Рішення № 82035940, 21.05.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019м. ДніпроСправа № 904/176/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ПРОМ» (м. Дніпро)

до приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ТОН-СЕРВІС» (м. Дніпро)

про стягнення безпідставно одержаних коштів в розмірі 41817,60грн

Представники:

від позивача: Гурський В.С.

від відповідача: Левицький В.А.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «АРТ-ПРОМ» звернулось з позовом до приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ТОН-СЕРВІС» про стягнення безпідставно одержаних коштів в розмірі 41817,60грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- позивач перерахував відповідачу 41817,60грн платіжним дорученням №2003 від 30.11.2018, в якому вказано призначення платежу: оплата за лак та розчинник, на підставі рахунку на оплату № 124 від 27 листопада 2018 згідно договору № 22/01-2015 від 22.01.2015;

- однак термін дії договору № 22/01-2015 від 22.01.2015, закінчився і договір не є чинним, а інших взаємовідносин між сторонами по перерахованим коштам були відсутні;

- позивачем було направлено відповідачу вимогу про повернення помилково перерахованої суми в розмірі 41817,60грн у строк до 24.12.2018, яка залишена без задоволення;

- кошти в розмірі 41817,60грн підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що:

- в листопаді 2018 року до ПП «Науково-виробнича фірма «ТОН-СЕРВІС» звернулося ТОВ «АРТ-ПРОМ» з пропозицією здійснити поставку лаків та розчинників в їхню адресу;

- з огляду на те, що між ТОВ «АРТ-ПРОМ» та ПП «Науково-виробнича фірма «ТОН-СЕРВІС» 22.01.2015 було укладено договір поставки №22/01-2015, предметом якого була поставка аналогічного товару, сторони вирішили продовжити співпрацю на умовах цього договору;

- позивач безпідставно відмовився від отримання товару;

- частина товару для поставки позивачу була замовлена відповідачем у інших контрагентів і повернення товару неможливе;

- дії вчинялися сторонами в рамках договору і застосування ст. 1212 ЦК України є безпідставним.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2019 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19.03.2019.

У судовому засіданні 21.05.2019 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2015 між ТОВ «АРТ-ПРОМ» (покупець) та ПП «Науково-виробнича фірма «ТОН-СЕРВІС» (постачальник) було укладено договір поставки №22/01-2015.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник бере на себе зобов`язання здійснити поставку покупцю, а покупець - прийняти та оплатити поставлений постачальником товар (надалі за текстом - товар), перелік, асортимент, ціну за одиницю якого зазначено в специфікації, що є додатком №1 до даного договору та його невід`ємною частиною, та яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до « 31» грудня 2015р. (п. 9.1 договору).

Відповідачем оформлений рахунок на оплату №124 від 27.11.2018 на суму 41817,60грн в якому є посилання на наступний товар: лак-грунт VF A TХ 892 (100л. на суму 14863,00грн), каталізатор 40 В (20л - 3974,60грн), лак HELIODUR ANR 20N (15л - 2790грн), лак акриловий 225/10 (25л - 4650грн), лак VPK 144/50 (40л - 7440грн), розчинник поліуретановий МТ-206 (30л – 2700грн), розчинник DK 124-25 (40л – 3600грн), розчинник D1024/DK 124-25 (20л – 1800грн).

В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення № 2003 від 30.11.2018 щодо перерахування ТОВ «АРТ-ПРОМ» на користь ПП «Науково-виробнича фірма «ТОН-СЕРВІС» 41817,60грн в якому вказано призначення платежу: «сплата за лак, розчинник, зг. дог. № 22/01-2015 від 22.01.15р. зг. рах. № 124 від 27 листопада 2018р.».

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не виконані вимоги вказаної норми та не доведена наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України та не спростовано твердження відповідача про те, що між сторонами існували договірні правовідносини і перерахування коштів здійснювалось на підставі договору.

Як зазначалось вище, 22.01.2015 між ТОВ «АРТ-ПРОМ» та ПП «Науково-виробнича фірма «ТОН-СЕРВІС» було укладено договір поставки №22/01-2015.

В подальшому ПП «Науково-виробнича фірма «ТОН-СЕРВІС» було виписано рахунок №124 від 27.11.2018 на оплату товару на суму 41817,60грн по договору поставки №22/01-2015 від 22.01.2015.

В свою чергу ТОВ «АРТ-ПРОМ» згідно з платіжним дорученням № 2003 від 30.11.2018 перерахувало відповідачу 41817,60грн з призначенням платежу «сплата за лак, розчинник, зг. дог. № 22/01-2015 від 22.01.15р. зг. рах. № 124 від 27 листопада 2018р.».

Таким чином, сторони своїми фактичними діями продовжили строк дії вказаного договору.

До того ж суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідачем оформлювався наведений рахунок з вказівкою видів, кількості і ціни товару, а позивачем перераховувались кошти згідно з платіжним дорученням на підставі зазначеного рахунку.

Наведене дозволяє погодитись з твердженням відповідача про те, що оплата ТОВ «АРТ-ПРОМ» спірної суми здійснювалась в межах договірних відносин сторін, а твердження позивача про помилковість перерахування коштів і необхідність повернення спірної суми є необґрунтованим.

Питання виконання зобов`язань сторонами повинно вирішуватись саме з урахуванням наявності між ними договірних відносин.

Викладене є підставою для відмови в позові.

В той же час, суд не приймає надані відповідачем пояснення свідків ОСОБА_1 . і ОСОБА_2 з огляду на невідповідність їх оформлення вимогам ч. 3 ст. 88 ГПК України.

Згідно з вказаною нормою, підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Однак, підписи вказаних осіб на поясненні не посвідчені нотаріусом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-ПРОМ» до приватного підприємства науково-виробнича фірма «ТОН-СЕРВІС» про стягнення безпідставно одержаних коштів в розмірі 41817,60грн відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.05.2019.

Суддя В.О. Татарчук