Постанова № 8203361, 02.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-337/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Бойка С.С.,

при секретарі –Білан В.В.,

за участю:

представника позивача - Кішка Д.О.

представників відповідача - Ситник О.М., Єжак І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагайдак-Агро" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2010 року ТОВ "Сагайдак-Агро" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141501/0 від 25 травня 2009 року, 0000141501/1 від 11 серпня 2009 року, 0000141501/2 від 27 жовтня 2009 року, 0000141501/3 від 14 січня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Миргородською ОДПІ була проведена камеральна перевірка. Результати якої були оформлені відповідачем з порушенням Наказу ДПА України " 327 від 10 серпня 2005 року про порядок оформлення результатів невиїзних документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законгодавства". Крім того позивач зазначає, що в порушення вищенаведеного Наказу ДПА йому не направлявся акт перевірки.

ТОВ "Сагайдак-Агро" податкове повідомлення-рішення №0000141501/0 від 25 травня 2009 року було оскаржено в адміністративному порядку до ДПА в Полтавській області, проте, за результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень вищі контролюючі органи залишили спірні рішення без змін, скарги позивача - без задоволення та винесли податкові повідомлення-рішення № 0000141501/1 від 11 серпня 2009 року, № 0000141501/2 від 27 жовтня 2009 року, 0000141501/3 від 14 січня 2010 року.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки винесені без урахування фактичних обставин, які не були враховані під час прийняття спірних рішень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, свої рішення вважають законними та обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті правомірно на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в зв'язку із безпідставним заниженням позивачем податкових зобов'язань.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

27-28 квітня 2009 року Миргородською ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ "Сагайдак-Агро", за результатами якої складено акт № 29 від 29 квітня 2009 року. В ході проведення перевірки, встановлено порушення підпункту 8.7.1 пункту 8.7. статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334, заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 40774,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000141501/0 від 25 травня 2009 року, яким визначено зобов'язання за основним платежем в сумі 40774,00 грн. та штрафними санкціями 2039,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до ДПА в Полтавській області, проте, за результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень вищі контролюючі органи залишили спірні рішення без змін, скарги позивача - без задоволення та винесли податкові повідомлення-рішення № 0000141501/1 від 11 серпня 2009 року, № 0000141501/2 від 27 жовтня 2009 року, 0000141501/3 від 14 січня 2010 року.

Судом встановлено, що Акт перевірки № 29 від 29 квітня 2009 року направлено платнику 30 квітня 2009 року рекомендованим листом, який отримано 08 травня 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням №170973 (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в сумі 40779,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 2039,00 грн., суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 3 "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку;

суму амортизаційних відрахувань.

Валовий доход (пункт 4.1 статті 4 зазначеного Закону) - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає:

- Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

- Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

- Доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

- Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

- Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

- Доходи з інших джерел

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

Як вбачається з матеріалів справи, балансова вартість основних фондів на початок розрахункового кварталу (таблиця 2 група 3 додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 2008 рік) складає 994028,00 грн., відповідно сума ліміту витрат на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат на звітний рік складає 99403 грн. (994028,00 грн. х 10% = 99403,00 грн). Платником податку вказано сукупну балансову вартість основних фондів на початок звітного року в розмірі 4479811грн. (таблиця 3 група 3 4479811,00 грн.), в результаті чого завищені валові витрати на суму 163097 грн. (таблиця 3 група 8 262500,00 грн. - таблиця 3 група 4 99403,00 грн. = 163097,00 грн.).

Таким чином, позивачем було занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 40774,00 грн. внаслідок неправомірного віднесення до амортизаційних витрат сум, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного року.

За таких обставин, податковим органом правомірно донараховано ТОВ "Сагайдак-Агро" податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосовано штрафні санкції.

Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості періодів, що минули.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Миргородською ОДПІ до ТОВ "Сагайдак - Агро" правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання (40774,00 грн. х 5% = 2038,70 грн.).

Судом встановлено, що Акт перевірки № 29 від 29 квітня 2009 року направлено платнику 30 квітня 2009 року рекомендованим листом, який отримано 08 травня 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням №170973 (копія наявна в матеріалах справи).

Як було встановлено судом, ТОВ "Сагайдак-Агро" подано уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за III квартал 2008 року, який Шишацьким відділенням Миргородської ОДПІ отримано 05 травня 2009 року, а саме після складення та направлення акту перевірки платнику. Даним уточнюючим розрахунком самостійно виправлено помилки за інший податковий період (III квартал), ніж той, що визначений актом перевірки (2008 рік).

З пояснень представників відповідача випливає, що 15 травня 2009 року до Шишацького відділення надійшов лист від ТОВ "Сагайдак-Агро" № 13 від 14 травня 2009 року, аналіз змісту якого не заперечує висновків акту перевірки, а містить інформацію щодо отримання акту перевірки № 29 від 29 квітня 2009 року та щодо подачі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток за III квартал 2008 року, що не дає підстав вважати такий лист запереченням до акту перевірки.

Крім того, в порушення вимог Прядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Сагайдак-Агро" пропущено термін подачі заперечення до акту перевірки.

Відповідно до Прядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327, у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки.

Таким чином, подані позивачем 15 травня 2009 року документи для апеляційного узгодження податкового боргу не відповідають вимогам оформлення та вважаються такими, що подані з порушенням встановлених законодавством строків. Крім того, ТОВ "Сагайдак-Агро" не усунув виявлених перевіркою недоліків у частині коригування звітної документації за період, визначений актом перевірки.

Що стосується посилань позивача на ті обставини, що Миргородською ОДПІ було відкликано первісне податкове повідомлення-рішення № 0000141501/0 від 25 травня 2009 року з мотивів допущення технічної помилки - зазначення в спірному документі неправильного номеру та дати акта, суд зазначає наступне.

Як було з'ясовано в ході розгляду справи, Шишацьким відділенням Миргородської ОДПІ в автоматичному режимі сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000141501/0 від 25 травня 2009 року, в якому внаслідок некоректної роботи операційної системи помилково вказано номер неіснуючого акту перевірки №000013/150/30811152 та його дату 25 травня 2009 року в в'язку з чим, листом Шишацького відділення Миргородської ОДПІ № 849/10/15-005 від 10 червня 2009 року відізвано раніше надіслане податкове повідомлення-рішення №0000141501/0 від 25 травня 2009 року, в якому помилково зазначено акт перевірки № 000013/150/30811152 від 25 травня 2009 року та направлено податкове повідомлення-рішення № 0000141501/0 від 25 травня 2009 року з внесенням відповідних виправлень.

За таких умов, суд не бере до уваги доводів позивача, мотивованих протиправністю дій Миргородської ОДПІ щодо відкликання податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження позивача про порушення термінів внесення спірного податкового повідомлення-рішення слід розцінювати негативно, адже даний факт не спростовує встановленого перевіркою порушення та не може бути підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Акт перевірки № 29 від 29 квітня 2009 року направлено платнику 30 квітня 2009 року рекомендованим листом, який отримано 08 травня 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням №170973 (копія наявна в матеріалах справи).

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень необґрунтовані, безпідставні, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8–14, 71, 94, 159, 160–164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко