, що усі докази одержані позивачем у незаконний спосіб.

29.03.2019 р. до суду від Державної екологічної інспекції у Запорізькій області надійшла письмова відповідь на відзив.

04.04.2019 р. від відповідача надійшли письмові заперечення щодо аргументів, наведених позивачем у відповіді на відзив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області складений акт № б/н за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів стосовно Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 101)”.

Відповідно до розділу 1 даного акту: захід державного нагляду (контролю) – позаплановий, розпорядчий документ, на виконання якого проводиться захід державного нагляду (контролю) – наказ від 22.11.2017 р. № 500, посвідчення (направлення) від 22.11.2017 р. № 432. У розділі 4 акту вказано, що перевірка є позаплановою та здійснюється на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 03.11.2017 р. на Урядову «гарячу» лінію 1545, стосовно порушення вимог природоохоронного законодавства у частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, поводження з відходами, що надійшло супровідним листом Держекоінспекції України від 08.11.2017 р. № 2/3-10-6931.

У матеріалах справи мається копія зареєстрованого 03.11.2017 р. звернення заявника Поповича А ОСОБА_3 щодо питання: екологія та природні ресурси: забруднення водних об`єктів: побутові відходи у регіоні: Запорізька область, Вільнянський район. У зверненні, зокрема, зазначалося, що упродовж останніх п`яти років на території Вільнянського району Запорізької області склалася кричуща ситуація з порушенням екологічних норм, що виражається у забрудненні річки Мокра Московка, прилеглих земель та ґрунтових вод рідкими побутовими відходами, які утворюються у результаті діяльності установ виконання покарань (№ 101 та № 11), що знаходяться у смт. Кам`яне Вільнянського району Запорізької області.

Листом від 08.11.2017 р. вих. № 2/3-10-6931 Державна екологічна інспекція України у термін до 16.11.2017 р. вимагала від Державної екологічної інспекції у Запорізькій області подати інформаційну довідку про здійснення перевірки та вжити заходів впливу.

Також у матеріалах справи мається копія направлення № 432 Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на проведення у термін із 23.11.2017 р. по 24.11.2017 р. позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель, поводження з відходами ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 101)».

Зазначену перевірку проведено у період із 23.11.2017 р. по 24.11.2017 р., у перевірці брали участь представники позивача та представники відповідача (т.в.о. директора ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)» Бражніков П.В. та начальник відділення соціально-психологічної служби Пупирьов Є.О.). Акт з боку відповідача підписаний без зауважень та заперечень, про що зазначено у розділі 8 акту. Примірник акту отримав т.в.о. директора ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)» Бражніков П.В.

У розділі 4 акту «Опис виявлених порушень» зазначено, що здійснюється скидання зворотних вод у водний об`єкт (р. Мокра Московка) без дозволу на спеціальне водокористування та без затверджених нормативів ГДС забруднюючих речовин, що є порушенням ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України.

23.11.2017 р. Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області складений протокол про адміністративне правопорушення № 007329, яким зафіксовано порушення посадовою особою ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)» Бражніковим П.В. ст. 44 ВК України, тобто здійснення скидання зворотних вод у водний об`єкт (р. Мокра Московка) без дозволу на спеціальне водокористування. У протоколі зазначено, що унаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства державі заподіяна шкода, яка буде розрахована. Протокол підписаний посадовою особою ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)» без зауважень та заперечень, викладені пояснення, відповідно до яких порушник згоден вживати заходів по отриманню дозволу. Екземпляр протоколу вручений останньому під підпис.

24.11.2017 р. Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (далі – Інспекція) винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за № 000739/01/03, відповідно до якої визнано ОСОБА_4 - т.в.о. директора ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)» винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 48 КУпроАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн. Копія постанови отримана Бражніковим ОСОБА_5 24.11.2017 р., штраф у розмірі 136,00 грн. сплачений 07.12.2017 р.

01.12.2017 р. Інспекцією внесено ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)» припис № 03/057-ПЗ, яким, зокрема, приписано отримати дозвіл на спеціальне водокористування відповідно до ст. 44 Водного кодексу України у термін до 28.02.2018 р. Припис до виконання прийняв т.в.о. директора ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)» Бражніков П.В.

Листом від 25.01.2018 р. вих. № 0177 Запорізьке регіональне управління водних ресурсів на запит Інспекції подало останньому інформацію про використання водних ресурсів відповідачем за період із 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., яка складена за даними звітності № 2ТП-водгосп (річна) за 2014, 2015 та 2016 роки, наданої водокористувачем до Запорізького регіонального управління водних ресурсів. Також у листі зазначено, що інформацію про використання води у 2017 році управління зможе надати тільки після прийому та обробки даних звіту підприємства.

Позивачем виставлено відповідачу претензію № 13 від 20.02.2018 р., якою запропоновано добровільно сплатити шкоду, заподіяну державі у розмірі 287797,00 грн. за вказаними реквізитами. До претензії долучений розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами.

Відповідач отримання претензії не заперечив.

Причиною виникнення спору у дійсній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав стягнення 287797,00 грн. шкоди, спричиненої внаслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами у річку без дозволу на спеціальне водокористування.

Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.

Згідно ст. 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 454/2011, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Запорізької області, за винятком території та об`єктів, віднесених до зони діяльності Державної Азовської морської екологічної інспекції. До функцій Інспекції відноситься розрахунок розміру шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 44 Водного кодексу України (пункт 9 частини 1) встановлений обов`язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 48 даного Кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

У статті 49 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Відповідно до Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321, дозволи видаються на підставі заяви водокористувача.

Відтак, для отримання дозволу на спеціальне водокористування необхідне волевиявлення водокористувача, яке полягає у зверненні з відповідною заявою до органу, який видає дозвіл.

Як вбачається з акту Інспекції, складеного за результатами перевірки (початок перевірки: 23.11.2017 р., завершення перевірки: 24.11.2017 р.), на час перевірки ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)» наданий дозвіл на спеціальне водокористування ДП «Підприємство Кам`янська виправна колонія № 101» № Укр.-5594/Зап терміном дії з 15.04.2011 р. по 31.12.2013 р.; договори з додатковими угодами про надання послуг, відповідно до яких ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)» надає Державній установі «Кам`янська виправна колонія (№ 101)» послуги з водовідведення. Водовідведення господарсько-побутових стічних вод передбачено здійснювати по каналізаційним колекторам на очисні споруди біологічної очистки ДП «Підприємство ДКВСУ (№ 101)». Також у акті вказано, що на час перевірки очисні споруди не працюють та відключені від мережі електропостачання. Водовідведення господарсько-побутових стічних вод здійснюється без очистки самопливом у водний об`єкт (р. Мокра Московка).

Відповідач не спростував того факту, що термін дії дозволу на спеціальне водокористування закінчився 31.12.2013 р.

Представник відповідача у судовому засіданні з розгляду справи по суті зазначив, що питання щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування наразі вирішується відповідачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується відсутність у відповідача у 2014, 2015, 2016 та 2017 роках дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно ч. 1 ст. 70 ВК України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Забороняється скидання у водні об`єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття (ст. 99 даного Кодексу).

Доказів затвердження відповідачу нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин матеріали дійсної справи не містять.

Стосовно заперечень відповідача щодо неправомірності проведення Інспекцією у період із 23.11.2017 р. по 24.11.2017 р. перевірки за відсутності погодження центрального органу виконавчої влади щодо позапланової перевірки суд зазначає таке.

Відповідач посилається на статтю 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та зазначає, що позаплановий захід здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу (абзац п`ятий частини першої).

Разом з тим, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728-VIII на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання призупинено дію другого речення абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Суд також враховує, що представники (інспектори) Інспекції були допущені відповідачем до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), їм були надані відповідні документи, у проведенні заходу (перевірці) брали участь представники відповідача. Акт, складений за результатами проведення заходу, був підписаний представником відповідача без зауважень та заперечень, відповідачем не оскаржувався.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ч. 1 п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

За приписами ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов`язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України, статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, статтями 110 і 111 Водного кодексу України.

Частиною 1 статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії, б) наявність шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, грн, здійснюється за формулою (п. 7.3 Методики):

З = Ксх х Ккат х Кр х k3 х [Мil х yil) + (Мі2 х yi2) + … (Мim х yim)],

де Kc = 1,5 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді; Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об`єкта, який визначається згідно з додатком 2; КР - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3; kз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми; m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах; Мi - маса наднормативного скиду i-тої забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами, т; gі - визначається за формулою (13).

Розрахунок розміру збитків у сумі 287797,00 грн., зроблений позивачем, визнається судом правильним.

Стосовно заперечень відповідача проти розрахунку розміру збитків, які викладені останнім у відзиві, суд зазначає таке.

Інструментально-лабораторні методи контролю для визначення наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами позивачем не використовувався, оскільки останнім застосовувався пункт 5.6 Методики.

У пункті 5.6 вказаної Методики визначено, що у разі відсутності у фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб дозволу на спеціальне водокористування маса наднормативного скиду забруднюючих речовин може визначатися на підставі даних державної звітності.

У матеріалах справи наявні копії звітів відповідача про використання води (форми № 2-ТП (водогосп)) за 2014 р., за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, які подавалися Запорізькому регіональному управлінню водних ресурсів.

Відповідач також посилається на Висновок комісійної судової інженерно-екологічної експертизи № 22656/22657, складений 26.09.2018 р.

Як вбачається з даного Висновку (копія знаходиться в матеріалах справи), він (висновок) складений на виконання постанови про призначення інженерно-екологічної експертизи від 03.11.2017 р. старшого слідчого СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області за матеріалами кримінального провадження № 42017080000000506, по п`ятнадцятому питанню «Чи підтверджується документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами?» надати відповідь на поставлене для вирішення питання не надається за можливе. При цьому, у дослідницькій частині висновку експертами зазначено, що використані ДЕІ показники Кс, Ккат, Кр та k3 підтверджуються. У розрахунку ДЕІ значення прийнято згідно звітів № 2ТП водгосп (річна) підприємства за 2014-2017 р.р. Експерт зазначає, що оскільки в обсязі наданих матеріалів кримінального провадження підтвердити масу наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт неможливо, відповідно підтвердити «Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами» не надається за можливе.

Відтак, даним висновком не спростовується складений позивачем «Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами» та розмір визначених збитків.

Згідно ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем водного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно–наслідковий зв`язок між ними.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду дозволу на спеціальне водокористування за період 2014-2017 роки, не доведено відсутності вини в заподіянні збитків, доказів перерахування позивачу шкоди у розмірі 287797,00 грн. відповідач суду не надав.

Позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 4316,96,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 101)” задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 101)” (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам`яне, вул. Зелена, код ЄДРПОУ 08680112) 287797 (двісті вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто сім) грн. 00 коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства (платіжні реквізити для зарахування шкоди: отримувач – Управління Державної казначейської служби у Вільнянському районі Запорізької області/ смт. Кам`яне, Вільнянський район, Запорізька область; р/р № 33116331008081; код ЄДРПОУ 37997149; МФО 899998; код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Стягувач: Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72-а, код ЄДРПОУ 38025388).

Стягнути з Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 101)” (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам`яне, вул. Зелена, код ЄДРПОУ 08680112) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72-а, код ЄДРПОУ 38025388, р/р № 35214026081154, МФО 820172, банк ОПЕРУ Державного казначейства України) 4316 (чотири тисячі триста шістнадцять) грн. 96 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 29 травня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко