Рішення № 82034347, 27.05.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/3187/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 травня 2019 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.

за участю секретаря судового засідання Вітер І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, представник позивача – ОСОБА_2 , -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 15.04.2011 року відповідно до укладеного договору б/н відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ pages/70/, складає між ним та банком договір, про що свідчить його підпис у заяві.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач в порушення норм закону та умов договору зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Заборгованість відповідача станом на 28.02.2019 року за кредитними договором б/н від 15.04.2011 складає 12455,07 грн., з яких: 2885,35 грн. – заборгованість за кредитом; 7852,51 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 647,92 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 569,29 грн. - штраф (процентна складова) .

Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 15.04.2011 року у сумі 12455,07 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.

У судове засідання представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» - Кіріченко Р.А., який діє на підставі довіреності, не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.04.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», після зміни найменування банку - АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір б/н, згідно умов якого відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.7).

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Із матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору відповідач надав згоду на те, що заява разом Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Дану згоду відповідач особисто засвідчив своїм підписом, що є доказом того, що сторони погодилися з умовами договору (а.с.7 зворот).

Згідно заяви позичальника від 15.04.2011 року відповідач був ознайомлений та згоден з умовами кредитування, про що свідчить його підпис на вказаній заяві.

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором вбачається, що відповідач належним чином свої зобов`язання не виконує і станом на 28.02.2019 року заборгованість за кредитними договором б/н від 15.04.2011 складає 12455,07 грн., з яких: 2885,35 грн. – заборгованість за кредитом; 7852,51 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 647,92 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 569,29 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 5-6).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установ ( кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Отже, мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями накладається відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 14 квітня 2014 року і застосовується до боргових сум заборгованості за кредитним договором, які виникли після 14 квітня 2014 року.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 02 грудня 2015 р. № 1275-р, с. Райгородка Сватівського району Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований у с. Райгородка Сватівського району Луганської області, а тому він є суб`єктом Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року, відносно якого, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов`язань.

Аналізуючи викладене, а також враховуючи те, що станом на час розгляду справи відсутній Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції, також положення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є чинними, то суд доходить висновку, що пеня та/або штраф за період з 14 квітня 2014 року, які були нараховані на суму заборгованості за кредитним договором, стягненню не підлягають.

Таким чином, не підлягають стягненню з відповідача фіксована і процентна суми штрафу, оскільки позивачем не було надано відомостей щодо дати нарахування фіксованої суми штрафу в розмірі 500 грн. та процентної суми штрафу в розмірі 569,29 грн. та відповідно розрахунку, наданого банком, вказані суми штрафу були нараховані відповідачу на суму заборгованості станом на 28.02.2019 року, тобто в період проведення антитерористичної операції.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею та комісією у сумі 647,92 грн., яка нараховувалась з жовтня 2014 року, то суд приходить до наступного.

З наданого розрахунку заборгованості та інших матеріалів справи суд позбавлений можливості встановити, яку саме суму становить заборгованість по комісії, а яку саму по пені, у зв’язку з чим вважає за необхідне у задоволенні даної позовної вимоги відмовити, оскільки вважає недоведеним позивачем письмовими доказами той факт, що заборгованість відповідача у сумі 647,92 грн. - це заборгованість саме за комісією, а не за пенею, на нарахування якої накладено мораторій згідно із Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею та комісією у сумі 647,92 грн., штрафу у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу у сумі 569,29 грн. (процентна складова) є необґрунтованими в такими, що не підлягають задоволенню.

Таким, чином, враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання у встановлені договором строки не виконував, у зв`язку з чим має борг по кредитному договору, то суд вважає за необхідне стягнути з нього заборгованість за договором у сумі 10737,86 грн., яка складається з таких сум: 2885,35 грн. – заборгованість за кредитом; 7852,51 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п.36 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням №PROM2BGH4М від 22 березня 2019 року про сплату судового збору загальною сумою 1921 грн.

Враховуючи те, що задоволено 86,21% відсотків позовних вимог (10737,86 грн. від 12455,07 грн. складає 86,21%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 1656 грн. 09 коп. (86,21 % від 1921 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 78-80, 263-265, 282, 352 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, б.50, код ЄДРПОУ: 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.04.2011 у сумі 10737 грн. 86 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1656 грн. 09 коп., а всього 12393 грн. 95 коп. (дванадцять тисяч триста дев`яносто три грн. 95 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сватівський районний суд Луганської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бабічева Л.П.