Вирок № 82032571, 28.05.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1354/19

Номер провадження 1-кп/623/187/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участі секретаря судового засідання: Довгополої І.В.,

прокурора: Молодовського І.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220320000734 від 24.07.2018 року

року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, не одруженого,з повною загальною середньою освітою, який проходить службу у ЗСУ на посаді - командир бойової машини бригадної артилерійської групи ВЧ А1736, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , контактний телефон НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

23 липня 2018 приблизно о 18.00, ОСОБА_1 керував технічно справним мотоциклом «Дніпро-10», без реєстраційних документів, р.н. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України згідно з яким: п.2.9 «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп 'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин»,

та рухався по ґрунтовій дорозі неподалік вул. Тишкової в с. Іванівка Ізюмського району Харківської області зі сторони річки ОСОБА_2 в напрямку будинку №14 по вул. Тишковій.

Під час руху по вказаній ґрунтовій дорозі ОСОБА_1 порушив вимоги 12.1 Правил дорожнього руху України згідно з яким:

п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,та не врахував дорожню обстановку не обравши безпечну швидкість, та не контролюючи свій .рух не впорався з керуванням мотоциклу, допустив його перекидання, на відстані приблизно 150 метрів від будинку АДРЕСА_2 . Тишковій с. Іванівка Ізюмського району Харківської області.

Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир мотоциклу ОСОБА_3 , який сидів у колясці мотоциклу, отримав тілесні ушкодження та був доставлений до приймального відділу Ізюмського ЦМЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих травм помер.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 241-ІЗ.т/18 від 21.08.2018 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітини у вигляді синця праворуч, багаточисленних переломів ребер праворуч по декільком лініям, підшкіряної емфіземи правостороннього пневмо- та гемоторакса, забій легень, важкої тупої травми живота з розривом печінки, забій підшлункової залози, малого сальнику, що супроводжувалися значною внутрішньою кровотечею, що відноситься до тяжких, небезпечних для життя тілесних ушкоджень. Причиною смерті ОСОБА_4 з`явилася важка тупа травма тіла у вигляді множинних переломів костей скелету з ушкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалися значною внутрішньою кровотечею.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №7/241 СЕ-19 від 14.03.2019, у даній дорожній ситуації водій мотоциклу «Дніпро-10»,р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Водій мотоциклу «Дніпро-10», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконанням вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

У діях водія мотоциклу «Дніпро-10»,р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку із ДТП.

Порушення п. 12.1 Правил безпеки дорожнього руху України ОСОБА_1 відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №7/241СЕ-19 від 14.03.2019, знаходяться у причинному зв`язку з подією та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ( ОСОБА_4 ).

Допитаний в судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим себе у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю, підтвердив факти та обставини вчинення злочину, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному розкаявся та пояснив, що, перебуваючи у відпустці, допомагав своїм батькам по господарству. 23.07.2019 року після сільськогосподарських робіт він вирішив поїхати скупатися на річку на мотоциклі «Дніпро-10», р.н. НОМЕР_3 , який він придбав без документів. На річцівін зустрів сусіда своїх батьків ОСОБА_4 , якому запропонував їхати з ним додому. Коли вони приїхали до будинку ОСОБА_4 там вже знаходилась дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та його сестра, які запропонували вжити разом спиртні напої, і він випив разом з ними в загальній кількості близько 100 грамів самогону, після чого вони всі разом поїхали купатись на річку. Однак, приїхавши на річку, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_1 звозити його ще до магазину, по дорозі до якого і сталася ДТП. ОСОБА_1 після того, як трапилась дорожньо-транспортна пригода події не пам`ятає, пам"ятає тальки, що вони перевернулись на мотоциклі. ОСОБА_1 встав, а ОСОБА_4 , який був у свідомості та скаржився біль в ребрах, лежав. Також ОСОБА_1 пам`ятає, що до місця ДТП під`їхав автомобіль, на якому ОСОБА_4 відвезли до лікарні. Обвинувачений ОСОБА_1 вважає себе винним у тому, що не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки (а саме особливостей даної місцевості, горбистої дороги), у зв`язку з чим трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинула людина. Щиро розкаювався та просив призначити мінімальне покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 . - адвокат Кузнєцов О.О. просив суд про призначення мінального покарання для свого підзахисного, послаючись його на позитивну характеристику з місця служби, наявність кількох пом`якшуючих обставин, те, що він є учасником АТО, ООС, бойових дій, відсутності претензій зі сторони потерпілої, та те, що в разі своєчасного обстеження та надання кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_4 не настало б таких тяжких наслідків.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, надала заяву з проханням розглядати справу без її участі, зауважила про відсутність до обвинуваченого претензій матеріального характеру.

Прокурор Молодовський І.О. просив суд визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ( ОСОБА_4 ) та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у вчинені злочину, йому роз`яснені наслідки вимог ч.3 ст. 349 КПК України, інші учасники судового провадження не оспорюють обставини даного кримінального провадження, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежується допитом обвинуваченого і вивченням матеріалів, що характеризують його особистість. При цьому суд роз`яснив сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 , а його дії за встановлених судом обставин кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до п.4 ППВСУ №7 від «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Вивченням особистості ОСОБА_1 встановлено, що він є громадянином України, має повну загальну середню освіту, не одружений, раніше не судимий, є учасником ООС, в теперішній час проходить службу в лавах ЗСУ на посаді командира бойової машини бригадної артилерійської групи ВЧ А1736, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем служби характеризується виключно позитивно, що підтверджується паспортом громадянина України, посвідченням ветерана- учасника бойових дій, довідками лікарів, вимогою щодо судимостей, характеристикою з місця служби та зверненням командування військової частини, в якій ОСОБА_1 несе службу, довідкою про участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки, витягом з наказу командира військової частини про надання щорічної основної відпустки.

Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 в порядку ст. 66 КПК України, суд визнає добровільне відшкодування завданої шкоди, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`я ніння.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Окрім того, відповідно до положень ст.17 ЗУ від 23 лютого 2006 р. №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права», а тому з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи») (справи «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості як скоєного ним кримінального правопорушення так і його наслідків, конкретні обставини по справі, ставлення до скоєного, який щиро розкаюється у скоєному, дані про особистість обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, а також з урахуванням висновку експерта № 78/ІЗ-19 від 30.01.2019, згідно якого, якщо б потерпілого ОСОБА_4 в короткий час було доставлено до лікарні та вчасно було надано відповідну медичну допомогу, то можливо і не настали б такі тяжкі наслідки - як смерть потерпілого, і вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції КК України, за якими кваліфіковано його діяння у виді позбавленн волі із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України та позбавленням права керування транспортним засобами. Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.368, 369, 370, 373, 374 КПК України , суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання: у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 п.п.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.3 п.2 ст.76 КК України на ОСОБА_1 додатково покласти обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням:

-судової автотехнічної експертизи №891/18 від 29.10.2018 в розмірі 2574 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири гривні), (одержувач Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України у Слобідському районі м. Харкова);

-судової автотехнічної експертизи №7/241СЕ-19 від 14.03.2019 в розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять гривень), (одержувач Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України у Слобідському районі м. Харкова),

а всього 4290 (чотири тисячі двісті дев`яносто) гривень -отримувач: Держава, код доходів 24060300, р/р31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Слобідському районі м. Харків.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Скасувати арешт, накладений згідно:

-ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченка П.П. від 26.07.2018 року на мотоцикл «Дніпро 10» чорного кольору, р.н. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , та який перебуває в Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області ( Харківська область, м. Ізюм, пров. Георгіївський, 4);

ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченка П.П. від 26.07.2018 року на майно у вигляді 19 фрагментів скла білого кольору та 15 фрагментів пластику помаранчевого кольору, які вилучені в ході огляду місця події від 23.07.2018, які перебувають в Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області ( Харківська область, м. Ізюм, пров. Георгіївський, 4).

Речові докази:

-мотоцикл «Дніпро 10» чорного кольору, р.н. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 та який перебуває в Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області (Харківська область, м. Ізюм, пров. Георгіївський, 4) - повернути власнику ОСОБА_1 ;

-19 фрагментів скла білого кольору та 15 фрагментів пластику помаранчевого кольору, які вилучені в ході огляду місця події від 23.07.2018, які перебувають в Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області (Харківська область, м. Ізюм, пров. Георгіївський, 4) - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченими в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий судя Т. Д. Бєссонова