Рішення № 82024989, 16.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/16358/17

2-а/760/396/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Букіної О.М.

при секретарі Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

-визнати протиправним та скасувати пункт 6 протоколу № 36 від 07.04.2018 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі(смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги внаслідок настання II групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби у розмірі 90 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Свої вимоги мотивує тим, що з 23.11.2005 позивач отримав ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та з 13.10.2016 встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюваннями, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Позивач вказує, що звернувся до відповідача та надав всі документи через уповноважений орган, проте Міністерство оборони України прийняло рішення про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги.

Вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його права.

З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги.

23.08.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Лазаренко В.В.

Ухвалою суду від 06.09.2017 в справі було відкрито скорочене провадження.

25.10.2017 до суду позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.10.2017 справу було призначено у відкритому судовому засіданні.

17.05.2018 відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому проти задоволення позову. Зазначає, що Листом заступника МОЗ України від 27.04.2016року №16.06-16/625-16/10515, зазначається, що днем встановлення інвалідності, у розумінні п.4 ч.2 ст.16 Закону та п.3 Порядку№975, вважається день проходження громадянином первинного огляду МСЕК. Дата підвищення групи інвалідності не може вважатися днем встановлення інвалідності. Просить у задоволені позову відмовити.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 14.03.2019, вищезазначену справу було передано головуючому судді Букіній О.М. у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді Лазаренко В .В . від здійснення правосуддя.

В судове засідання позивач не з`явився, проте представником подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та був звільнений з лав ЗСУ наказом МОУ №111 від 19.09.2005, із вислугою військової служби 31 рік 1 місяць(а.с.18).

Під час проходження військової служби брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986році, та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.12.2005 (а.с.24).

Позивачу відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 23.11.2005 СМЕ№019418 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювань, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.21).

13.10.2016 на підставі довідки до акту огляду МСЕК, серія 12 ААА №121919 від 13.10.2016, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС(а.с.22).

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що право на грошовому допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, тому до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, в тому числі і для визначення розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільненні, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на день встановлення позивачу ІІ групу інвалідності - 13.10.2016.

Постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

З огляду на те, що ІІ група інвалідності ОСОБА_1 вперше була встановлена 13.10.2016, суд приходить до висновку, що Міністерство оборони України при вирішенні питання про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги має керуватися п. 6 Порядку, затвердженого Постановою 25 грудня 2013 року № 975, оскільки на час встановлення ІІІ групи інвалідності ані ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ані Постанова Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 не діяли, а чинне на той час законодавство не передбачало обмеження періоду, протягом якого інвалід зберігав право на збільшення розміру допомоги у випадку зміни групи інвалідності.

Відтак, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності (за вирахуванням виплаченої 10.02.2006 НАСК «Оранта» суми в розмірі 4250,00 гривень).

Частиною 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається 18.10.2016 позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою та документами, необхідними для отримання одноразової грошової допомоги(а.с.25).

Листом від 04.08.2017 Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивачу, що комісія Міноборони протоколу № 36 від 07.04.2017 відмовила йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги (а.с.9).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.04.2017 № 36, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги особам, що звільненні з військової служби та інвалідність, яким встановлено до набуття чинності Закону України від 04 квітня 2006 року № 3597-IV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», що запровадив виплату одноразової грошової допомоги, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (а.с. 10).

Позивач оскаржує протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.04.2017 № 36 та просить його скасувати.

Наказом Міністра оборони України від 12 квітня 2007 року № 168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби» у Міністерстві оборони України створена постійно діюча комісія з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. До складу даної комісії (голова) входить заступник Міністра оборони України.

Згідно з цим наказом відповідну пропозицію для вирішення питання позивача (позитивну чи негативну) повинна надати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. За наслідком розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення.

Вбачається, що пропозиція цієї комісії у формі протоколу засідання, затвердженого Міністром оборони України, і є рішенням.

Таким чином, відмова Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги не відповідає вимогам закону, оскільки право на грошовому допомогу у позивача наступило в момент встановлення інвалідності, а саме з 13.10.2016.

За таких обставин, позивач має право на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтями 9, 16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінетом Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, Наказом Міністра оборони України від 12 квітня 2007 року № 168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби», статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати 6 протоколу № 36 від 07.04.2018 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.04.2017 № 36.

Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. (з урахуванням раніше виплаченої суми).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.М.Букіна