Ухвала суду № 82032557, 27.05.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа 629/2859/17

Номер провадження № 2-аз/629/1/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду позовом до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_2 був пенсіонером з числа військовослужбовців та отримував відповідну пенсію. 14 березня 2015 року її батько помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Лозівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 27.09.2016 року. Після його смерті вона у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання сум пенсій, що підлягали виплаті її батьку, так як вона постійно мешкала разом з ним. Відповідачі безпідставно не виплачують їй належні виплати, в зв`язку з чим просить визнати причину пропуску строку звернення до відповідачів з вимогами про виплату їй недоодержаних сум пенсій та грошових допомог у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_2 – поважною і поновити строк звернення за виплатою недоотриманих сум пенсій та допомог у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Крім цього просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів по справі, а саме: зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року; сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_2 суми пенсій у зв`язку з його смертю за період з 01 квітня 2004 року по 01 січня 2007 року; передати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області всі необхідні довідки для подальшого перерахунку пенсій ОСОБА_2 . відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги де пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 квітня 2004 року по 01 квітня 2015 року; передати до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області списки для виплати одноразової щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги відносно ОСОБА_2 для отримання ОСОБА_1 цих сум за період з 2004 року по 2014 рік включно; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити усі перерахунки пенсій ОСОБА_2 з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», Постанови Кабінету Міністрів України №656 від 28 липня 2010 року «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» та інших постанов і нормативних документів за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року; сплатити ОСОБА_1 недоотримані ОСОБА_2 суми пенсій з усіма перерахунками у зв`язку з його смертю за період з 01 січня 2007 року по 01 квітня 2015 року; зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області сплатити Лісовій О.М. недоотримані ОСОБА_2 суми одноразових щорічних грошових допомог до Дня Перемоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв`язку з його смертю за період з 2004 рік по 2014 рік включно.

24 травня 2019 року через канцелярію суду позивачем ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, шляхом скасування висновку про припинення виплати пенсії за вислугу років в пенсійній справі № ФХ-103248 ОСОБА_2 від 13 липня 2009 року, мотивуючи тим, що вказаним висновком ОСОБА_2 припинено виплати пенсії за вислугу років в зв`язку зі смертю. Дата припинення зазначена 13.07.2009 року. Однак, як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду.

Крім того в заяві позивач ОСОБА_1 прохала звільнити від сплати судового збору, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та матеріали адміністративного позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Судом також враховується, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 25.04.2019 року по справі №826/10936/18, зокрема, зазначив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Таким чином, розглядаючи заявлене клопотання про забезпечення позову по справі №629/2859/17 та виходячи із завдань адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову позивачем не наведено беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В даному випадку зі змісту наявних в матеріалах справи доказів не вбачається обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також те, що є ознаки очевидної протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому, позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

Суд зазначає, що обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом скасування висновку про припинення виплати пенсії за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника по справі № ФХ – 103248 Шилова ОСОБА_3 від 13 липня 2009 року, фактично за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, водночас, зазначене не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд вказує, що заявником не надано доказів того, що захист прав позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, у разі постановлення на його користь судового рішення, як і того, що скасування висновку про припинення виплати пенсії за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника усуне небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що у задоволенні заяви про забезпечення позову позивача слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, враховуючи майновий стан сторони по справі.

Частиною 2 вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи майновий стан позивача, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору при подачі заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору при подачі заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього кодексу.

Суддя Н.А. Смірнова