Рішення № 82022780, 28.05.2019, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/556/19

Провадження №2/319/269/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2019 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мальованого В.О.,

при секретарі судового засідання Синяковій О.І.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі, розглянувши в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області в смт.Більмак Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,-

В С Т А Н О В И В :

07 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому заявлена вимога про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері. Позивач прохає суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн на місяць, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка добровільно не надає їй матеріальної допомоги, не спілкується з нею, не відвідує. Позивач є інвалідом 2 групи, потребує часткової сторонньої допомоги згідно довідки МСЕК, має велику кількість захворювать згідно довідки лікарсько-консультативної комісії, лікування яких вимагає дороговартісного та системативного лікування, та не може самостійно забезпечити себе не лише лікуванням, а й елементарними речами для життя. Відповідачка працездатна, на утриманні інших осіб не має, та може сплачувати аліменти на утримання непрацездатної матері ( а.с.1-2).

Позивач та відповідач повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з"явились ( а.с.16,17).

Позивач в судове засідання надала письмову заяву, в якій прохала розглядати справи за її відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог ( а.с.14).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання надала заяву, в якій прохала справу розглядати за її відсутності. Разом з тим відповідач вказала, що нею визнається обов"язок піклуватись про свою непрацездатну матір, проте вона не має такої можливості в зв"язку з тим, що вона ніде не працює за станом здоров"я ( а.с.20).

Суд, з`ясувавши позицію сторін, викладену в письмових заявах, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних обставин.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Чубарівка Пологівського району Запорізької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ( а.с.3).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ( а.с.10).

В зв"язку з реєстрацією шлюбу, ОСОБА_3 змінила своє прізвище на " ОСОБА_5 ".

Згідно копії довідки про склад сім"ї виданої 24 квітня 2019 року виконкомом Гусарківської сільської ради Більмацького району Запорізької області № 02-01-41/331 , ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 ( а.с.9).

ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням виданим 04 травня 1984 року Міністерством соціального забезпечення УРСР серії № 114902 (а.с.6). Згідно довідки виданої Пологівським об"єднанним управлінням ПФУ в Запорізькій області № 605 від 24 квітня 2019 року розмір щомісячної пенсії ОСОБА_1 складає: вересень 2018 року - 1452,00 грн, жовтень 2018 року - 1452,00 грн., листопада 2018 року - 1452,00 грн., грудень 2018 року 1497,00 грн., січень 2019 року - 1568,71 грн, лютий 2019 - 1568,71 грн., березень 2019 - 2773,8 грн., сукупний дохід з вересня 2018 року по березень 2019 року складає 11 764 грн. 22 коп. ( а.с.8).

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 1023053, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності загального захворювання, та зазначено, що вона потребує часткової сторонньої допомоги ( а.с.4).

Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії від 17 вересня 2018 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: ІХС к/атеросклеротичний з порушенням ритму, постінфарктний кардіосклероз, гіпертонична хвороба ІІст, ПДОЛ колінних суглобів ПФС ІІІст. ( а.с.5). За станом здоров"я в будинку інтернаті загального профіля знаходитися може і потребує постійного стороннього догляду.

Як зазначила позивач в позовній заяві, такі захворювання вимагають дороговартісного та системативного лікування, та вона не може самостійно забезпечити себе не лише лікуванням, а й елементарними речами для життя, харчуванням, одягом. Її донька не надає матеріальної допомоги на утримання непрацездатної матері.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ст. 202 Сімейного кодексу України ( далі - СК України), повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

Відповідно до статті 201 СК України, обов`язкові умови та підстави покладення на дітей обов`язку утримувати своїх батьків: діти досягли вісімнадцяти років; батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров`я; батьки потребують матеріальної допомоги; відсутні обставини для звільнення дітей від обов`язку утримувати своїх батьків.

В силу ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Як роз`яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (ст.204 СК України).

Тобто, виходячи із зазначених норм, обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів:1) походження дитини від матері, батька 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних обставин.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач ОСОБА_2 визнала обов"язок піклуватись про свою непрацездатну матір, проте як вона зазначила не має такої можливості в зв"язку з тим, що ніде не працює за станом здоров"я. На підтвердження вказаних оставин, відповідач ОСОБА_2 надала довідку з Пенсійного фонду України форми ОК-5 за вих.№ 534 від 21 травня 2019 року, де зазначені відомості про її місце роботи та періоди. Останні відомості щодо застрахованої особи ОСОБА_2 внесені до відповідного реєстру за звітний 2004 рік. Згідно довідки Управління соціального захисту населення Більмацької РДА Запорізької області за вих. № 02-08/2375 від 21 травня 2019 року, ОСОБА_2 на обліку в управлінні соціального захисту населення Більмацької РДА не перебуває, допомогу не отримує ( а.с. 20,19).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 є пенсіонером, інвалідом 2-ї групи загального захворювання, пенсія, яку отримує позивачка, не забезпечує необхідного мінімального прожиткового мінімуму. Шупова ОСОБА_6 .І. є непрацездатною, хворіє, потребує сторонньої догляду, позбавлена можливості забезпечити себе побутовими предметами першої необхідності, продуктами харчування, одягом та ліками. На сьогоднішній день донька позивачки працездатна, інших осіб на утриманні не має, не допомагає своїй матері матеріально, не забезпечує матір всім необхідним для нормального проживання, тому суд дійшов висновку, що з відповідачки , яка є донькою позивачки, слід стягнути аліменти на її утримання.

З матеріалів справи, не вбачається підстав передбачених ст. 204 СК України для звільнення відповідачки від сплати аліментів на утримання непрацездатної матері.

З матеріалі справи слідує, що позивачка ОСОБА_1 з 07 травня 2019 року перебуває в Бердянському геріатричному пансіонаті Запорізької областної ради .

Суд, враховуючи обставини справи, приймаючи до уваги, що позивачка є пенсіонеркою, інвалідом 2-ї групи, тобто в правовому розумінні непрацездатною, звертаючи увагу на можливість відповідачки надавати матеріальну допомогу, прийшовши до висновку, що ОСОБА_1 потребує матеріального утримання від своєї доньки, а тому оцінюючи надані сторонами докази та враховуючи, що повнолітні діти несуть обов`язок щодо утримання непрацездатних батьків, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а тому аліменти підлягають стягненню з відповідачки на утримання непрацездатної матері в твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 07 травня 2019 року і довічно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 768,40 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. 202, 205 СК України, ст. 12, 13, 76, 130, 141, 223, 263-266, 430 ЦПК Україна, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання матері, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання непрацездатної матері в розмірі 700 ( сімсот) гривень щомісячно, починаючи з дати пред"явлення позову.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 ( сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок (стягувач Державна судова адміністрація України; 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795; отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: В.О.Мальований