Рішення № 82029105, 27.05.2019, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№340/70/19

Провадження № 2/340/94/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., в смт Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, шляхом зміни способу їх присудження,-

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, що стягуються з відповідача за рішенням суду та просить стягувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн., але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25.09.2014 з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 (25%) від заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття. У зв`язку із зміною економічної ситуації в країні, ростом цін, їй не вистачає коштів на утримання дитини, що сплачуються відповідачем згідно рішення суду, оскільки розмір аліментів визначений судом не відповідає мінімуму, який встановлений законом на даний час. Відповідач добровільно збільшити розмір аліментів на дитину не бажає. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 22.03.2019 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно поданого відповідачем відзиву на позовну заяву від 09.04.2019, відповідач частково визнає позовні вимоги. Зазначив, що усвідомлює свій обов`язок сплачувати аліменти та не має наміру ухилятися від нього, однак заявлена позивачем сума є занадто великою. Вказав, що він являється інвалідом ІІІ групи, єдиним джерелом його доходу є пенсія по інвалідності. Згідний сплачувати аліменти в розмірі, що не перевищує 50% прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку. А тому просить позовні вимоги задовольнити частково.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 11.01.2012, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зроблено актовий запис № 2 (а.с.7).

Згідно виконавчого листа виданого Верховинським районним судом 14.10.2014 на виконання рішення Верховинського районного суду від 25.09.2014 в справі №340/611/14-ц (а.с.4), із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і жителя с. Голови, Верховинського району, Івано -Франківської області на користь ОСОБА_1 , стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (25%) від заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і продовжувати стягнення до досягнення нею повноліття, розпочинаючи з 14.08.2014.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Однак, рішенням Верховинського районного суду раніше встановлено розмір аліментів без можливості його збільшення до мінімальної межі визначеної законодавством. А тому, враховуючи, що на даний час вік та потреби дитини змінилися, встановлений раніше розмір аліментів є меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановлено на 01.01.2019 року, що є також підставою для збільшення розміру аліментів та не забезпечує гармонійного розвитку дитини, а тому позовні вимоги є підставними.

Поряд з тим, судом також враховується, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 3-ї групи, що стверджується копією Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3946. Згідно довідки №1756 від 11.04.2019, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ Косівського об`єднаного ПФУ та отримує пенсію по інвалідності, з жовтня 2018 року по березень 2019 року включно йому нараховано пенсію в розмірі 11831,68 грн. Крім того, судом береться до уваги, що третя група інвалідності передбачає можливість здійснювати трудову діяльність, в даномувипадку відповідачу протипоказана лише важка фізична праця.

Таким чином, суд враховуючи стан здоров`я, матеріальне становище дитини, її потреби, та виходячи з визначеного законодавством рівного обов`язку батьків щодо утримання неповнолітньої дитини, прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, інфляційних процесів, що відбувалися у державі впродовж періоду з 2011 по 2018 роки, суд приходить до переконання про необхідність збільшення раніше встановленого розміру аліментів до 1100 гривень, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, які відповідач зобов`язаний сплачувати на утримання дитини щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. У зв`язку із наведеним слід позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, в твердій грошовій сумі, в розмірі 1100 гривень (одна тисяча сто гривень), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону.

Стягнення аліментів розпочати з дня набрання даним рішенням законної сили, та з цього часу припинити стягнення аліментів по виконавчому листу № 340/611/14-ц, виданому 14.10.2014 на виконання рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25.09.2014.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок (сімсот шістдесять вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_3.

Суддя: Бучинський А.Б.