Рішення № 82031726, 28.05.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/5573/18

Провадження № 2/644/285/19

28.05.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 травня 2019 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Дашкової К.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Аль-Халябі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.06.2014 року відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на її користь на неповнолітню дитину, але ухиляється від своїх обов`язків в зв`язку з чим за ним виникла заборгованість з квітня 2014 року в розмірі 32150 грн. У зв`язку із чим просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку по сплаті аліментів в розмірі 32 150 грн.

Позивач у судовому підтримала заявлені вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити. У зв`язку з неявкою відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подавав, заяви про розгляд справи без його участі не надав. Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення і послався, щодо тривалості розгляду даної справи, яка пов`язана поведінки відповідача, та з урахуванням подання позовної заяви у лютому 2018 року, на справу «Писатюк проти України», в якій Європейський суд з прав людини зазначив, що "розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета розгляду для заявника".

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у судовому розгляді, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач та відповідач перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.04.2012 року, справа № 2029/2-2982/11.

Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 26.06.2007 року, актовий запис № 333.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.06.2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 643 гривні щомісячно, починаючи з 01.04.2014 року і до повноліття дитини.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.10.2018 року змінено розмір аліментів, що стягуються згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.06.2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 643 грн. до 972 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні досліджувався розрахунок заборгованості по аліментам (а.с.60), згідно якого у міжрайонному ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківської області перебуває виконавче провадження № 44666120 по примусовому виконанню виконавчого листа № 644/3016/14-ц, виданого 29.08.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 643 грн. щомісячно, починаючи з 01.04.2014 року і до повноліття дитини. Борг станом на 01.06.2018 року складає 32150 грн.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідачем в супереч вимог ст. 83, 178, 278 ЦПК України, вчасно та в передбаченому Законом порядку не надано доказів на підтвердження своїх заперечень щодо нарахування пені та не надано власного розрахунку пені, який відповідач вважає вірним.

Окрім того, відповідач не навів та не надав доказів поважності причин несплати ним аліментів. Як наслідок, в такому випадку настає відповідальність відповідача, передбачена ст. 196 СК України.

Розрахунок здійснений позивачем відповідачем в передбаченому законом порядку не оспорювався, доказів помилковості чи неправильності наданого позивачем розрахунку, стороною відповідача суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків щодо утримання неповнолітньої дитини, покладених на нього судовим рішенням.

Щодо неустойки від суми несплачених аліментів.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) – це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання – сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 – кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An – нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn – кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі N 572/1762/15-ц (провадження N 14-37цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При визначенні розміру пені щодо заборгованості, яка утворилась по сплаті аліментів за період з квітня 2014 року по червень 2018 року, суд за формулою, наведеною Верховним Судом, провів наступний розрахунок:

Пеня щодо заборгованості за квітень 2014 року складає 9587 грн. 13 коп. (643 : 100 х 1 х 1491 днів прострочення).

Пеня щодо заборгованості за травень 2014 року складає 9394 грн. 23 коп. (643 : 100 х 1 х 1461 днів прострочення).

Пеня щодо заборгованості за червень 2014 року складає 9194 грн. 9 коп. (643 : 100 х 1 х 1430 днів прострочення).

Пеня щодо заборгованості за липень 2014 року складає 9002 грн. (643 : 100 х 1 х 1400 дні прострочення).

Отже загальний розмір пені щодо заборгованості, яка утворилась по сплаті аліментів лише за період з квітня 2014 року по липень 2014 року, складає 37177 грн. 48коп.

З наведеного розрахунку убачається, що розмір пені тільки за означений період перевищує суму заявленого позову

Ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд вбачає наявність підстав для стягнення пені у заявленому позивачем розмірі, який не перевищує суми заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі доказів.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,141,259,263-265,280 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , пеню за несвоєчасну виплату аліментів у розмірі 32 150 (тридцять дві тисячі сто п`ятдесят ) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 28 травня 2019 року.

Головуючий суддя Попова В.О.