Ухвала суду № 82025472, 23.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17938/19

Провадження № 1-кс/761/12577/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., представника володільців майна - адвоката Жукової Є.Б., слідчого Миколаєвського Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника 4-го відділу слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС Сабурова С.П. про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся заступник начальника 4-го відділу слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС Сабуров С.П. із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

В обгрунтування заявленого клопотання, слідчий зазначає, що в провадженні 4-го відділу СУ ФР ОВПП ДФС перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100110000014 від 05.02.2019, відносно службових осіб ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» (ЄДРПОУ 39803993) щодо умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчий вказує у клопотанні, що підставами для реєстрації кримінального провадження було аналітичне дослідження від 24.01.2019 №7/21-08-01/39803993 МОУ Офісу великих платників податків ДФС, відповідно до якого службові особи «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» (ЄДРПОУ 39803993) у період 2017-2018 років, внаслідок проведених фінансово - господарських взаємовідносин за період 2017 - 2018 рік, з підприємствами: ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (ЄДРПОУ 14310112), ТОВ «СКРОЛ БУД» (ЄДРПОУ 39803993), ТОВ «АСТЕРАС ЛТД» (ЄДРПОУ 41533712), ТОВ «АЙРОНКЕМ» (ЄДРПОУ 42099466), ТОВ «НОЯР» (ЄДРПОУ 41654336), ТОВ «АЙДЕН ЛТД» (ЄДРПОУ 41654472), ТОВ «БРУТЕКС» (ЄДРПОУ 42101569), умисно ухилились від сплати ПДВ на суму 4 881 915,26 грн., що є особливо великим розміром.

Зазначає, що відповідно до аналізу бази даних «Архів електронної звітності» встановлено, що в період з січня 2017 по грудень 2018 року ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» сформувало податковий кредит з ПДВ за виконання загально-будівельних робіт на суму 28 746 тис. грн. для ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (ЄДРПОУ 14310112).

У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» здійснило формування податкового кредиту з ПДВ від підприємств з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «СКРОЛ БУД» (ЄДРПОУ 39803993) на суму 2 396 тис. грн.. ТОВ «СКІМД», ТОВ «МІРОНІКС» (ЄДРГІОУ 42577420) на суму 9435,6 тис. грн. ПДВ, ТОВ «МОНАТ ГРУП» (ЄДРПОУ 42578859) на суму 7 287 тис. грн. ПДВ, ТОВ «МІНОРЕКС» (ЄДРПОУ 42323130) на суму 7 053 тис. грн. ПДВ, та цілий ряд інших компаній.

07.02.2019 року на адресу ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ»слідчим було направлено вимогу щодо надання копій завірених належним чином фінансово-господарських документів по взаємовідносинам вказаного підприємства з ДП «Науково- виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» та іншими контрагентами, але під час допиту в якості свідка директор вказаного підприємства повідомив що всі документа фінансово-господарської діяльності з вищезазначеними контрагентами знаходяться на зберігання у адвоката, та станом на 04.03.2019 року до слідчого управління документи не надано, що може свідчити про переховування вказаних документів.

Під час проведення допиту директора ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ»ОСОБА_1 18.02.2019 року, останній не зміг пояснити взагалі ніякої інформації щодо ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також зміст фінансово-господарських взаємовідносин підпорядкованого йому підприємства з ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод».

20 березня 2019 року за адресою м. Дніпро, вул. Пушкіна 26, в присутності понятих, директору ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» ОСОБА_1 було оголошено ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про надання тимчасового доступу до речей і документів, однак, останній відмовився надавати ці документи.

В ході проведення огляду податкових адрес, оперативними працівниками було встановлено, що компанії за цими адресами відсутні.

Окрім цього, під час досудового розслідування проведено аналіз IP-адрес, з яких подавалась електронна звітність ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ». В подальшому встановлено, що у період 2017-2019 рр. з ідентичної ІР-адреси також подавали звітність: ПП «Ломбудметал», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ПП «Ігротекс», ПП «Адженда-Дніпро», ТОВ «ВКФ «Візаві Плюс», ТОВ «Міскон».

19.04.2019 рокуздійснено виїзд до ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська 44 та допитано службових осіб ДП «НВО «ПХЗ», а саме головного бухгалтера ОСОБА_6 , яка під час допиту повідомила, що директора ТОВ «Укрдніпробудметал» гр. ОСОБА_1 не знає, ніколи не бачила та чує про нього вперше.

Також, допитано начальника відділу капітального будівництва - головного архітектора гр. ОСОБА_7 , яка під час допиту повідомила, що директора ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ»гр. ОСОБА_8 не знає, ніколи не бачила та чує про нього вперше, а також повідомила, що здійснювала спілкування із ОСОБА_4 по телефону та неодноразово бачила її території ДП «НВО «ПХЗ» з приводу проведення фінансово-господарських взаємовідносин ДП «НВО «ПХЗ» з ТОВ "Укрдніпробудметал", хоча і офіційно ніякого відношення ОСОБА_4 до вище зазначеного підприємства не має.

Окрім цього, в ході проведеного аналізу виписок із ПАТ «Укргазбанк», встановлено, що підприємством ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ»здійснювались платежі через відділення ПАТ «Укргазбанк», що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл.. м. Павлоград, вул. Заводська, 53. В подальшому було допитано працівників відділення ПАТ «Укргазбанк», які повідомили, що здійснюють обслуговування клієнта банку підприємство ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ», контактували з представниками підприємства, а саме: Фасовець Євгенією по номеру телефону НОМЕР_1 та дівчиною на ім`я ОСОБА_9 по номеру телефону НОМЕР_2 .

В ході перевірки отриманої інформації, встановлено, що номер телефону НОМЕР_2 за яким представники відділення ПАТ «Укргазбанк» контактували із службовими особами підприємтсв належить підприємству «Мир-Окон», де фактично керує ОСОБА_10 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході проведення аналізу IP-адреси ФОП ОСОБА_4 встановлено, що остання здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_2.

У клопотанні вказано, що на підставі вищезазначеного, можна дійти висновку, що подання звітності ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» здійснюється з адреси підприємства «Мир-Окон» та ФОП ОСОБА_10 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що в свою чергу може свідчити про прикриття незаконної діяльності, оскільки за адресою реєстрації ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» не знаходиться. Фактично керує підприємством ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» ОСОБА_4, мати якої є засновником вище зазначеного підприємства.

З огляду на вказане, слідчий зазначає, що у слідства є підстави вважати, що службові особи - ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» безпідставно сформували податковий кредит з ПДВ за виконання загально-будівельних робіт на суму 28 746 тис. грн. для ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» та умисно ухилились від сплати податку на додану вартість і переховують первинні документи фінансово-господарської діяльності від органу досудового розслідування.

У ході досудового розслідування, на виконання ухвал Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року, 24 квітня 2019 року було проведено обшук за результатами якого виявлено та вилучено речі та документи, що мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено ряд печаток підприємств, які фактично не зареєстровані за вказаною адресою, а також документи фінансово-господарської діяльності підприємств що також не знаходяться за місцем реєстрації, комп`ютерну техніку та жорсткі диски на яких містяться файли з реквізитами таких підприємств. Вище вказане свідчить, що фактично фінансово- господарська діяльність ряду підприємств є підконтрольна одній особі, а саме ОСОБА_4 , що використовує їх для умисного ухилення від сплати податків.

Вказує, що вилучене у ході обшуків майно є тимчасово вилученим, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому просить це майно арештувати.

Слідчий в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити.

Представник володільців майна - адвокат Жукова Є.Б. щодо вимог клопотання заперечила, вказує, що майно вилучено безпідставно, ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ» не має відношення до вчинення будь-яких протиправних дій, жодна перевірка компанії не проводилась, податкові повідомлення-рішення стосовно неї не виносились. Вказує, що слідчими вилучено фінансово-господарську документацію товариств, чим фактично блоковано його діяльність. Як наслідок, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши доводи слідчого, думку представника володільців майна, ознайомившись із доводами клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

В провадженні 4-го відділу СУ ФР ОВПП ДФС перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100110000014 від 05.02.2019 року відносно службових осіб ТОВ «УКРДНІПРОВУДМЕТАЛ» (код за ЄДРПОУ 39803993) щодо умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2019 року надано дозвіл на обшук приміщень ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ», розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Як вбачається із зазначеної ухвали, дозвіл на обшук приміщень надано з метою виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, тощо.

Згідно протоколу обшуку від 24.04.2019 року, в ході цієї слідчої дії в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено фінансово-господарські документи, в тому числі договори, накладні, банківські виписки, звіти, копії паспортів, оригінали трудових книжок, печатки, та ін.

Обсяг вилучених документів є досить значним, його повний перелік наведений у клопотанні.

Постановою слідчого від 25.04.2019 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, згідно якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За вимогами ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ст. 167, 168 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

За приписами ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено .

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Окрему увагу, варто звернути на вимоги ст. 64-2 КПК України, яка передбачає, що фактично лише прокурор вправі звернутись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна третьої особи.

Слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання містять лише витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, ухвалу слідчого судді про надання дозволу на обшук приміщення, протокол обшуку, постанову про визнання вилученого майна речовими доказами, протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 10.04.2019 року, який фактично на усі поставлені запитання надав відповідь - «Я не пам`ятаю», а також протокол допиту свідка ОСОБА_7 - начальника відділу капітального будівництва ДП НВО «Павлоградський хімічний завод», яка вказала, що будівельні та ремонті роботи за замовленням ДП проводило ТОВ «УКРДНІПРОБУДМЕТАЛ», директора цього Товариства - ОСОБА_1 . вона не знає, оскільки спілкувалась із іншими представниками цієї компанії.

Будь-яких інших документів та доказів до клопотання додано не було.

Які саме документи виявлені та вилучені в ході проведеного обшуку незрозуміло, оскільки ні протокол обшуку, ні постанова про визнання їх речовими доказами не конкретизує цих документів, оскільки їх перелік зводиться до загальних назв «накладана № ……..», «рахунок від ……. №……», «банківська виписка № …….. від…..», «акт виконаних робіт № ……», тощо.

Таким чином у слідчого судді відсутня можливість належним чином з`ясувати та перевірити, які саме документи вилучені слідчим та встановити, яке відношення вони мають до кримінального провадження та чи підпадають вони під критерії речових доказів, що передбачені ст. 98 КПК України.

Окрім цього, питання вилучення, обліку та зберігання речових доказів,врегульовано «Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», що затверджена спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України та Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року за № 51/401/649/471/23/125.

Так, відповідно до п. 5, 7, 9, 11 вказаної Інструкції, факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії. У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений. Усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.

Якщо протокол з описом предметів і цінностей, які вилучаються, з якихось причин на місці скласти неможливо (наприклад, у зв`язку з їх значною кількістю), вони упаковуються і опечатуються з доданням бірок з написами, які засвідчують вищеназвані особи. Подальший огляд і опис проводиться за місцем дізнання, досудового слідства в присутності понятих (бажано тих самих), що брали участь у їх вилученні, з відображенням у протоколі цілісності печаток та засвідчених підписами написів на упаковці, в яку були поміщені вилучені об`єкти. Якщо до огляду вилучених предметів і цінностей виявиться можливим залучити тих же понятих, які були присутні і при вилученні, то вони повинні засвідчити, що провадиться огляд та опис цих самих об`єктів, що були раніше вилучені. Вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об`єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.

Слідчий суддя звертає увагу, що всупереч вищевказаній процесуальній нормі та положенням Інструкції, виявлені та вилучені під час обшуку речі та документи належним чином не описані, протокол огляду вилучених речей в матеріалах клопотання відсутній та слідчим в судовому засіданні наданим не був.

Постанова про визнання вилученого майна речовими доказами лише формально вказує, що майно є речовим доказом, при цьому слідчим не зазначено за яким саме критерієм, передбаченим ст. 98 КПК України, ним зроблено такий висновок.

Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що всупереч вимогам ст. 132 КПК України, будь-яких доказів обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, матеріали клопотання не містять, оскільки, як вже було зазначено, в матеріалах клопотання наявні лише витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук приміщення, протокол обшуку та постанова про визнання вилученого майна речовими доказами, два протоколи допиту свідків, які не є інформативними та не надають будь-якої інформації, яка могла б слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Висновок аналітичного дослідження, протоколи огляду приміщень, дані щодо IP-адрес та інші документи про які слідчий зазначав у клопотанні, до такого доданими не були, як і не подавались слідчому судді в судовому засіданні.

Окрему увагу слід звернути на те, що жодній особі не було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, вилучене майно є фактично майном третіх осіб, однак, із клопотання про арешт цього майна звернувся слідчий, а не прокурор, як це передбачено вимогами ст. 64-2 КПК України.

З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що правові підстави для арешту майна відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 16, 64-2, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання заступника начальника 4-го відділу слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС Сабурова С.П. про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський