Ухвала суду № 82022530, 28.05.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

28.05.2019

ЄУН 331/1476/19

Провадження № 1-кп/331/345/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» травня 2019 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого – судді Клименко Л.В.

при секретарі судового засідання Владиченко І.В.

за участю: прокурора Крошки Т.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника – адвоката Симонця А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12018080000000380 від 13.12.2018 року відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.

В судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , обґрунтоване тим, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки ризики не зменшились, а підстави, за яких було обрано запобіжний захід не змінились.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Симонець А.О. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором нічим не підтверджені та необґрунтовані. Обвинувачений не мав прямого умислу на вчинення даного злочину, у нього є родина, що на думку сторони захисту свідчити про міцність його соціальних зв`язків. Обвинувачений має місце реєстрації та місце постійного проживання, у зв`язку з чим не має наміру переховуватись від суду, звернулись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого закінчується 09.06.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду даного питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного із позбавленням життя людини. Вказаний злочин вчинений останнім в стані наркотичного сп`яніння, після вчинення ДТП ОСОБА_2 не вжив жодних заходів, направлених на надання допомоги потерпілій, покинув місце пригоди. Раніше не судимий, на тяжкі хвороби, які б перешкоджали йому знаходитись у місцях попереднього ув`язнення не страждає. Неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, ніде не працює, законного джерела доходів не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та може бути передумовою для здійснення спроб зникнути з місця проживання. Ризики, які були підтверджені під час обрання запобіжного заходу на сьогодні не змінились та продовжують існувати.

З огляду на викладене, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 на даний час утримується під вартою та продовжують існувати ризики, які існували при застосуванні до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись в місцях попереднього ув`язнення, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання осіб під вартою, не зменшились.

Посилання сторони захисту щодо наявності постійного місця проживання в даному випадку та за вищевказаних обставин не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 183, 331, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб – до 27 липня 2019 року в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за місцем утримання обвинуваченого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Клименко