Постанова № 8203197, 23.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-111/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Кузьменко М.В.,

за участю:

представників позивача - Белоцерковец Н.І, Петрик Л.В.,

представника відповідача - Денисенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КремГок"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КремГок" (надалі - позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач)про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0005092301/0/3293 від 20.10.2009 року, № 0005092301/1/4126 від 29.12.2009 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 178 330 грн. 90 коп., в тому числі за основним платежем - 118 887 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 59 443 грн. 90 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки в акті планової документальної перевірки № 5376/23-210/24389356 від 06.10.2009 року про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 66789 грн. за нікчемною угодою з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» та на суму 52098 грн. у зв'язку з придбанням матеріалів, які були використані не в господарській діяльності, є необґрунтованими та суб'єктивними.

Зазначав, що позивачем було укладено з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп», яке має ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 356634 від 18.07.2007 року, договір № 02/06/08-1 від 02.07.2008 року про надання послуг по реконструкції з розширенням існуючих гаражів стоянки, в ході виконання якого позивачем отримано дозвіл про виконання будівельних робіт № 181Г-08 від 26.08.2008 року. Фактичне виконання будівельних робіт підтверджено актами за формою № КБ-2в: б/н за серпень 2008 року, № 2-0-2-1 за листопад 2008 року, № 2-0-2-2 за грудень 2008 року, податковими накладними № 290808-4 від 29.08.2008 року, № 271108 від 27.11.2008 року, № 29122008 від 29.12.2008 року, позивачем проведено оплату вказаних робіт. Після фактичного виконання робіт по реконструкції позивачем було подано акт готовності об'єкта до експлуатації від 22.06.2009 року до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, якою видано свідоцтво № 1700000357 від 23.06.2009 року про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, в якому зазначено інформацію щодо підрядника ТОВ «Компанія Євро Строй Груп». Позивачем також оформлено всю необхідну технічну документацію. Тому висновки відповідача про відсутність фактичного виконання будівельних робіт по реконструкції гаражу-стоянки з розширенням не відповідають дійсності, а твердження відповідача про нікчемність договору позивача з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» є безпідставними.

Вказував, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ 52098 грн. у зв'язку з придбанням будівельних матеріалів здійснено відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі належно оформлених податкових накладних. Зв'язок зазначених витрат із господарською діяльністю позивача підтверджується тим, що будівельні матеріали згідно відповідних актів передавалися ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» в ході виконання договору № 02/06/08-1 від 02.07.2008 року по будівництву об'єкта, яке використовується у господарській діяльності позивача. За таких обставин вважає, що висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на суму 52098 грн. є необґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У запереченнях посилався на те, що в порушення пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» позивачем було безпідставно завищено податковий кредит на суму ПДВ 66789 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп», оскільки перевіркою було встановлено, що виконання ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» будівельно-монтажних робіт за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року на загальну суму 400740 грн. оформлено документами за формою № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та формою № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», в яких не вказано інформації у графі «Субпідрядник», а в довідці про вартість виконаних підрядних робіт (№ КБ-3) за серпень 2008 року не зазначено найменування та код ЄДРПОУ підприємства, яке склало довідку, акт приймання виконаних підрядних робіт (№ КБ-2в) за серпень 2008 року не містить підпису виконавця робіт посадової особи ТОВ «Компанія Євро Строй Груп». З урахуванням цих та інших обставин перевіркою зроблено висновок про те, що угода позивача з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» не мала на меті створити наслідки у вигляді приймання робіт позивачем та використання їх у господарській діяльності для одержання прибутку.

Вказував, що позивачем всупереч пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» завищено податковий кредит на 52098 грн. у зв'язку з включенням до його складу сум ПДВ по придбанню будівельних матеріалів, які були використані не у господарській діяльності, оскільки перевіркою встановлено, що заяви на відпуск матеріалів, акти приймання-передачі будівельних матеріалів та матеріальні звіти про їх використання відсутні.

З огляду на викладене, за результатами перевірки позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 118 887 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно пп. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 59443 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка державного податкового інспектора ОСОБА_2., вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 15.09.2009 року по 28.09.2009 року державними податковими ревізорами - інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Кононенко О.О., Гажаловою Ю.С., Троцько М.А., проведено планову виїзну перевірку ТОВ «КремГок» (код ЄДРПОУ 24389356) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.10.2009 року № 5376/23-209/24389356, в якому відображено порушення позивачем, зокрема, підпунктів 7.4.4., 7.4.5. пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 118887 грн., у тому числі:

-за лютий 2008 року 15000 грн.;

-за березень 2008 року 29355 грн.;

-за квітень 2008 року 3245 грн.;

-за травень 2008 року 2177 грн.;

-за липень 2008 року 73 грн.;

-за серпень 2008 року 12 831 грн.;

-за листопад 2008 року 27496 грн.;

-за грудень 2008 року 28710 грн.

За висновками акту перевірки від 06.10.2009 року № 5376/23-209/24389356 порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» виникло у зв'язку із завищенням позивачем податкового кредиту за період з 01.10.2006 року по 30.06.2009 року на суму ПДВ 118887 грн., а саме, 66789 грн. по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп», угода з яким оформлена неналежними документами форми КБ-2в та КБ-3, та є нікчемною, а також 52098 грн. за придбані будівельні матеріали, які були використані не в господарській діяльності, оскільки заяви на відпуск матеріалів, акти приймання-передачі будівельних матеріалів та матеріальні звіти про їх використання відсутні.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0005092301/0/3293 від 20.10.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 178330 грн. 90 коп., в тому числі за основним платежем 118 887 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 59 443 грн. 90 коп.

В ході адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято і направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0005092301/1/4126 від 29.12.2009 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі, встановленому податковим повідомленням рішенням від 20.10.2009 року.

Позивач не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами перевірки, а також за наслідками розгляду його скарги в адміністративному порядку, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням рішенням № 0005092301/0/3293 від 20.10.2009 року, № 0005092301/1/4126 від 29.12.2009 року, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КремГок» (ідентифікаційний код 24389356) зареєстроване як юридична особа 31.05.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 681594, довідкою з ЄДРПОУ АБ № 118833 від 03.12.2008 року, є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 243893516036), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23491596, виданим Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 07.09.2006 року.

Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі Закон України «Про ПДВ») визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Євро Строй Груп» (Виконавець) було укладено договір № 02/06/08-1 від 02.07.2008 року, за яким Виконавець зобов'язується виконати та здати Замовнику, а останній зобов'язується прийняти та оплатити реконструкцію з розширенням існуючих гаражів стоянки.

Позивачем отримано дозвіл Кременчуцького територіального управління інспекції ДАБК в Полтавській області № 181Г-08 від 26.08.2008 року на виконання будівельних робіт з реконструкції з розширенням гаража-стоянки по вул. 29 вересня, 24, в м. Кременчуці, в якому було зазначено, що будівельні роботи проводить ТОВ «Компанія Євро Строй Груп».

Факт виконання будівельних робіт оформлено актами приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) за серпень 2008 року на суму 63499,20 грн. в тому числі ПДВ 10583,20 грн., за листопад 2008 року на суму 164978,40 грн., в тому числі ПДВ 27496,40 грн., за грудень 2008 року на суму 172262,40 грн., в тому числі ПДВ 28710,40 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Євро Строй Груп» виписано відповідні податкові накладні № 290808-4 від 29.08.2008 року на суму 63499,20 грн., в тому числі ПДВ 10583,20 грн., № 271108-1 від 27.11.2008 року на суму 164978,40 грн., в тому числі ПДВ 27496,40 грн., № 291208-2 від 29.12.2008 року на суму 172262,40 грн., в тому числі ПДВ 28710,40 грн.

Зазначені податкові накладні оформлено згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», підписані та скріплені печаткою ТОВ «Компанія Євро Строй Груп».

Оплату будівельних робіт здійснено позивачем у повному обсязі на загальну суму 400740 грн., в тому числі ПДВ 66790 грн., що підтверджується банківською випискою, а також платіжним дорученням № 54 від 16.02.2009 року із відміткою банку, копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 66790 грн., сплачену в ціні придбаних будівельних робіт, здійснених з метою провадження господарської діяльності, підтверджену належно оформленими податковими накладними.

Суд враховує також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що виконання договору позивача з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» № 02/06/08-1 від 02.07.2008 року підтверджено актами приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) за серпень 2008 року, за листопад 2008 року, за грудень 2008 року, які містять необхідні реквізити первинних документів.

Посилання в акті перевірки на те, що в актах приймання виконаних підрядних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт не вказано інформації у графі «Субпідрядник», суд не бере до уваги, оскільки підрядні роботи можуть здійснюватися підрядником без залучення субпідрядників, а посилання на те, що акт приймання виконаних підрядних робіт (№ КБ-2в) за серпень 2008 року не містить підпису виконавця робіт посадової особи ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» спростовується наданим позивачем суду актом виконаних підрядних робіт, в якому наявний відповідний підпис.

Доводи перевіряючих про те, що фактично підрядні роботи Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Євро Строй Груп» не виконувалися, оскільки у нього не має достатніх трудових ресурсів та виробничого обладнання для здійснення будівельно-монтажних робіт, згідно податкової звітності за 2008 рік середня чисельність працівників становила 13 чоловік (а для виконання будівельно-монтажних робіт за листопад 2008 року необхідно було залучити 18 чоловік), вартість 2 групи основних засобів становила 28295 грн., суд оцінює критично.

Факт виконання будівельних робіт підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації від 22.06.2009 року, свідоцтвом № 1700000357 від 23.06.2009 року про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, виданим Інспекцією ДАБК у Полтавській області, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта «реконструкція гаража стоянки з розширенням» проектній документації та нормам чинного законодавства. При цьому у свідоцтві наявна інформація про підрядника будівельних робіт ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» . Крім того, у позивача наявна проектна документація на об'єкт, розроблена фізичною особою-підприємцем Добровицьким Д.О., погодження відповідних контролюючих органів на реконструкцію. Після закінчення робіт позивачем оформлено новий технічний паспорт на будівлі автомийки та гараж-стоянку після реконструкції, який виготовлено КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 07.05.2009 року.

За таких обставин, посилання в акті перевірки на недостатність трудових ресурсів та виробничого обладнання для здійснення будівельно-монтажних робіт у ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» не спростовують фактичного виконання робіт та їх результат. Крім того, середня чисельність найманих працівників товариства (13 чоловік) за 2008 рік не може підтверджувати фактичну чисельність працівників у листопаді 2008 року, при цьому не враховано те, що товариство могло залучати працівників за цивільними договорами.

Доводи перевірки про нікчемність договору підряду позивача з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» є також необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідачем не доведено, що договір підряду позивача з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Таким чином, віднесення позивачем до податкового кредиту за період із серпня 2008 року по грудень 2008 року суми ПДВ 66790 грн., сплаченої у ціні будівельних робіт, виконаних ТОВ «Компанія Євро Строй Груп», здійснено згідно вимог Закону України «Про ПДВ». Натомість, висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на зазначену суму є необґрунтованим.

Перевіркою встановлено та не заперечується сторонами те, що позивачем також включено до податкового кредиту у періоді з лютого по серпень 2008 року суму ПДВ 52098 грн. за придбані будівельні матеріали.

Судом встановлено, що позивачем було придбано будівельні матеріали згідно податкових накладних, виданих: ЗАТ «Паритет» № 38 від 19.02.2008 року, № 37 від 14.02.2008 року, № 69 від 05.03.2008 року, № 70 від 28.03.2008 року, № 71 від 28.03.2008 року, № 82 від 08.04.2008 року, № 54 від 14.04.2008 року, № 51 від 30.05.2008 року, № 158 від 17.07.2008 року, № 161 від 18.08.2008 року; ТОВ «Ратмір» № 3356 від 06.03.2008 року; ПП ОСОБА_1. № 4 від 17.03.2008 року; ТОВ «Леман-Україна» № 551/7 від 13.08.2008 року на загальну суму 312588 грн., в тому числі ПДВ 52098 грн.

Отримання позивачем будівельних матеріалів підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, які містять реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оплату будівельних матеріалів здійснено позивачем у повному обсязі на загальну суму 312588 грн., в тому числі ПДВ 52098 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якого наявна у справі.

Щодо використання будівельних матеріалів у господарській діяльності позивача, судом встановлено наступне.

Зберігання будівельних матеріалів здійснювалося ЗАТ «Паритет», ПП ОСОБА_1., що підтверджується розписками про збереження, якими було передбачено, що матеріали будуть знаходитися на складі вказаних суб'єктів господарювання і будуть видані на вимогу позивача з доставкою до місця будівництва. Згідно відвантажувальних відомостей № 115 від 14.04.2008 року, № 101 від 12.08.2008 року, б/н від 04.11.2008 року, № 15 від 09.10.2008 року ЗАТ «Паритет», ПП ОСОБА_1. відвантажили будівельні матеріали за погодженням замовника (позивача) підряднику.

Відповідно до акту № 2-0-2-1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, складеного в ході виконання договору позивача з ТОВ «Компанія Євро Строй Груп» № 02/06/08-1 від 02.07.2008 року про реконструкцію з розширенням гаражів стоянки, вартість будівельних матеріалів замовника (позивача) на суму 332970 грн. була виключена з вартості будівельних робіт, яка сплачена підряднику (ТОВ «Компанія Євро Строй Груп»).

Викладене підтверджує зв'язок придбання будівельних матеріалів з господарською діяльністю

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 52098 грн., сплачену в ціні будівельних матеріалів, придбаних з метою провадження господарської діяльності, підтверджену належно оформленими податковими та видатковими накладними. Тому висновок перевірки про завищення податкового кредиту на вказану суму є необґрунтованим, зробленим без урахування усіх обставин господарської діяльності позивача.

Доводи перевіряючих про те, що будівельні матеріали не були використані у господарській діяльності позивача, оскільки відсутні заяви на відпуск матеріалів, акти приймання-передачі будівельних матеріалів та матеріальні звіти про їх використання, суд оцінює критично, оскільки зберігання будівельних матеріалів здійснювалося позивачем на складах інших суб'єктів господарювання, якими здійснювалося їх відвантаження безпосередньо підряднику, яким виконувалися будівельні роботи, за погодженням позивача, що оформлялося відповідними документами.

Посилання в акті перевірки на неправильне ведення позивачем бухгалтерського обліку операцій з будівельними матеріалами суд не бере до уваги, оскільки вказані недоліки не свідчать про завищення позивачем податкового кредиту, формування якого регламентується Законом України «Про ПДВ». При цьому свідком державним податковим інспектором Гажаловою Ю.С. не надано обґрунтованих пояснень щодо суті порушень бухгалтерського обліку, зафіксованих в акті перевірки, та їх співвідношення із наявними у позивача документами бухгалтерського обліку, наданими суду.

Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0005092301/0/3293 від 20.10.2009 року, № 0005092301/1/4126 від 29.12.2009 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "КремГок" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 178 330 грн. 90 коп., в тому числі за основним платежем - 118 887 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 59 443 грн. 90 коп., не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про ПДВ», винесені на підставі акту перевірки, висновки якого зроблені без урахування усіх обставин господарської діяльності позивача.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0005092301/0/3293 від 20.10.2009 року, № 0005092301/1/4126 від 29.12.2009 року, та визнати їх протиправними і скасувати.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, керуючись пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КремГок" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0005092301/0/3293 від 20.10.2009 року, № 0005092301/1/4126 від 29.12.2009 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "КремГок" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 178 330 грн. 90 коп., в тому числі за основним платежем - 118 887 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 59 443 грн. 90 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КремГок" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько