Ухвала суду № 82034870, 22.05.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/577/2019

Справа № 243/4695/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

секретар судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019050510000554 від 23 березня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Гавриш І.П.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Омельяненко О.Г.,

потерпілий ОСОБА_2 ,

потерпіла ОСОБА_3 ,

потерпілий ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави. Зазначила, що на сьогодні зібрано достатньо доказів щодо наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України. Вважає, що на даний час існують ризики ухилення обвинуваченого від суду, здійснення ним впливу на потерпілих та свідків кримінального провадження. Крім того повідомила, що на підставі ухвали Донецького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, якою до обвинуваченого був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 25 квітня 2019 року була внесена застава в сумі 38420,00 грн. Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення злочину, покарання за який передбачено законом до п`яти років позбавлення волі, та наслідки і ризик втечі для ОСОБА_1 у цьому випадку, можуть бути визнані ним, як менш небезпечні, ніж покарання та процедура його відбування, то на даний час існують підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 буде приховуватися від суду. Також вважає, що ОСОБА_1 , перебуваючи без запобіжного заходу може чинити вплив на потерпілих та свідків кримінального провадження, оскільки проживає з ними в одному місті та йому відомі адреси їх проживання.

Захисник Омельяненко О.Г. у судовому засіданні не заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, в телефонному режимі повідомив про неможливість явки в судове засідання.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання про обрання запобіжного заходу, суд приходить до висновку про його задоволення.

У судовому засіданні встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.

Так, відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Відповідно до роз`яснень викладених в інформаційному листі ВСУ «Щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК.

Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення . Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах : щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді застави, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має задовільний стан здоров`я, неодружений, неповнолітніх дітей, чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працює, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків в обвинуваченого.

Також встановлено, що обвинувачений з 02 травня 2019 року до 17 травня 2019 року перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності».

Суд вважає, що представлені відомості про особу обвинуваченого в їх сукупності, є достатніми для того, щоб прийти до висновку про те, що відсутність стійких соціальних зв`язків обвинуваченого, його спосіб життя, є тими факторами, що з врахуванням тяжкості інкримінованих йому діянь, свідчать про ризик ухилення його від суду, а також здійснення впливу на потерпілих та свідків кримінального провадження, які можуть статися з високим ступенем ймовірності.

Суд вважає, що в даному випадку потреби судового розгляду виправдовують застосування до ОСОБА_1 такого виду заходу забезпечення кримінального провадження про який йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на викладене, з метою проведення повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі, запобігання ризикам визначеним ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що існують всі підстави для задоволення клопотання прокурора та обрання запобіжного заходу обвинуваченому оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу вимагають інтереси суспільства, а тому з метою запобігання вищезазначеним ризикам, суд вважає за доцільне визначити йому заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить – 38420,00 грн., із покладенням на обвинуваченого обов`язку передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України.

Суд вважає, що застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Суд приймає до уваги доводи прокурора, який повідомив, що ОСОБА_1 була внесена сума застави на заміну обраного ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в сумі 38420,00 грн., та просив вважати вказану суму сплаченою в рахунок застави за вказаним прокурором клопотанням, та вважає за можливе прийняти внесену ОСОБА_1 суму коштів в рахунок обраного запобіжного заходу.

В разі невиконання обов`язків застава звертається в доход держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 132, 177, 183, 193, 196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави – задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: одержувач платежу територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області, поточний рахунок 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язки, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими даного кримінального провадження;

5) здати на зберігання співробітникам поліції, що контролюють виконання цього запобіжного заходу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (в разі їх наявності);

Строк дії обов`язків, покладених судом на обвинуваченого визначити до 20 липня 2019 року включно.

Вважати суму коштів у розмірі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп., внесену за ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, заставою за вказаною ухвалою.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього вищевказаних обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 27 травня 2019 року, о 08 год. 30 хв.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області О.В. Ільяшевич