Рішення № 82022959, 27.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.05.2019

Cправа № 320/3180/18

2/320/2202/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщення, а саме – квартирою АДРЕСА_1 . Вказує, що вона є власником зазначеної квартири. ОСОБА_2 доводиться їй донькою, а ОСОБА_3 – онуком. Однак ОСОБА_2 з 2010 року, а ОСОБА_3 з 2012 року, - не мешкають за адресою реєстрації. Особистих речей відповідачів у квартирі не має. Місцезнаходження відповідачів позивачу невідомо. Відповідачі не мешкають у даній квартирі, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не приймають. Реєстрація відповідачів у квартирі створює позивачу незручності: унеможливлює отримання субсидії на комунальні послуги, вільно розпоряджатися своїм майном. Вирішити в позасудовому порядку даний спір виявилося неможливим, тому позивач вимушена звернутися з вказаним позовом до суду.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності, наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог, у випадку неявки відповідачів не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час, місце і дату судового засідання були повідомлені належним чином. Судові повістки надсилались їм за їх зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_2 . Однак до суду повернулися конверти з відмітками «не проживають». Про поважні причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за їх відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахування клопотання позивача про слухання справи за його відсутності та в зв`язку з неявкою відповідачів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності від 26.02.2019 /а.с. 9/.

Відповідно до повідомлень відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 24.04.2019 №№ 2145, 2146, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .с. 14,15/.

Однак, ОСОБА_2 з 2010 року, а ОСОБА_3 з 2012 року, за вказаною вище адресою не мешкають, що підтверджується довідкою старшої по будинку, засвідченою директором ТОВ ПБК «АКВІ-БУД» від 08.04.2019 /а.с.10/.

Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України право члена сім`ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника квартири, в тому числі і колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником. Відповідно до ст.ст. 9, 156, 157 ЖК України сам факт припинення сімейних відносин з власником (власниками) квартири не позбавляє колишніх членів його (їх) сім`ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення.

Отже, виходячи з зазначених положень закону, колишній член сім"ї власника зберігає право користування займаним приміщенням саме на тих умовах на яких він посилився в житлове приміщення і користується ним нарівні з власником, а втрачає колишній член сім"ї власника права користування цим будинком лише з підстав, передбачених ч. 2 ст. 405 ЦК України.

Установлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . В зазначеній квартирі зареєстровані та проживали відповідачі: ОСОБА_2 - донька позивача, та ОСОБА_3 – онук позивача, отже належать до членів сім"ї власника квартири ОСОБА_1

Оскільки квартира перебуває у приватній власності, тому у власника є право, на підставі статті 405 ЦК України, визнати члена сім`ї таким, що втратив право на житло.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі зареєстровані у вказаній квартирі, але понад семи років у ній не проживають, тому на підставі ч. 2 ст. 405 ЦК України можуть бути визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 5, 13, 89, 229, 247, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст. 317, 319, 391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.В.Ковальова